В Києві вже понад рік власниками розшукується понад 100 тис. літрів скрапленого газу, який ще на початку 2017 року відповідними підрозділами Київської міської державної адміністрації (КМДА) було вилучено з примусово демонтованих столичних газових заправок, які зненацька були оголошені міською владою “незаконними” та “небезпечними”.
До речі, щодо “незаконності”. Минулого року мер міста Києва Віталій Кличко та керівники відповідних підрозділів КМДА браво рапортували киянам про демонтаж близько 350 “незаконних” АГЗП. Але, як встановив голова тимчасової контрольної комісії Київради з перевірки АЗС Вадим Васильчук, кількість адміністративних протоколів, які б підтверджували незаконність діяльності та надавали б змогу притягти винних до відповідальності, було складено лише у кількох випадках.
Яким же чином КМДА встановила, зафіксувала та підтвердила сам факт незаконної діяльності, та якими взагалі правовими підставами керувалася? коли примусово вилучала майно підприємців і припиняла їх діяльність?
Загалом, у всій цій історії з демонтажами газових заправок у Києві стільки запитань, білих плям, маніпуляцій, порушень закону, нехтувань європейськими принципами взаємин між владою та підприємцями, та різних перекручень, що така формальність, як нескладені адмінпротоколи – лише незначне підтвердження масштабності замовного шулерства. Чим ця кампанія КМДА з “наведення порядку на автогазовому ринку” і була насправді.
Щодо зниклого газу. Під час демонтажів газових заправок газ із заправних ємностей відкачувався до газовозів які надавалися підрядними організаціями та вивозився у невідомому напрямку. Те ж саме відбувалося й з обладнанням – газозаправними модулями.
Нагляд за безпекою демонтажів здійснювався фахівцями структурного підрозділу Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА – комунальною аварійно-рятувальною службою “Київська служба порятунку” (*).
Співробітники цієї служби залишали підприємцям сумнівні папірці – акти, де вказувався обсяг вилученого газу та перелік вилученого обладнання. Такі акти були єдиним документом, який хоч якось підтверджував сам факт вилучення майна.
На цьому видимість легальності процесу вилучення власне і закінчувалась. Далі – суцільний морок.
Читайте: Под лозунгами наведения порядка “ударовцы” Киевсовета проводят незаконные захваты АЗС
Незважаючи на неодноразові звернення підприємців, представників ЗМІ та громадських організацій з приводу повернення вилученого майна власникам, головне питання – куди зник газ? – так і залишається відкритим. В більшості випадків звернення до КМДА з цього приводу залишаються без відповіді, або надходять відписки з порадами звертатися з цього питання до підрядних організацій, яким, начебто, цей газ передавався на зберігання.
Театр абсурду – вилучення здійснювали офіційні структури КМДА, а питання повернення майна законним власникам пропонується вирішувати з приватними комерційними структурами.
Виникає декілька незручних запитань до влади міста:
-
Який точний обсяг автомобільного скрапленого газу було вилучено протягом 2017 року?
-
Яка кількість вилучених газозаправних модулів?
-
Де та в яких обсягах зберігається газ та інше вилучене майно?
-
Яким чином обиралися підрядники для надання послуг із зберігання вилученого майна?
-
Чи проводилися конкурси при визначенні підрядників? Коли? Яким чином?
-
Хто здійснює оплату послуг із зберігання та яка вартість цих послуг?
-
Чи є взагалі в наявності вилучене майно в місцях зберігання?
-
Який механізм повернення майна власникам?
Ці питання зовсім не прозаїчні. Мова йде про грубі порушення прав підприємців та долю майна вартістю кілька мільйонів гривень. Дуже ласий шматочок.
Читайте: Чи наступить Київська область на київські автогазові граблі
* Комунальна аварійно-рятувальна служба “Київська служба порятунку” (код ЄДРПОУ: 33153784)
Михайло Скляр, голова ГО “Асоціація громадського захисту підприємців”
