Столична влада ухвалила бюджет Києва на 2025 рік та внесла зміни до Програми економічного та соціального розвитку (ПЕСР) в частині видатків на наступний рік. Згідно з цими рішеннями, дохідна частина міської скарбниці має скласти 90,6 млрд гривень, а видаткова – 90 млрд, із яких 14 млрд планується направити на капремонти, реконструкцію та будівництво різних об’єктів інфраструктури. Понад третину бюджету – 32,3 млрд гривень – планується направити на галузь освіти, далі за витратами йдуть сфери транспорту (18,6 млрд), соціального захисту (9,9 млрд) тощо. До переліку найбільш високовартісних проєктів у 2025 році входять два скандальних “будмайданчики” – Подільсько-Воскресенський мостоперехід та метро на Виноградар. При цьому, деякі депутати міськради назвали ганьбою заплановані витрати на підтримку сил оборони і безпеки – на це передбачено близько 574 млн гривень, а ще 5 млрд можуть бути виділені на цей напрям тільки під час перерозподілу вільних залишків цьогорічного бюджету.
Наприкінці минулого тижня, 5.12.2024 року, столична міськрада ухвалила бюджет Києва на 2025 рік та внесла зміни до ПЕСР на 2024-2026 роки.
Так, депутатський корпус затвердив відповідні проєкти рішень №08/231-1700/ПР і №08/231-1699/ПР від 11 листопада 2024 року – за це проголосували 85 та 84 народних обранці. Суб’єктами подання цих документів виступили Департамент фінансів та Департамент економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА).
6
Як житиме столиця у 2025-ому
Згідно з прийнятим рішенням, дохідна частина бюджету має скласти 90,6 млрд гривень, а видаткова – 90 млрд гривень. Таким чином, загальний профіцит бюджету дорівнюватиме близько 0,6 млрд гривень. Початково у столичній мерії прогнозували, що дохідна частина складе 91,1 млрд гривень, а видаткова – 89,7 млрд гривень, але вже у сесійній залі депутатський корпус погодив внесення змін в частині і цих цифр, і обсягів фінансування різних сфер життєдіяльності столиці.
Так, понад 40 млрд гривень до міської скарбниці в наступному році має надійти з податків на доходи фізичних осіб (тут і далі у випадку з бюджетом – цифри до коригувань, підтриманих під час пленарного засідання. – КВ), близько 21 млрд – місцевих податків, 14,5 млрд – податку на прибуток тощо. Що стосується видаткової частини, то найбільше – 32,3 млрд гривень або понад 36% усього бюджету – міська влада направляє на галузь освіти. Далі йдуть сфери транспорту (18,6 млрд або 20,8%), соціального захисту (9,9 млрд або 11,2%) та житлово-комунального господарства (7 млрд або 7,8%).
Дохідна та видаткова частини бюджету-2025 (тут і далі – скріншоти презентацій КМДА під час пленарного засідання без урахування коригувань)
Директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік повідомив депутатам, що, порівняно з бюджетом-2024, у головному фінансовому документі столиці на наступний рік було збільшено видатки на деякі галузі, зокрема – на освіту. При цьому, чиновник уточнив, що це сталося в першу чергу через прогнозоване збільшення заробітних плат, які в 2025 році отримуватимуть вчителі та інші працівники цієї сфери. Разом з тим, Репік зазначив, що, згідно з проєктом бюджету, у деяких галузях, наприклад у сферах охорони здоров’я і транспорту, видатки були фактично зменшені. Втім, за словами головного “бухгалтера” столичної мерії, таке скорочення у цих галузях відбулося лише за напрямом капітальних видатків – тобто, наступного року планується відремонтувати і відреконструювати менше медичних комунальних закладів та менше доріг.
Розподіл видатків у різних сферах
При цьому, як зазначив Володимир Репік, майже половину видатків у сфері транспорту – а саме 8 млрд гривень – мають скласти дотації КП “Київпастранс” і КП “Київський метрополітен” на регулювання тарифів. Йдеться про кошти, які влада збирається виплачувати цим комунальним перевізникам за те, що ті начебто несуть збитки через “дуже низькі” тарифи на проїзд у автобусах, тролейбусах, трамваях та метро.
Серед основних правок, які були підтримані депутатами, варто відзначити пункт про те, що на реалізацію міської цільової програми “Захисник Києва” у наступному році треба буде направлено додаткові 5 млрд гривень за рахунок вільних залишків цьогорічного бюджету – тобто, тих коштів, які міська влада не встигне освоїти. При цьому, в проєкті рішення по бюджету зазначаються повні та точні цифри щодо загального кошторису вказаної програми на 2025 рік (лунала цифра 574 млн гривень, про що мова йтиме нижче. – КВ). Самою ж програмою “Захисник Києва” передбачені видатки на наступний рік у сумі 670,2 млн гривень, але, вочевидь, вони будуть збільшені – Київрада регулярно коригує дану програму саме в цей бік.
У свою чергу, згідно зі змінами до ПЕСР, столична міськрада затвердила обсяги її фінансування на 2025 рік – так, як це робиться щорічно. Йдеться про ті кошти, які влада Києва витрачає на реалізацію інфраструктурних проєктів. Усього наступного року на це передбачено 14 млрд гривень, із яких 4 млрд мають бути витрачені на капітальні вкладення (реконструкція та будівництво різних об’єктів) і 10 млрд – на капітальні ремонти. При цьому, спочатку в КМДА пропонували затвердити для ПЕСР цифру в 12,4 млрд гривень на усі ці видатки, але, як і у випадку з бюджетом, вона була остаточно відкоригована у сесійній залі.
Показники ПЕСР на 2025 рік (тут і далі – без урахування коригувань)
Найбільше фінансових ресурсів було вирішено спрямувати на галузь транспорту – 4,9 млрд гривень. Із них 3,1 млрд мають піти на будівництво, капітальні ремонти і реконструкцію шляхової мережі та об’єктів дорожньо-транспортної інфраструктури (у т.ч. 400 млн на будівництво Подільсько-Воскресенського мостопереходу), 1,3 млрд – на будівництво, реконструкцію та ремонти об’єктів метрополітену (у т.ч. понад 757 млн на будівництво метро на Виноградар) тощо. Друге місце за прогнозованими видатками посіла сфера ЖК (близько 4,8 млрд), далі йдуть освіта (близько 2,6 млрд) і охорона здоров’я (935 млн).
Розподіл видатків у різних галузях
Голова комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко (очільник фракції “Слуга народу”) висловив думку, що завдяки внесенню правок до цих проєктів рішень (таких правок нараховувалося понад сім сотень на кожен документ. – КВ) обидва документи стали “виглядати краще”. Втім, за словами депутата, вони все ще потребують коригування, у тому числі – шляхом перерозподілу на потреби армії вільних залишків цьогорічного бюджету, який зазвичай відбувається у першому півріччі кожного року.
“Цьому бюджету не вистачає видатків на ЗСУ. Забюджетувати з самого початку на цей напрям 574 млн гривень – це ганьба для міста з бюджетом у майже 100 млрд гривень. І цей бюджет має значний потенціал для зростання. Станом на сьогодні на рахунках міста є 29 млрд гривень (від Репіка звучала також цифра у 20 млрд. – КВ), і я впевнений, що ми очікуємо значний вхідний залишок, який [у 2025 році] можна буде в тому числі перерозподілити на ЗСУ. Аналіз податкових надходжень, який проводився комісією, засвідчив, що цей бюджет буде більшим, ніж 100 млрд гривень. У нас ще буде можливість “поправити” цей бюджет. Але я закликаю всі фракції об’єднатися, щоб цей бюджет став ближчим як до сил оборони і безпеки, так і до вчителів”, – підкреслив Андрій Вітренко.
Більшість депутатів на словах підтримали обидва документи – на фоні того, що чимало правок від народних обранців були попередньо погоджені бюджетною комісією та у результаті підтримані в сесійній залі. Таким чином ухвалення головних фінансових документів столиці пройшло відносно “тихо” – принаймні без надгучних скандалів, як це відбувалося у минулі роки.
Що з бюджетом-2024?
Як повідомляла КВ, фактично “мирний” бюджет Києва на поточний 2024 рік було затверджено рішенням міськради №7531/7572 від 14 грудня 2023 року. Згідно з ним, дохідна частина міської скарбниці мала скласти 72,6 млрд гривень, а видаткова – 85,3 млн гривень.
Читайте: “За законами мирного часу”: Київрада ухвалила бюджет-2024 та нову Програму соцекономрозвитку
Надалі, протягом 2024 року, Київрада сім разів вносила зміни до цьогорічного бюджету міста – крайні коригування були ухвалені на тому ж таки пленарному засіданні 5 грудня. Згідно з усіма цими змінами, дохідна частина була збільшена до 95,3 млрд гривень, а видаткову – до 107,8 млрд гривень. Зокрема, керівництво столиці збільшувало обсяги фінансування програми “Захисник Києва”, на яку в початковому варіанті бюджету було передбачено лише 13 млн гривень, передбачило додаткові кошти на різні виплати військовослужбовцям, виділило більше фінансових ресурсів на ремонти доріг та реконструкцію ліфтового господарства тощо.
Крім того, у день затвердження бюджету, 14 грудня 2023-го, міськрада також погодила нову Програму економічного та соціального розвитку, яка прийшла на зміну “старій” (2021-2023 роки) і яка розрахована на період на 2024-2026 роки (рішенням Київради №7530/7571). У її початковому варіанті було передбачено 13,3 млрд гривень на виконання різних інфраструктурних проєктів.
Міська влада вже п’ять разів коригувала ПЕСР – востаннє це також було зроблено 5 грудня. Згідно з цими коригуванням, на різні напрями робіт були виділені кошти вільних залишків минулорічного бюджету та кошти, перерозподілені з інших напрямів. Завдяки цьому кошторис програми соцекономрозвитку на поточний рік зріс до понад 20 млрд гривень.
Зважаючи на те, що грудень ще не закінчився, повна інформація про стан виконання бюджету і ПЕСР у 2024 році стане відома не раніше січня-лютого 2025-го – саме у такі періоди КМДА зазвичай публікує відповідні звіти. Разом з тим, наразі вже є дані стосовно того, як виконувалися ці документи протягом січня-вересня поточного року.
Так, уже відомо, що за січень-вересень 2024 року до бюджету Києва надійшло 72,2 млрд гривень (на 12,7 млрд більше, ніж у аналогічний період 2023-го). Базовим джерелом наповнення міського бюджету залишається податок на доходи фізичних осіб – 29,6 млрд гривень (понад третина всіх надходжень). У свою чергу, видаткова частина бюджету за 9 місяців склала 50,3 млрд гривень (на 7 млрд гривень більше, ніж у січні-вересні минулого року). Найбільше коштів було витрачено на галузі освіти (18 млрд гривень), транспорту (7 млрд) та соціального захисту (6,2 млрд гривень). Що стосується ПЕСР, то станом на вересень 2024 року столична влада профінансувала її заходів на суму 5,8 млрд гривень, з яких 5,4 млрд гривень було освоєно.
Нагадаємо, Володимир Репік керує Департаментом фінансів КМДА з 2012 року. Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Діяльність цих структурних підрозділів контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
