За час повномасштабної війни росії проти України в Києві офіційно стало більше на 10 тисяч людей з обмеженими можливостями. Все частіше ми бачимо хлопців, дівчат на візочках, з протезами. Ми зобов’язані їм життям. Натомість повинні створити хоча б умови, за яких вони зможуть комфортно жити: відпочивати в парках, спускатися до води.
За даними Департаменту містобудування та архітектури КМДА, в столиці України на сьогодні існує лише 1 (один) інклюзивний парк. Вочевидь, це “Наталка” на Оболоні. Та люди з інвалідністю мешкають не тільки в елітних домівках на початку проспекта Івасюка, і гуляють не тільки там. Київ відверто пасе задніх по вдячності до наших захисників, які отримали інвалідність внаслідок участі в військових діях.
Намагаючись змінити ситуацію, Київ визначив 2024 рік роком безбар’єрності, а ще весною Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА відрапортував, що інклюзія парків – це один із його стратегічних пріоритетів.
Однак рік вже закінчується, а пріоритетом інклюзії і не пахне.
Більш того, як з’ясувалось, облаштування пандусів в парках Києва – це виключно проблема громади, а не менеджменту замовників будівництва – комунальних підприємств міста. Бо менеджмент схильний забувати та втрачати пандуси, а щоб цього не сталося, рекомендують своєчасно брати розписки кров’ю на проєкті, жити на Кудрявській, 23 (там розташований центральний офіс КО “Київзеленбуд”) та виносити мозок 24/7.
Цього року місто вирішило витратити 30 млн гривень на будівництво парку на Йорданському озері. Скільки саме по факту було перераховано підряднику, а скільки повернулось до бюджету – дізнаємось офіційно окремо та обов’язково опублікуємо, на що саме пішли наші кошти.
Але вдумайтеся – міська влада (КМДА на чолі з тричі мером Віталієм Кличком і КМВА на чолі з генерал-полковником Сергієм Попком, – КВ) витратила десятки мільйонів на парк і втратила пандус!
Нагадаю, що проєктом парку передбачено облаштування пандусу, який напроти Ольгінського дитячого садочку (між домами на Йорданській 11-Д та 9-Е) спускається від верхньої променади по схилу до води.
Загальна частина пандусу була побудована у 2023 році, але не була поєднана з нижньою доріжкою, бо її ще не було. Також пандус на одній з ділянок має крутий нахил, тобто не відповідає вимогам інклюзії.
Цього року при виконанні робіт на пандусі повинні були зробити поручні, борти, переробити неінклюзивну ділянку та поєднати його з доріжкою. Для цього ці роботи повинні були потрапили в перелік робіт для підрядника – так зване технічне завдання.
Весь 2024 рік (починаючи із зими) в ході допрацювання проекту парку, проходження експертизи, напрацювання технічного завдання я була присутня на десятках нарад із представниками КО “Київзеленбуд” та кожного разу ми говорили про цей пандус, малювали прямо на проекті, що його треба доробити і як, зокрема – додавали невеличкі сходинки до нього з верхньої променади (бо пандусом можуть користуватись і ті, хто не має проблем в пересуванні і завжди хоче скоротити шлях).
Восени менеджер цього проекту в КО “Київзеленбуд” пішов з роботи, а після підписання договору з’ясувалось, що пандус чомусь випав із технічного завдання для підрядника. До речі, тоді ж зник з технічного завдання і спуск напроти дому 5-А по Йорданській, але мені вдалося своєчасно його повернути в роботу.
Тоді ж я вперше нагадала про пандус напроти садочка. А останні два місяці постійно розмовляю із відповідальними співробітниками КО “Київзеленбуд” про пандус, кажу, наскільки це важливо, розповідаю про поранених військових.
Врешті решт, на одній з нарад на Кудрявській, 23, ми домовились, пандус внесли в «додаткові роботи» – і я видихнула.
Але минулого тижня з’ясувалось, що завершувати будівництво пандусу ніхто не збирається. А в КО “Київзеленбуд” порекомендували громаді вмовляти підрядника “по-доброму” зробити його за свій кошт, тобто – за рахунок якогось майбутнього прибутку.
Але підрядник цього не бажає. І цілком зрозуміло чому.
По-перше, роботи, які є в проекті парку і проводяться в межах парку, повинні бути оплачені.
ПЛАН ПАРКУ НА ЙОРДАНСЬКОМУ ОЗЕРІ
По-друге, тим хлопцям досі нічого не заплатили (не випадково останній час роботи йдуть повільно), але навішали лапшу на вуха, що, мовляв, в міста немає коштів ні на що, крім зарплат бюджетникам, і тому Київ чекає на міжнародну допомогу на парки…
В цьому місті можно починати сміятися. На сьогодні в Києві мільярдний профіцит бюджету, тому проблеми невиплат не мають ніякого відношення до війни. Це виключно проблема із менеджментом міста. М’яко кажучи.
Завершуючи цю історію, хочу попросити вас обрати будь-яку політичну фігуру з відповідальних чиновників міста, якій ми запропонуємо на візочку спуститись нашим пандусом та виїхати на нижню екодоріжку.
Я б хотіла Віталія Кличка, не все ж йому на велосипеді їздити. Але хай буде на ваш вибір.
Якщо що – візочок в мене є.
Післямова. Про всі інші деталі будівництва пишу окремо.
Аннабелла Моріна, співзасновниця ГО “ГР “Почайна”
КиївВлада