Попри надважку ситуацію та обстріли, від початку війни Київ працював щодня. Його готували до оборони, оберігали, ладнали, тримали чистим і зібраним сотні людей. Витримка і міць, вміння вперто виконувати свої обов’язки у будь-яких умовах, стали у ці дні й після деокупації Київщини найвидимішою рисою столичних жителів і служб. Про те, чого це вартувало комунальникам, як змінила їхню роботу війна, про забудову та зелені зони столиці, майбутнє парків “Совські ставки” та “Екопарк Осокорки”, KВ розпитала гендиректора КО “Київзеленбуд” Олексія Короля.
KВ: Як вплинула війна на діяльність підприємства? З чого почалося ваше 24 лютого?
Олексій Король: Ми не закривали повністю підприємство, адже є господарство і техніка, яка була з перших днів залучена до потреб оборони міста. В першу чергу, це наша важка техніка – екскаватори, трактори, вантажні автомобілі – яка практично відразу поїхали на створення фортифікаційних споруд. Деревина, яка була необхідна для опалення, створення бліндажів, також була нами надана військовим та ТрО одразу, з перших днів. Зазвичай на кінець року на наших складах завжди є залишок деревини, адже ми давно перейшли на забезпечення власних потреб підприємств за рахунок опалення сухостоєм. Так, наші теплиці вже давно відійшли від використання газу, завдяки використанню твердопаливних котлів. З перших днів війни працювали також водії, з 1 березня ми пішли на частковий простій, залишивши працівників, що доглядали за технікою, теплицями, прибиральників. Понад 100 наших працівників пішли на захист України.
Справка KВ: Об’єднання “Київзеленбуд” є територіальним об’єднанням підприємств зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста, що виконують комплекс робіт із зеленого будівництва, утримання зелених насаджень, вирощування та реалізації садивного матеріалу декоративних дерев та кущів, квіткової продукції, та ін.
У його підпорядкуванні знаходяться 3 лісопаркових господарства, 10 комунальних районних підприємств з утримання зелених надсаджень, Управління міської станції захисту зелених надсаджень, Управління міського декоративного розсаднику “Теремки”.
Підприємства КО “Київзеленбуд” опікуються 128 столичними парками загальною площею близько 3400 га та майже 32000 га лісів, що оточують місто.
KВ: Це були мобілізовані чи добровольці?
Олексій Король: В першу чергу, хлопці пішли в ТРО і були мобілізовані. Вже потім були добровольці. З 24 лютого у нас було 70 людей в ТРО і близько 30 мобілізованих в перші дні, потім було більше. На жаль, ми маємо втрати. Саме підприємство весь цей час працювало, теплиці працювали, що дало можливість створити клумби та композиції квітів, які ви бачили на День Києва та на День Незалежності, у міських парках на арт-об’єктах. Ще з минулого року ми планували заходи з озеленення і ми їх наразі всі виконали. Вирішили визначити мінімальний обсяг об’єктів, який можемо зробити своїми силами, без бюджетних витрат. А на минулому тижні навіть відкрили після поточного ремонту сквер на вулиці Чигоріна, облаштований за участі меценатів.
KВ: Частина лісопаркового господарства Києва була замінована. Зараз все вже безпечне для людей чи є частина замінованих об’єктів?
Олексій Король: Можемо точно сказати, що міни були, наші лісівники не раз повідомляли про “розтяжки”. Ми одразу подавали заявки до ДСНС на розмінування і ДСНС концентрувало свою увагу на основних дорогах та на міських парках і скверах. Також по Дарницькому та Святошинському лісопарках було багато “прильотів” ворожої артилерії. У нас були і займання, яким ми не дали перетворитися на масштабні великі пожежі. Дякую нашим лісівникам, які у найважчі дні продовжували працювати.
Сьогодні говорити про те, що всі ліси Києва повністю безпечні, не можна. Адже розмінувати і перевірити 31 тис гектарів дуже важко. Стосовно ситуації у глибині лісу, особливо того, що межує з Бучанським та Вишгородським районами, я не готовий говорити, що там було повністю проведене розмінування. Воно проводилось тільки неподалік житлових масивів.
KВ: Тобто, не можна ігнорувати позначки “обережно, міни”?
Олексій Король: Ми тісно співпрацюємо з військовою адміністрацією та розуміємо значення всієї створеної системи оборони міста. У місцях, де стоїть табличка – існує й небезпека.
KВ: Крім парку “Кіото”, здається на “Совках” стояли таблички?
Олексій Король: “Совки” вже розміновані. Там все гаразд. Але, якщо ми говоримо про Біличанський ліс, який біля Ірпеня, то там ще є небезпечні ділянки.
KВ: До свіжих скандалів: в чому причина нещодавніх обшуків, що пройшли у КО “Київзеленбуд”? Чому така увага саме до вашого комунального підприємства?
Олексій Король: Не відчуваю якоїсь особливої уваги правоохоронців до нашого підприємства. Навпаки: постійні перевірки контролюючих органів – нормальна частина роботи. Об‘єкти, які ми розвиваємо, завжди проговорюємо з громадою міста Києва. У нас усе є публічним, відкритим, ми самі замовляємо деякі експертизи, проводимо незалежні експертизи, включаючи розцінки, є перевірки виконаних робіт. Ми і громада зацікавлені у якості за адекватну ціну. Тому контроль за використанням коштів потрібний і надзвичайно важливий. Оскільки в цьому питанні Київська міська рада та наші комунальні підприємства дуже прозорі, якогось політичного підтексту я в перевірках не хочу шукати. Це – частина робочого процесу.
KВ: Розкажіть про ваше тепличне господарство. Ви перейшли на альтернативне опалення ще до війни, у сезон, коли було тотальне здорожчання газу. Це була власна ініціатива?
Олексій Король: Це було розуміння ситуації, до якої ми готувалися з 2015 року.
Сьогодні в різних районах Києва ми маємо 10 теплиць. До 2017 року ми збирали у господарстві багато гілок і подрібнювали, потім використовували для мульчування або вивозили для перегнивання до лісу чи на полігон. Зараз ми просто використовуємо це для отримання тепла. Взагалі провели багато енергозберігаючих заходів – термомодернізацію фасадів, утеплення вікон, теплиці мають твердопаливні котли. Тепличне господарство Києва, на жаль, не є сучасним і потребує ще багато капіталовкладень. Найбільш сучасні теплиці у нас знаходяться в Печерському та Оболонському районах, вони відносно нові. У Святошинському та Голосіївському районах теплиці потребують значної реконструкції. Це тепличне господарство ще часів 70-х років. Бюджет міста не виділяє нічого на їх ремонт, тож ми виділяємо на це кошти з того, що самі заробляємо. До речі, це – чималий відсоток нашого бюджету. Ми самі на себе заробляємо, адже дуже багато вирощується квіткового матеріалу, дерев, кущів на підприємствах, надаються інші послуги.
На фото: тепличне господарство “Київзеленбуду”.
KВ: А експериментальні огірки чи помідори?
Олексій Король: Тут є нюанс. Треба розуміти, що вирощувати в одній теплиці і помідори, і квіти не можна. В нас була думка вирощувати овочі, які потім будуть використані для потреб дитячих садочків та шкіл, але тут необхідні додаткові вкладення та інвестиції, переобладнання, карантинний режим до кожної сільськогосподарської культури.
KВ: А заробіток підприємства – це продаж саджанців, розсади?
Олексій Король: Це надання транспортних послуг і ландшафтних послуг, продаж квітів. Хоча останнє не приносить багато коштів, натомість ландшафтні роботи популярніші. Наприклад, ми надаємо послуги ОСББ та бізнесу, доглядаючи за їхніми клумбами, деревами. Тому думка про те, що “Київзеленбуд” – це тільки про обрізку дерев – хибна. Хоча і тут маю додати: за останні 3 роки ми провели серйозну роботу щодо зміни підходи до санітарної обрізки. За останні роки були розроблені рекомендації з правильної обрізки, і я би дуже хотів, щоб цього року Київрада прийняла відповідні рішення з методичними рекомендаціями, щоб це був загальний досвід для озеленювачів Києва. Повертаючись до джерел надходжень, чималим попитом користується обробка рослин від шкідників. Адже це ціла наука, як яку рослину обробляти в умовах міста, де це має бути також безпечним для людей. Території, що перебувають у нашому віданні, ми також обробляємо від амброзії і досягли успіхів у зменшенні кількості цієї алергенної рослини. Ми залучаємо сертифікованих фахівців, які проводять ці роботи безпечно для дерев і містян. Як бачите, у місті ми впроваджуємо сучасні тренди з озеленення.
KВ: Це європейський тренд “лугові газони” та польові квіти, які ми можемо бачити сьогодні у місті?
Олексій Король: Так і ці рослини, різнотрав’я, є декоративними. Ми робимо клумби не навмання, ми розробляємо концепції та ескізи, всі вони проходять обговорення, завжди є розуміння, яким чином композиція буде виглядати на клумбі. У “Київзеленбуді” працює 12 ландшафтних дизайнерів. Це – люди, які мають профільну вищу освіту та постійно підвищують свою кваліфікацію. Це – ті, хто професійно комунікує з європейцями та міжнародними фахівцями. Ми займаємо в конкурсах призові місця в категорії “Ландшафтна архітектура і міський дизайн”. Щороку ми проводимо для своїх працівників тренінги та поїздки з обміну досвіду.
На фото: осінні квіти, вирощені для потреб озеленення міста в теплиці Шевченківського району
KВ: Як визначається кількість насаджень для кожного району?
Олексій Король: Озеленення – це важлива складова архітектури зовнішнього вигляду міста. Є державні нормативи, які встановлюють, скільки озеленення потрібно на квадратний метр в тій чи іншій зоні столиці. “Київзеленбуд” провів аналіз, як райони забезпечені зеленими зонами. Так, Поділ, Оболонь, промзона Борщагівки, промзона Печерського і Голосіївського району, Дарницький район, Стара Дарниця, ДВРЗ – визнані територіями, де не вистачає зелених зон. З іншого боку, ми маємо розуміння того, що звичайна висадка дерев не покращить місце перебування людей.
Спочатку ми взяли на озброєння європейський підхід, а потім під час створення комплексної програми розвитку зелених зон у Києві (яка була тоді єдиною в Україні) ми підійшли до створення районування міста з точки зору природних комплексів і місць зростання. Одним з розділів нової програми буде зміна публічних просторів і містобудування. Ми проаналізували, як райони міста забезпечені зеленими зонами, щоби розуміти, де необхідно більше уваги.
Це важливо навіть з економічної точки зору: чим комфортнішою є територія, тим вона буде багатшою. Комфорт території гарантує бізнесу більше клієнтів, а киянам – затишний відпочинок.
Яскравим прикладом є сквер на Рейтарській-Стрілецькій (сквер ім. Павла Шеремета). Було зрозумілим, що просто посадивши там дерева, місце кращим для киян не зробимо. Невеличкий сквер, низькоповерхова забудова, вузенькі вулички… Ми провели відкритий конкурс серед ландшафтних дизайнерів і архітекторів щодо переосмислення цього простору. В результаті маємо комфортний простір, цікаві лави, і сквер став привабливим і цікавим для киян.
На фото: Оцінка достатності зелених зон міста Києва.
І оця от зміна публічних просторів є дуже важливою для того, аби комфортніше було в Києві. Крім того, ми почали більше подорожувати Європою і очікуємо, що ці всі європейські тенденції в будівництві, в соціальній сфері, будуть тут.
Є ті, хто кажуть “зараз війна і не на часі це робити”. Але не один вже військовий казав, що воює якраз за те, щоб тут, вдома, в Україні було комфортно, тут було класно, це була Європа, щоб це ніколи не була росія чи радянська імперія. Тому вважаю, що зупинятися в цьому питанні і говорити про те, що ми не повинні працювати, прибирати сміття та стежити за нашим містом, аж ніяк не можна. Ми повинні наближати перемогу і створювати зараз тут такий настрій, що Україна переможе. Ми повинні бути тут, а не виїжджати десь за кордон в пошуках кращої долі, роботи тощо.
KВ: Не секрет, що з радянських часів нам дісталися неоформлені земельні ділянки. А сьогодні громадський сектор активно бореться за збереження скверів міста – Чкалівського скверу чи скверу на Тургенівській. Що зі статусом землі зараз? Чи є поступ?
Олексій Король: Раніше майже ніхто не займався оформленням зелених зон. До 2018 року у нас два парки (“Совки” та Парк Партизанської слави) мали оформлені земельні ділянки. Наприклад, Парк Партизанської слави – 115 гектарів в 1994 році і 94 гектари в 2011 році. На сьогоднішній день, понад 100 земельних ділянок вже мають витяги про право постійного користування на земельні ділянки по всіх районах за Київзеленбудом.
І є пріоритетні ділянки, наприклад, на вулиці Писаржевського, Голосіївський район, де громада вимагала сквер, протестуючи проти забудови. Більше того, вже нами зроблений проєкт землеустрою і ми маємо відповідний витяг. І таких ділянок є більше 100, де ми на тому чи іншому етапі оформлення документів, а є такі, які в кадастр вже внесені, але ми чекаємо рішення Київської міської ради про передачу нам їх у постійне користування.
Тож ми пройшли великий шлях, але треба набагато більше. За нашими оцінками оформлення потребують біля 500 ділянок. Окреме питання – величезна територія, яка вже вноситься в кадастр – лісопаркові господарства. Величезні території Біличанського лісу, Конча-Заспи, Дарницького лісопарку, які вимагають окремої уваги, адже могли бути піддані забудові.
І тут ми також розпочали вагомий шлях: Міндовкілля внесло щодо об’єкту природно заповідного фонду “Біличанський ліс” обмеження, ці території вже є об’єктом земель природно-заповідного фонду, отже для інших цілей їх відводити не можна. Це теж дуже важливо з огляду питання забудови.
Багато територій ми провели по новій програмі, зробили інвентаризацію всіх зелених зон і тепер розуміємо їхні чіткі межі. Вони також вносятся на існуючі карти міста поза межами кадастру, тобто, це серйозна робота, яка була проведена. Але ми не узаконюємо речі, які викликають у громади супротив. Ми такі речі під час інвентаризації вносимо в окремий розділ, пишемо якими рішеннями і коли було скориговано ці межі і ми говоримо про те, що ці питання будуть вирішуватися в окремому порядку. Скоріш за все, що в судовому.
Два роки тому ми створили Реєстр зелених зон. Цей реєстр є відкритим для громади і в цьому питанні ми радилися з інститутом генерального плану, Департаментом земельних ресурсів.
На фото: Сквер на Чигоріна
KВ: Одне з найболючіших питань Києва – “Екопарк “Осокорки”. Там б’ються, ламаються списи багато років. Чи на часі все ж таки виведення якоїсь ділянки під екопарк, чи все ж таки інвестори “Аркади” побачать там збудовані будинки? Що там відбувається з точки зору збереження громадської ініціативи зі створення паркової зони?
Олексій Король: Це питання більше до Київради. Ми дуже хочемо вирішити питання, пов’язане з заказником “Осокорківські Луки”, де якимось чином з’явилась оформена земельна ділянка сільськогосподарського призначення за рішенням 1946 року виконкому міської ради. Ось це хочемо вирішити в судовому порядку і в цьому напрямку працюємо, бо це заповідна територія, відведена нам, 148 гектарів, які лежать на південь від озера Тягле.
Коли ми створювали заказник, в публічному кадастрі про це не було нічого вказано. І раптом з’являється оформлена, внесена приватним нотаріусом в ДЗК земельна ділянка і підставою для цього стало якесь рішення КМР 1946 року.
KВ: Як зміниться ландшафт Києва після 22 року? Що з точки зору роботи вашого комунального підприємства ми побачимо нового? Розкажіть про ваші плани.
Олексій Король: Дуже важко на сьогоднішній день проводити якісь роботи і їх оплачувати. Не так багато бажаючих узяти участь у тендерах з відстрочкою платежів, а ми працюємо так. Бюджет не готовий наразі витрачати значні кошти на капітальні ремонти. З точки зору воєнного часу це правильно, тому ми розуміємо, що треба підтримувати господарство також своїми силами і шукати меценатів.
Плануємо завершити деякі розпочаті у минулому році проекти, дооформити окремі земельні ділянки зелених зон, але нового починати не будемо. Пріоритетним об’єктом для нас є “Совські ставки”. Також сквер на вулиці Михайлівський – ми його повернули у власність міста. На найближчу сесію ми винесли розгляд питання скверу ім. Максима Шаповала. Також ми працюємо над зміною цільового призначення земель парку “Прибережний” у затоці Берковщина, тому що ділянка у свій час відводилась під будівництво.
На фото: Сквер на розі Рейтарської та Стрілецької
KВ: Київ раніше вважався найзеленішою столицею Європи. Зараз це не так. Чи поверне місто собі цей статус?
Олексій Король: Я впевнений, що так. Насамперед рівень озеленення у нас зараз високий, але існує значний дисбаланс між районами та нерівномірний розподіл в самих районах. Лісопарки по всьому периметру міста. І ми маємо розуміння, що це є важливий природний бар’єр від Чорнобиля, від торф’яників Бучанського та Броварського районів. Зелень, ліси та парки – це наш мікроклімат, і ми його точно не втратимо, не тільки сквери та зелені зони, а й сам ліс, який забудувати не так просто.
В місті також посилюється тенденція до створення парків, скверів, озеленення центральної частини. Наприклад, вулиці Франка та Золотоворітська, сквери на Володимирській, Пейзажна алея. Також нам допоможуть повернути цей статус два напрямки: ревіталізація київських промзон – місто обов’язково має до цього прийти – із залученням інвестицій чи без, та природних територій. Приклад останньої – це долина річки Либідь. Допоможе також вуличне озеленення. Також не слід забувати про вертикальне озеленення – київські фасади, дахи і нові будинки можна озеленити. Окремий напрям – озеленення об’єктів соціальної інфраструктур: школи, садочки, спортивні школи тощо. Це легко зробити для бюджету, це легко і з точки зору догляду. Річку Дніпро, міські водойми, що також є величезним нашим джерелом кисню та здоров’я, також важливо розглядати в єдиній стратегії розвитку “синьо-зеленої інфраструктури” міста, об’єднавши із парками та іншими зеленими зонами. Такий підхід обов’язково зробить наше місто тим зеленим морем, про яке ми всі пам’ятаємо, містом парків та скверів.
Читайте: “Киевзеленстрой” обновил интерактивную карту локаций для высадки деревьев и кустов
