Останнім часом часто доводиться чути бідкання декотрих політиків щодо відсутності прав у столичного голови. Мовляв, після розділення цієї посади і посади голови КМДА він став за своїм статусом схожим на британську королеву і на що не впливає. Навіщо ж тоді, мовляв, змагатися за цю посаду, все одно він нічого зробити не здатен.
А як ситуація виглядає насправді?
Подивимося, що з цього приводу написано в законах.
У Законі України “Про столицю України – місто-герой Київ” (стаття 13) сказано, що повноваження Київського міського голови визначаються Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” та цим Законом.
Відкриваємо базовий Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Він визначає (частина перша статті 12), що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об’єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Отже, Київський міський голова є головною посадовою особою територіальної громади Києва.
Стаття 42 (частина 4) даного Закону окреслює доволі широкий спектр повноважень міського голови (загалом 20 пунктів). Приверну увагу лише до деяких з них, важливих з точки зору управлінського процесу.
Міський голова:
вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради;
вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України;
здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;
скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;
забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;
призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;
скликає загальні збори громадян за місцем проживання;
забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету;
є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;
представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;
звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;
укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, їх на затвердження відповідної ради;
здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;
видає розпорядження у межах своїх повноважень тощо.
У відповідності до частини 4 статті 59 названого Закону міський голова може зупинити рішення міської ради у п’ятиденний строк з моменту його прийняття і внести на повторний розгляд ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов’язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності. Не забуваймо, що частина 3 статті 12 Закону визначає, що міський голова головує на засіданнях ради. У сукупності ці положення законодавства дають можливість міському голові відігравати ключову роль в процесі ухвалення міським представницьким органом рішень, які визначають поточну політику органів столичної влади та перспективу розвитку Києва, та введення їх в дію. Потрібно розуміти, що без його згоди жодне з них в реальності не набере чинності.
Далі. Закон України “Про столицю України — місто-герой Київ” (стаття 17) наділяє Київського міського голову в зв’язку з забезпеченням здійснення містом Києвом столичних функцій додатковими порівняно з головами інших населених пунктів повноваженнями.
Зупинимося знову таки лише на окремих з них.
Київський міський голова має такі додаткові повноваження:
бере участь у підготовці проектів законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, відповідних програм, що стосуються міста Києва;
бере участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу при розгляді питань, що стосуються столиці України — міста Києва;
вносить на розгляд Президента України, Кабінету Міністрів України проекти відповідних нормативно-правових актів та інші пропозиції з питань, що стосуються міста Києва як столиці України;
бере участь у вирішенні питань щодо розміщення у місті Києві державних органів, представництв інших держав та міжнародних організацій, а також у протокольних заходах, що стосуються міста Києва;
вносить до відповідних органів виконавчої влади пропозиції щодо передачі до сфери управління Київської міської ради, передачі або продажу у комунальну власність територіальної громади міста Києва чи районів у місті Києві підприємств, організацій, установ, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної або інших форм власності, а також часток (акцій, паїв), що належать державі в акціонерних товариствах, розташованих на території міста Києва, якщо вони мають важливе значення для забезпечення виконання містом Києвом столичних функцій;
дає згоду на призначення та звільнення керівників підприємств та міських органів виконавчої влади подвійного підпорядкування;
погоджує питання щодо створення, перепрофілювання або ліквідації підприємств та організацій загальнодержавного значення, розташованих на території міста Києва.
Понад це, статтею 16 цього спеціального закону регламентовано, що Київським міським головою призначаються на посади та звільняються з посад за погодженням відповідно з Президентом України та Кабінетом Міністрів України перший заступник та заступники голови Київської міської державної адміністрації, повноваження яких стосуються сфери виконавчої влади. Київський міський голова також призначає та звільняє з посад заступників голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень, але вже за погодженням з Київською міською радою.
На додаток до вищенаведеного, потрібно мати на увазі, що Київський міський голова наділений також певними повноваженнями й іншими актами законодавства.
Таким чином, навіть з урахуванням того, що частина функцій міського голови відійшла від нього в зв’язку з розмежуванням цієї посади і посади голови міської державної адміністрації, він має доволі значні організаційні, кадрові, фінансові та інші повноваження, що, поза сумнівом, ставить його на перше місце у столичній владній ієрархії.
Потрібно лише цими повноваженнями вміти користатися. Повноваження ж голови КМДА Законом про столицю взагалі не прописані, що виводить його діяльність за межі правового поля.
На жаль, у нас так склалося ще з часів Кучми, що Київ управляється не за законами, а виходячи з політичної практики, вигідної верхам.
Так, Л.Черновецький та його висуванка Г.Герега, яка зараз виконує обов’язки міського голови, самоусунулись від виконання своїх обов’язків за законом, і дали можливість перейти на управління містом за існуючою схемою, зрадивши при цьому киян.
Але ніщо не заважає новообраному міському голові повернути владу міста у законне русло й сповна використати свої законні права на користь міській громаді. Та й часи вже не ті. Навряд хто-небудь зараз наважиться застосовувати грубу силу, захоплювати кабінети, блокувати рахунки ради, не пускати на робоче місце мера, як це було в середині 90-х.
Історія Києва показує, що роль мера та вплив на процеси в місті визначається не обсягом повноважень, а масштабом його особистості, політичною волею, вмінням боротися за інтереси городян.
Всі так голосно вболівають за долю самоврядування в столиці. Не шукайте виправдань на кшталт браку повноважень.
Борітеся — поборете!
Як писав Пушкін: “Вы грозны на словах — попробуйте на деле!”…
Автор: экс-глава КГГА Леонид Косаковский