4 лютого у газеті “Хрещатик” анонсовано початок громадського обговорення першого етапу стратегічної екологічної оцінки (СЕО) Комплексної схеми транспорту Києва і його приміської зони.
На першій стадії обговоренню підлягає обсяг завдання на майбутню оцінку: що, як, і якими методами у Комплексній схемі транспорту має бути оцінено. Фактично обговорюється технічне завдання для експертів на виявлення екологічних наслідків запропонованих у проекті “нового” Генерального плану Києва та пов’язаних з ним рішень транспортних проблем міста і приміської зони.
На другій стадії СЕО має бути проведено експертне визначення екологічних наслідків для Києва від реалізації запропонованої Комплексної схеми транспорту. Результати СЕО вплинуть на Генеральний план і розвиток Києва протягом багатьох наступних десятиліть.
Потрібно відзначити, що, станом на сьогодні, основним отруювачем повітря у Києві є транспорт. І то далеко не єдина транспортно-екологічна проблема Києва і киян, яку має вирішувати Комплексна схема транспорту.
Але, у відповідності до діючого законодавства, стратегічні екологічні наслідки запровадження нової комплексної схеми транспорту будуть оцінюватись експертами, відповідно до вимог заявленого і оплаченого обсягу замовлення. Обсяг представлено у “Заяві про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Комплексної схеми транспорту міста Києва у складі інтегрованого плану розвитку транспортної інфраструктури міста Києва та його приміської зони”. Заява знаходиться на сайті Департаменту містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) у розділі “Громадські слухання” – підрозділ “Громадські обговорення 2020 рік”.
Біда у тому, що, ознайомившись із розміщеною на сайті “Заявою про визначення обсягу СЕО”, ми не отримали можливості порівняти встановлений даною заявою обсяг оцінювання екологічних наслідків Комплексної схеми транспорту з самою “Комплексною схемою транспорту”, адже цього документу немає у відкритому доступі. Бо за інформацією, поданою газетою “Хрещатик”, вона все ще знаходиться в процесі розробки!
А без цього неможливо визначити достатній обсяг вимог щодо того, як цю “Комплексну схему транспорту…” будуть перевіряти і оцінювати, та як зробити передбачені законом зауваження і пропозиції.
Обговорювати обсяг екологічного оцінювання наслідків для Києва від запровадження невідомого документа містобудівного планування – це ситуація, яку немає з чим порівняти! Такого ще не бувало. І, якщо ми це робимо, то це вже патологія свідомості.
Можливо, саме тому це відбувається раз за разом (у Києві – багатократно) і проходить без наслідків. Єдиним наслідком стає девальвація сенсу і дискредитація змісту самої ідеї екологічного оцінювання містобудівної діяльності.
А кожен цикл безпредметного і безсенсового екологічного оцінювання стає черговим кроком дебілізації нашого суспільства.
Поки що ми обмежились інформаційними запитами до основних діючих осіб київського містобудування, яким підвідомче актуальне СЕО, щоб визначити їх персональне ставлення до цього неподобства:
-
київського міського голови Віталія Кличка;
-
директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександра Свистунова;
-
начальника комунальної організації (КО) “Інститут Генерального плану міста Києва” Сергія Броневицького (який два роки розробляє “Комплексну схему транспорту”, – KV).
Інформаційні запити – у фотогалереї. До речі, у Свистунова – запит не прийняли!
У вівторок, 18 лютого, який може виявитись останнім днем “громадського обговорення” визначеного заявою обсягу стратегічної екологічної оцінки Комплексної схеми транспорту міста Києва, громадськість планує відвідати Департамент містобудування та архітектури КМДА, щоб здійснити останню спробу доступу до матеріалів, які є об’єктом оцінювання. Щоб переконатися, чи вони взагалі є, навіть якщо вони недороблені.
А то може виявитись, що ми обговорюємо обсяг оцінювання “чорної кішки у повній темряві”.
Читайте: В КГГА за 2 млн гривен заказали оценку еще не разработанных документов
Вероніка Агеєва, корінна киянка
