Чи правильно, коли ті, хто не знають навіть, що таке окопи, починають сортувати наших Захисників?
Наші “бойові” нардепи 21.08.2023 року зареєстрували під номером №9637 проєкт закону “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щодо впорядкування процедури надання статусів (їх категорій) ветеранам”.
При цьому творці проєкту намагаються розмити свою відповідальність під колгоспним авторством – їх понад півсотні, серед яких чимало сумнівних “патріотів”.
Справедливо постають питання:
– чому через півтора роки війни “загорілося” нардепам взятися за сортування статусів наших воїнів?
– чому “вкид” законопроєкту відбувся під відзначення Дня Незалежності?
– чому серед авторів стільки одіозних нардепів, які заплямували себе ініціативами і голосуваннями про обрізання прав військових і кардинальне зменшення оплати їх служби?
– чому в такому пожарному темпі проштовхують законопроєкт, який півтора роки не був для нардепів актуальним?
Є висока ймовірність, що прискорене прийняття цього законопроєкту відбувається заради “економії” на правах наших воїнів вже в Державному бюджеті на 2024 рік, проєкт якого днями Уряд подасть до Парламенту.
Необхідно підкреслити, що запропоновані в законопроєкті новації націлені не на розширенні прав наших Захисників, не на закріпленні хоча б існуючих пільг учасників бойових дій, а на масштабному згортанні преференцій для нових ветеранів війни.
В пояснювальній записці до законопроєкту сказано: “… наразі близько 500 тис. осіб мають статус учасника бойових дій (з них: 15 тис. брали участь у Другій світовій війні, 100 тис. воїни-інтернаціоналісти, 16 тис. „афганці”), при цьому очікується збільшення кількості ветеранів до понад 1,5 млн. осіб: це нові ветерани (середній вік 27-30 років)”.
Водночас при визнанні авторами трикратного зростання числа ветеранів, нардепи спокійно стверджують, що “реалізація проєкту не потребуватиме додаткових витрат та не впливатиме на показники Державного бюджету України”.
Доказом спроби “Слуг” реанімувати “моно-турбо” є рекордний по швидкості розгляд цього законопроекту Головним комітетом на чолі з Галиною Третьяковою (дивним чином співавтор) – 22 серпня (через день після реєстрації проєкту) вже був підготовлений схвальний висновок для розгляду у першому читанні. Слід підкреслити, в цьому комітеті розгляду чекають законопроекти від декількох місяців до декілька років.
Для чого?
Можна припустити, що:
-
голова Верховної Ради Руслан Стефанчук спробував провести тестування готовності “Слуг” і їх прибічників консолідуватися для прийняття на осінній сесії закону про Державний бюджет на 2024 рік та інших складних законопроєктів. Стефанчук очолив список авторів, але під його прапор стало лишень 58 “різношерстних” нардепів і це з урахуванням сумнозвісного нардепа Торохтія Б. Г.;
-
відомі опозиційні економісти Юлія Тимошенко, Юрій Бойко та Ірина Геращенко підписались під авторством не читаючи законопроєкт, бо припустити, що вони вважають непотрібним його фінансувати можна лишень за умови їхньої цинічної лукавості.
До того, серед свіженьких законодавчих ініціатив Руслана Стефанчука є проєкт постанови “Про Заяву Верховної Ради України про пріоритетні напрями державної політики України у сфері деокупації, реінтеграції і відновлення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя”, де авторський колгосп виглядає невдалою спробою потенційно наскрести необхідні 226 голосів.
Не виправдав очікувань і глава фракції “Слуга народу” Давід Арахамія – його потуги виявилися малоефективними при збиранні “авторів” під законопроектом №9638 з громогласною назвою “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та деяких інших осіб”. Експрес-аналіз цього свіженького законопроекту говорить про міфічнічсть бажань авторів щось посилювати в соціальному захисті, бо видатків на “покращення” офіційно не планується.
Висновок
-
монобільшості вже зовсім не існує;
-
спроби створити вінегретну коаліцію наразі безуспішні;
-
з перших днів осінньої сесії нас чекають чисельні скандали і провальні голосування провладних ініціатив;
-
процес розгляду проекту Державного бюджету на 2024 рік остаточно поставить жирну крапку на спроможності Верховної Ради цього скликання приймати державницькі рішення.
То що буде результатами політичної осіні?
Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин
