Нацполіція розслідує чергові факти розтрати коштів посадовцями КП “Інформатика” при здійсненні закупівель обладнання для систем відеоспостереження та керування зовнішнім освітленням. Слідчі переконані, що такі закупівлі не мають критичних потреб у військовий час а тому загрожують національній безпеці держави. Крім того, за їх данними, мінімум 1,29 млн бюджетних гривень могли бути привласнені при реалізації лише одного з багатьох відповідних договорів – з 12 квітня 2024 року зловживання службовим становищем офіційно інкримінується ексочільниці тендерного відділу “Інформатики”. Таким чином “колекція” справ щодо “розпилів” при впровадженні вищезгаданих систем, які за останні роки “з’їли” більше 1 млрд бюджетних гривень і які, до того ж, функціонують з сумнівною ефективністю, продовжує поповнюватися. На жаль, жоден посадовець через це поки що не постраждав.
Як стало відомо КВ, столичні правоохоронці вивчають факти “бюджетних розпилів” при здійсненні закупівель комунальним підприємством (КП) “Інформатика”.
Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №42023100000000457, яке було відкрито Головним управлінням Нацполіції Києва 15 вересня 2023 року. Розслідування проводиться за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 (розтрата і привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах) та ч. 2 ст. 367 (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) Кримінального кодексу (КК) України.
Що зацікавило правоохоронців
В рамках розслідування правоохоронці встановили, що службові особи Київської міськдержадміністрації (КМДА) та підпорядкованих їй КП, у змові з посадовцями низки суб’єктів господарської діяльності, завищують вартість придбаних у них товарів і послуг, після чого перераховують бюджетні кошти на рахунки підконтрольних підприємств.
“Основним завданням злочинної групи є створення протиправної схеми, спрямованої на розкрадання ввірених коштів через підконтрольні суб’єкти господарювання шляхом придбання товарів по завищеній вартості, штучного створення умов конкуренції між підконтрольними підприємствами та забезпечення відповідальними за закупівлі особами їх перемоги на конкурсних торгах державних закупівель”, – вважають слідчі.
В рамках цього слідства Нацполіцію зацікавили як мінімум дві такі закупівлі. Так, 13 грудня 2022 року КП «Інформатика» і ТОВ «Ві Єм Джі» уклали договір на постачання комплектуючих “для модернізації та розширення апаратного комплексу на загальну суму 3,02 млн гривень”. Йшлося про різні комплектуючі для серверів обробки та зберігання відео комплексної системи відеоспостереження столиці. Надалі, за інформацією слідчих, КП “Інформатика” перерахувало на банківський рахунок вказаної компанії усю зазначену суму.
Крім того, 8 березня 2023 року між тим же КП і дочірнім підприємством (ДП) «Хідден» ТОВ «Хідден Енерджі» було укладено договір щодо постачання обладнання для керування зовнішнім освітленням. Вартість цієї закупівлі мала скласти 71,9 млн гривень. Надалі цей постачальник, який є офіційним дистриб`ютором компанії SEAK Energetics (Словаччина) на території України і країн Митного союзу та представляє систему управління освітленням СЕАК “Розумне освітлення”, отримав від “Інформатики” усі передбачені угодою кошти.
За інформацією Нацполіції, обидві вказані компанії були створені “саме для діяльності схеми з отримання бюджетних коштів, шляхом отримання переваг в конкурсних торгах та виконання умов договорів із поставкою товарів за завищеними цінами”. При цьому, слідчі переконані, що зазначені закупівлі не мають критичних потреб у військовий час, а тому вони “загрожують національній безпеці держави”.
В рамках слідства правоохоронці з’ясували, що в результаті реалізації договору від 13 грудня 2022 року міському бюджету було нанесено збитки на суму 1,29 млн гривень. В судових ухвалах по цьому провадженню не уточнюється, скільки коштів могло бути “вкрадено” при реалізації спільного проєкту щодо керування зовнішнім освітленням. Мабуть, це питання часу.
Вже у грудні 2023 року правоохоронці провели низку обшуків в офісах ТОВ “Ві Єм Джі”, ДП “Хідден” ТОВ “Хідден Енерджі”, а також в квартирі, де проживає керівник останньої компанії. Під час цих слідчих дій, зокрема, було вилучено документи по вказаним закупівлям. Надалі, 20 грудня та 21 грудня, Голосіївський районний суд наклав арешт майже на усі ці “папірці” з метою їхнього збереження як речових доказів.
Виключенням став лише документ, який слідчі вилучили у керівника ДП “Хідден” – йшлося про довідку від однієї з військових частин про те, що ця особа з 24 лютого 2022 року проходить у ній військову службу. Так, у суді зазначили, що правоохоронці не довели, що “вилучений під час обшуку документ зберіг на собі сліди злочину або містить інші відомості, що можуть бути використані як доказ”.
Крім того, 29 лютого 2024 року той же суд дозволив правоохоронцям доступ до інформації, яку зберігає у себе один із мобільних операторів. Так, слідчі мають отримати дані щодо дзвінків директора ДП “Хідден” та їхньої тривалості у період з 1 січня по 31 грудня 2023 року, щодо місцязнаходження цієї особи у цей же час тощо.
12 квітня 2024 року правоохоронці повідомили про підозру тепер вже ексначальниці відділу тендерних закупівель КП “Інформатика”. Їй офіційно інкримінується службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки (вищезгадана ч.2 ст. 367 КК України). При цьому, вказаній особі “приписують” це порушення лише при здійсненні закупівлі у ТОВ “Ві Єм Джі” – про “другу” закупівлю в даному випадку не згадується.
22 квітня 2024 року Голосіївський районний суд обрав відносно цієї підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання на термін до 16 червня 2024 року. Це значить, що вона не має права відлучатися з Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, повинна повідомляти вказані органи про зміну свого місця проживання та місця роботи, має здати свій закордонний паспорт тощо.
Слідчі клопотали щодо обрання відносно цієї особи запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, але суд відмовив у задоволенні такого клопотання. Зокрема, через те, що правоохоронці не довели, що підозрювана може переховуватися від слідства. Крім того, підставою для обрання більш м’якого запобіжного заходу стало те, що ця особа має на утриманні малолітню дитину, і те, що їй було надано позитивні характеристики від ОСББ, до якого входить її будинок, від сусідів по ньому, а також від її нинішнього роботодавця – генерального директора Керуючої дирекції ДП “Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв” (підозрювана працює там на схожій посаді – провідний фахівець з публічних закупівель).
Скандальні фігуранти
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Ві Єм Джі” було зареєстроване у вересні 2016 року. Керівником цієї компанії вказано Володимира Калачова, засновниками – ТОВ “Октава Капітал”, киянина Олександра Руденка і мешканця міста Ірпінь Київської області Бориса Калачова. Кінцевим бенефіціаром ТОВ “Ві Єм Джі” є мешканець столиці Олександр Кардаков.
Система Youcontrol відносить вказану компанію до групи “Октава Капітал”, яка об’єднує майже чотири десятки суб’єктів господарювання, зайнятих у сферах інформаційних технологій, телекомунікацій, ІТ-дистрибуції, захисту інформації і криптографії, управління нерухомістю тощо. Ключовою особою цієї групи є вищезгаданий Олександр Кардаков – український бізнесмен та громадський діяч. Останній, до слова, неодноразово входив до топ-100 найбагатших людей України за версією журналу “Forbes Україна”: у 2011 та 2012 роках Кардаков посідав 83 та 84 місця зі статками приблизно 112 млн доларів, а в 2016-ому – 97 місце зі статками 27 млн доларів.
ДП “Хідден” ТОВ “Хідден Енерджі” було зареєстроване у Києві в серпні 2019 року. Його керівником є Олександр Коровін, засновником – відповідно ТОВ “Хідден Енерджі” (створене наприкінці 2018 року), кінцевим бенефіціаром – киянин Гліб Львов. До слова, до кінця 2019 року засновником ДП “Хідден” було майже однойменне ТОВ “Хідден Енерджі.Юей”, яке наразі має назву ТОВ “Аббінвест” і перебуває в стані припинення.
За інформацією бази даних аналітики публічних закупівель, ТОВ “Ві Єм Джі”, ДП “Хідден” ТОВ “Хідден Енерджі” та ТОВ “Аббінвест” були і є активними учасниками тендерів, які проводять різні комунальні та державні структури України.
Так, на рахунку першої компанії 59 договорів на суму 382,8 млн гривень. Основним клієнтом ТОВ “Ві Єм Джі” є столичне СКП “Київтелесервіс” (9 угод на суму 93,5 млн гривень), а з КП “Інформатика” ця компанія уклала 5 договорів на суму 8,7 млн гривень. У свою чергу ДП “Хідден” ТОВ “Хідден Енерджі” має у своєму “портфоліо” лише досвід співпраці з КП “Інформатика” – 11 угод на суму 1,57 млрд гривень. Крім того, лише цьому КП надавало свої послуги і ТОВ “Аббінвест” – воно уклало з “Інформатикою” 2 договори на суму 349,2 млн гривень.
Як повідомляла КВ, станом на серпень 2023 року КП “Інформатика” заплатило за створення “програмно-апаратного комплексу управління та контролю мереж зовнішнього освітлення столиці” 863 млн бюджетних гривень. Підрядниками цих робіт були вищезгадані ТОВ “Хідден Енерджі.Юей” (“Аббінвест”) і ДП “Хідден” ТОВ “Хідден Енерджі”. При цьому, до вказаної суми не увійшли потенційні витрати по трьом “свіжим” на той час договорів на суму близько 308 млн гривень. Таким чином, із урахуванням цих договорів, загальні витрати на цей комплекс вже сягають близько 1,2 млрд гривень.
Усього міською цільовою програмою “Електронна столиця” на 2019-2023 роки, в рамках якої реалізовується цей проєкт, були передбачені витрати на вказаний комплекс в сумі 2 млрд гривень. У свою чергу в програмі “Цифровий Київ” на 2024-2025 роки, яка була затверджена міськрадою наприкінці минулого року на зміну вищевказаній програмі, на “створення, розвиток та супровід програмно-апаратного комплексу управління та контролю мереж освітлення” заплановано витратити ще 1,2 млрд гривень.
При цьому, у КМДА традиційно замовчують інформацію про те, який економічний ефект вже дали та дадуть найближчим часом такі суттєві бюджетні витрати і який сенс продовжувати витрачати на цей напрямок немалі гроші у воєнний час. Це наштовхує значну частину громадськості, журналістів та окремих депутатів Київради на думку, що кошти освоюються в основному заради освоєння та збагачення учасників процесу.
Так, ще у 2021 році KВ направляла в КП “Інформатика” відповідний запит, але там не змогли розповісти про ефективність вказаної системи. В підприємстві тоді пояснили, що здійснюють виключно адміністрування цього програмно-апаратного комплексу, а тому не мають інформації про результати роботи комплексу щодо енергоефективності.
Єдина інформація, яку КВ з цього приводу вдалося знайти у відкритому доступі – це розміщене на youtube інтерв’ю власника ДП “Хідден” ТОВ “Хідден Енерджі” Гліба Львова, де він у жовтні 2020 року розповідав, що за даними КП “Київміськсвітло”, в 2018 році пряма економія столиці на електроенергії від впровадження ним “унікального комплексу” становила близько 12 млн гривень, а в 2019 році – 25 млн гривень.
Разом з тим, діяльність КП “Інформатика” та його підрядників зі створення та впровадження цього “унікального комплексу” стала предметом кількох кримінальних проваджень.
Зокрема, в рамках провадження №42019000000002283 від 28 жовтня 2019 року правоохоронці припускали, що при виконанні робіт за договорами, укладеними з ТОВ “Хідден Енерджі.Юей” 4.12.2018 року та 18.02.2019 року, могла бути допущена розтрата та присвоєння бюджетних коштів у особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України). У свою чергу, в рамках провадження №12018100120000909 від 5 вересня 2018 року правоохоронці звернули увагу на договір від 25 лютого 2020 року, який було укладено з ДП “Хідден” ТОВ “Хідден Енерджі”. В рамках цього слідства у Нацполіції вивчали факти зловживання службовим становищем посадовими особами КП “Інформатика” з метою отримання неправомірної вигоди під час проведення відповідного тендеру. Втім, станом на сьогодні, жоден з ймовірних фігурантів цих справ не отримав обвинувального вироку суду.
Вистачає в роботі КП “Інформатика” й інших сумнівних моментів за іншими напрямами діяльності, які неодноразово критикувалися депутатами Київради та цікавили правоохоронців.
Читайте: Чергові “розпили”: БЕБ зацікавилося закупівлями столичного КП “Інформатика”
Зокрема, йдеться і про впровадження комплексної системи відеоспостереження. У 2021 році, коли Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розслідувало факти можливих бюджетних розпилів при закупівлях обладнання для цієї системи, йшлося про завдання міському бюджету збитків на суму 30 млн гривень. Саме такі цифри нарахував Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА. Його фахівці, серед іншого, встановили, що обладнання, яке КП “Інформатика” закуповувало в 2016-2017 роках, до цього кілька разів “купувалося та перепродавалося” різними суб’єктами господарської діяльності – з відповідним зростанням вартості товару.
Читайте: Как детективы НАБУ “сливают” дело о бюджетных растратах КП “Информатика”
Крім того, нещодавно столичні правоохоронці завершили слідство відносно ексгендиректорки та діючої заступниці керівника КП “Інформатика” Вероніки Малкової (на колажі праворуч, саме за її керівництва укладалися договори, які зацікавили правоохоронців в рамках кримінального провадження від вересня 2023 року). Наразі вона офіційно є обвинуваченою у розповсюдженні даних зі все тих же вуличних камер відеонагляду. За цей злочин посадовиці загрожує до 5 років позбавлення волі, але яким буде кінцевий вердикт Шевченківського райсуду, покаже час.
Так, слідчі встановили, що Малкова спільно ще з двома особами, один із яких є її підлеглим, допомагали громадянам, зокрема, встановлювати маршрути переміщення транспортних засобів по місту. Такий процес вони називали “розшуком”, а тодішня очільниця “Інформатики” навіть мала “позивний” – “Тьотя”. При цьому, в КМДА і Київраді, схоже, не поспішають робити хоч якісь кроки щодо покарання винних. Малкова повернулася до роботи після відсторонення у березні 2023-го, а ініціатива депутатського корпусу щодо створення спеціальної комісії, яка розслідує такі інциденти, так і не була офіційно запроваджена.
Читайте: Позивний “Тьотя”: за що судитимуть ексгендиректорку столичного КП “Інформатика” Вероніку Малкову
Зазначимо, обов’язки гендиректора КП “Інформатика” з 8 лютого 2024 року виконує Микола Жандоров. Його попередниками на цій посаді були Олена Грубляк (з 27 березня 2023 року), вищезгадана Вероніка Малкова (з 6 вересня 2021 року по 27 березня 2023 року) і Микола Пихтін (з жовтня 2017 року по вересень 2021 року).
Вказане підприємство знаходиться в підпорядкуванні Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) КМДА, який з 25 серпня 2023 року очолює Вікторія Іцкович. На цій посаді вона змінила Олега Половинка (на колажі ліворуч), який керував даною структурою з 27 серпня 2021 року. Раніше, з 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, даний департамент очолював Юрій Назаров, який був “обличчям цифровізації в Києві” та з персоною якого пов’язують численні порушення в даній сфері. Після його звільнення та до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА на правах “т. в.о. директора” керувала Ганна Лисик.
Читайте: Фінансові порушення у сфері ІКТ не підштовхнули керівництво Києва до звільнень та покарань
Діяльність Департамента ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
