Яка потрібна медична інфраструктура місту в наступні роки з урахуванням зростання населення і запланованим розширенням міської агломерації за рахунок міст-сателітів? На сьогодні за різними підрахунками населення міста Києва коливається в межах 3.7-4.2 млн людей. Згідно з даними статистики населення міста Києва у 1913році складало 595 000 осіб, у 1970 році – 1 631 908 осіб. Обрана вибірка по роках зроблена з урахуванням активної розбудови медичних закладів міста. З огляду на розробку нового генерального плану Київ має врахувати і потреби медичної системи міста, адже активний приріст населення столиці за останнє сторіччя виріс у 8 разів і в 2,5 рази – за останні півсторіччя.
Як питання розбудови міста з урахуванням потреб медичної сфери вирішували в інших країнах світу? Елементарно створенням великих багатопрофільних лікарень. Такі лікарні містять різні види медичної допомоги: від “рутинних” – травми, невідкладні стани, до високотехнологічних видів допомоги (кардіохірургія, нейрохірургія, трансплантологія) з можливістю приймати одночасно до 10-15 тис. пацієнтів на стаціонарне лікування. Праобразом такої багатопрофільної лікарні в місті Києві є медична установа в вигляді відомої “лікарні швидкої допомоги”, куди йде накопичення різного профілю хворих з наявністю різних фахівців для надання різнопланової медичної допомоги.
Потрібно зауважити, що були спроби створювати подібні аналоги в 70-х роках минулого сторіччя в Медичному містечку та в згадуваній “лікарні швидкої допомоги”, та економічна стагнація 90-х та нульових понівечила філософію, яку первинно закладали в створені установи. Зараз це подроблені майнові комплекси з розрізненими лікувальними закладами різної форми власності або житловою забудовою. Можна на пальцях одної руки перерахувати нові медичні установи, які були побудовані в місті з нуля, за останні сорок років. Оновлення лікарень в останні роки (ремонти в більш ніж 50 відділеннях, технічне оновлення та переоснащення лікарень, проведення програм енергоефективності в медичних закладах) якісно покращило ситуацію, але кількісно ще далеко до ідеалу. Місто утримує 145 закладів охорони здоров’я. В цифрах виглядає переконливо, але коли ми подивимось на якість цих лікарень, то постане інша картина: часто це прилаштовані архітектурні споруди в будинках, далеких від медичного призначення; лікарні збудовані за проєктами 60-70-х років минулого сторіччя або за проєктами санаторіїв. Час змінюватись і потрібно змінювати підходи до змісту і форми медичної галузі в місті Києві. Реформи, які проходять в медичній галузі, це виклики, які повинні носити конструктивний характер, а деструктивних процесів і так вистачає.
Днями в Києві проходив форум “Україна-Японія: як забезпечити ефективне глобальне партнерство?”, де співпраці в гуманітарній сфері надається велике значення. Азійські країни є взірцем у розбудові нових лікарень в останні десятиріччя, вони щиро діляться своїм експертним досвідом, яким ми можемо скористатись.
Останній рік показав, що існування ефективної системи охорони здоров’я в місті Києві дає суттєві конкурентні переваги для столиці в умовах різних соціальних викликів. Великий медичний хаб може стати майданчиком для надання медичної допомоги мешканцям міста, сателітних міст Києва та областей, навчальною базою для медичних університетів та профільних коледжів. Але й медична сфера столиці має свої проблеми, зокрема, дефіцит середнього медичного персоналу, який мають вирішувати медичні коледжі міста, які щорічно випускають сотні фахівців, та практично відразу забезпечують кадрами приватні клініки та країни ближнього зарубіжжя. Лікарські спеціальності теж розвиваються важко і тому столиця, будучи головним підготовчим майданчиком фахового медичного персоналу з більшості медичних фахів, повинна мати належну клінічну базу. Це зрозуміють лікарі, згадуючи скромні і часто штучно пристосовані навчальні класи для студентів та курсантів. Суттєва різниця з західними клініками, де студент (курсант) отримує і уніформу, і гуртожиток, і гідні умови навчання.
Що можна робити вже зараз:
1. Медичну мережу потрібно переносити в нові форми (створювати лікарняні округи з орієнтиром на потреби мегаполіса) багатопрофільних лікарень з сучасними проєктними рішеннями.
2. Для медичних фахівців створювати міські програми перепідготовки для роботи в нових умовах. Реформа часто змінює філософію ставлення до роботи і до робочого місця, а ми працюємо з різновіковими групами медичних працівників, тому важливо пояснювати зміни і їх кінцеву мету.
3. Маленькі міські лікарні потрібно зберігати, але потрібно створювати й потужні інфраструктурні проєкти багатопрофільних лікарень загальноміського і державного масштабу.
Віктор Яцик, нейрохірург, фахівець з управління охороною здоров’я, радник Київського міського голови