Війна на порозі. Те, що могло ще раніше видаватися страшним сном та маячнею на вустах діячів не кшталт Жиріновського, стало реальною загрозою. Тривожне очікування охопило світ та, в першу чергу, Україну.
Російські військові фактично контролюють Крим, неспокійно в південних та східних областях. 150-тисячна армія РФ в очікуванні наказу розгорнулася на наших кордонах. Від непоправної біди нас відділяє мить.
Як таке могло статися? Прийде час, будуть дані оцінки. Кравчуку за здачу ядерної зброї та незабезпечення чітко прописаних механізмів гарантій цілісності нашої держав та недоторканості її кордонів з боку підписантів будапештської угоди. Кучмі за його багатовекторну шарпанину. Ющенку — за вузьколобість. Про Януковича промовчу. Слів не вистачає. Вони мають відповісти на суді історії за те, що привели наш народ до небаченої політичної кризи та віддали владу до рук свої політичних дітей та онуків, які виявилися нездатними цю високу місію здійснювати, прогавили такий варіант розвитку подій.
Мені, людині, яка з початку дев’яностих розбудовувала державу, та внесла у цю велику справу свій скромний внесок, боляче дивитися, що з нею зробили і до чого довели. Чому не займалися Кримом? Пам’ятаю, як я усіх в середині 90-х закликав їхати в Севастополь, допомагати морякам, нести туди нашу культуру. Не почули. Ми за півроку побудували 50 квартир для наших військовослужбовців, взяли шефство над містами та військовими частинами, постійно возили творчі колективи та відомих виконавців. Нас радо зустрічали. Але наш приклад ніхто не наслідував та заклики не почув. А наші так звані націонал-демократи та квасні патріоти ще й нападали на мене за те. що начебто не туди витрачаю кошти. Ось і маємо результат.
Брат пішов на брата? Мій покійний батько звільняв Крим від фашистів. Поранений під Севастополем. Він та його бойові побратими, серед яких було чимало росіян, хотіли того, що зараз коїться на півострові? Заради цього вони тоді проливали кров?
Але про це потім. Зараз не час. Нині потрібно зробити усе, аби зупинити падіння у прірву, відвернути катастрофічну для нас і Росії, між іншим, війну. Зберігати витримку. Діяти розсудливо та виважено. Добре, що сьогодні не транслювали засіданні ВР. Правильно, що партії перестали випускати на трибуну “безбашених” та “безмозглих” політиків, які не можуть володіти своїми емоціями та язиком, і розбурхують й так наелектризоване суспільство.
Хіба не розумів В.Кириленко, вносячи свій законопроект про скасування “мовного закону”, до чого це призведе? Навіщо було провокувати людей? Як й очікувалося, його прийняття різко загострило ситуацію в регіонах, викликало негативну реакцію світу. Він має понести політичну відповідальність, як і ті , хто бездумно підтримав цю ініціативу. Обіцянки, що Турчинов його заветує, виявилися вже запізнілими.
Ще не втрачено шанс вирішити усе мирним шляхом, зупинити падіння в прірву. І маємо використати для цього будь-який шанс. Інакше наші нащадки нам цього не пробачать.
