В Київській міськдержадміністрації (КМДА) створять Департамент з питань запобігання та виявлення корупції. Наразі ще невідомо в яку суму буде обходитися платникам податків утримання нового структурного підрозділу міськдержадміністрації та коли він почне працювати (ще треба затвердити чисельність його працівників, передати в користування приміщення, оргтехніку тощо). Натомість, в питанні подолання корупції мешканцям столиці якогось прориву очікувати не варто. Положення про департамент не містить нічого революційного, а головне – антикорупційний департамент не буде незалежним органом. Його керівника назначить (ймовірно, під час воєнного стану без проведення конкурсу) та буде контролювати і звільняти міський голова Києва (він же – голова КМДА) Віталій Кличко. Тобто, та сама людина, яка формально і відповідає в Києві майже за всі корупційні оборудки. Відповідне рішення Київради “слуги народу” пообіцяли відправити в НАЗК для внесення в нього конструктивних змін, але це навряд чи вплине на загальну ситуацію.
Як стало відомо KВ, під час засідання Київради, яке відбулось 13 липня 2023 року, депутатський корпус підтримав проєкт рішення “Про утворення Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції КМДА” (№ 08/231-879/ПР від 11.07.2023 року).
Відповідно до прийнятого рішення, було затверджено Положення про вказаний департамент та змінено Положення про Апарат КМДА. Столичному меру при цьому доручено затвердити структуру нового департаменту, його граничну чисельність і штатний розпис та змінити структуру Апарату КМДА. Термінів, в які все це треба зробити, в рішення Київради традиційно вписано не було.
Вказаний проєкт рішення на розгляд столичних депутатів вніс Київський міський голова Віталій Кличко (на колажі ліворуч) в порядку невідкладності. Ще зранку цей документ розглядала бюджетна комісія міськради, тобто, для більшості депутатів навіть вникнути в його суть не було часу. Втім, в цьому й не було особливого сенсу. Заступник міського голови, секретар Київради Володимир Бондаренко, виставляя проєкт на голосування, дав зрозуміти, що це не більш ніж примхи законодавства та постанов Кабміна.
Мова про те, що наявність підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції у такому органі, як КМДА, передбачена статтєю 13-1 Закону України “Про запобігання корупції” (прийнятий ще в 2012 році, після чого в 2013 році в нього вносились зміни). Зазначимо, в структурі Апарату КМДА давно діє Управління з питань запобігання та виявлення корупції фактично з такими ж функціями, правами і обов’язками, як і новий департамент КМДА. Таким чином, “антикорупційний” департамент створюється лише тому, що Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) наказом від 27 травня 2021 року № 277/21 затвердило Типове положення про підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції, а Кабмін постановою від 9 червня 2023 року № 579 визначив, що такий підрозділ в КМДА має існувати саме в її структурі, а не в структурі Апарату.
Згідно Положення про Департамент з питань запобігання та виявлення корупції КМДА, це, як і інші департаменти, буде окрема юридична особа, яка отрамає майно та фінансування з бюджету Києва. Цей підрозділ КМДА буде займатись майже тим самим, що і управління в структурі Апарату КМДА, яке тепер, схоже, буде ліквідовано. Це – розробка, організація та контроль за виконанням заходів щодо запобігання корупційним правопорушенням та правопорушенням, пов’язаним з корупцією у КМДА та столичних райдержадміністраціях (РДА); організація роботи з оцінки корупційних ризиків, висування пропозицій меру Києва щодо заходів з їх усунення, консультування чиновників адміністрацій про нюанси законодавства про боротьбу з корупцією; виявлення в них конфлікту інтересів, несовєчасності подачі декларацій; інформування при всі такі перипетії НАЗК, тощо. До речі, задумано, що в цьому департаменті буде своя юридична служба, яка, зокрема, буде представляти інтереси міського голови, Київради та посадовців та КМДА у судах.
Але це все не дуже важливо. Головне – пункт 9 відповідного Положення, згідно якому “антикорупційний” департамент КМДА очолює директор, якого призначає на посаду і звільняє з посади Київський міський голова, якому цей директор “підзвітний і підконтрольний”.
Саме це пункт Положення став причиною доволі смішного скандалу при голосуванні за відповідний проєкт рішення.
Справа в тому, що голова фракції “Слуга народу”, голова бюджетної комісії Київради Андрій Вітренко запропонував поправку – сформулювати цей пункт таким чином, щоб Віталій Кличко міг призначити директора “антикорупційного” департаменту КМДА тільки після погодження з депутатським корпусом міськради.
“Я хотів би сказати, що створення даного департаменту є на часі, особливо враховуючи ті корупційні скандали, які трусять будівлю, ці всі будівля, які асоціюються з КМДА. Але я вважаю, що підлеглі не можуть контролювати своїх керівників. Тому впевнений, і також вношу пропозицію, щоб депутатський корпус мав більше повноважень в цій залі. Вношу пропозицію про посилення депутатського контролю”,- пояснив він свою позицію.
І о диво – за цю поправку, після затвердження документу за основу, випадково проголосували аж 67 депутатів (поправка була прийнята.- КВ). Побачивши такий результат, Володимир Бондаренко почав сміятися, а співголова фракції “УДАР” Дмитро Білоцерковець (на колажі праворуч) – швидко шукати рішення, як виправити “позаштатну ситуацію”. На допомогу прийшов депутат від фракції “Європейська солідарність” Володимир Андрусишин. Він заявив, що депутатам не було чути, за що вони голосують (відеотрансляція цього не підтверджує.- KВ), після чого Білоцерковець відразу запропонував “переголосувати” поправку Вітренко. Коли з’ясувалося, що Регламент Київради такої опції не передбачає, довелося формулювати нову поправку, щоб залишити пункт 9 Положення про департамент у початковій редакції.
Під час обговорення цього питання стало зрозуміло, що Віталій Кличко через дію режиму воєнного стану, ймовірно, навіть не буде проводити конкурсний відбір кандидатів для заміщення посади директора нового антикорупційного органу. Тобто, ще й немає гарантії, що цим питанням довірять займатися фаховій людині.
У підсумку, з другої спроби поправка про повернення до початкової редакції пункта 9 Положення про департамент була прийнята 62 голосами, після чого за проєкт рішення в цілому проголосував 71 депутат.
При цьому, депутат від фракції “Слуга народу” Лілія Пашинна встигла твердо пообіцяти, що прийняте Київрадою в такому вигляді рішення стане причиною звернення “слуг народу” до НАЗК. Вона вважає, що цьому Нацагенству, мабуть, доведеться після цього вносити до Положення про “антикорупційний” департамент КМДА багато конструктивних змін. За словами Пашинної, правка Вітренко була компромісною, а так в Києві воно все “приречено на корупцію”.
Нагадаємо, що в структурі Секретаріату Київради теж є Управління з питань запобігання та виявлення корупції, співробітники якого отримують зарплату з бюджету Києва. Але, як і у випадку з таким самим управлінням в структурі Апарату КМДА, це, як і затвердження Київрадою усіляких, погоджених з НАЗК програм по боротьбі з корупцією, фактично не створює в столиці ніякої загрози для цього явища.
KВ постійно пише, що кожен аудит діяльності будь-якого підрозділу КМДА, РДА чи комунального підприємства (КП) в столиці за останні 10 років виявляє безліч корупційних порушень, які, зокрема, призводять до величезних втрат коштів міського бюджету.
Читайте: Порушень на 20 мільярдів: результати державної перевірки КП “Київтеплоенерго”
Такі аудити періодично проводить, зокрема, Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА. При цьому, рекомендації цього департаменту по підсумкам аудитів “спійманими за руку” чиновниками та директорами КП здебільшого ігноруються, а керівництво Києва за це нікого не звільняє і не притягує до дисциплінарної відповідальності.
Читайте: Аудитори КМДА відзвітували про перевірки муніципальних структур у 2022 році
Таким чином, можна впевнено стверджувати, що вся боротьба з корупцією в столиці на рівні КМДА і Київради носить виключно імітаційний характер. І керівництво міста (мер Києва – голова КМДА, його заступники, депутати, які складають у Київраді більшість.- KВ) це повністю влаштовує.
Станом на кінець 2022 року правоохоронні органи розслідували 214 кримінальних проваджень за матеріалами аудитів у столичних структурах за минулі роки, в рамках яких було підготовлено більше сотні підозр і обвинувальних актів. Такі розслідування тягнуться роками, але ще не один столичний високопосадовець не отримав в результаті якогось суттєвого покарання. Мабуть тому, що в КМДА та Київраді іх захищають з усіх сил.
фото: колаж КВ
