“Липові папірці”: експосадовця КП “Плесо” підозрюють у “бюджетних розпилах” при паспортизації столичних водойм

“Липові папірці”: експосадовця КП “Плесо” підозрюють у “бюджетних розпилах” при паспортизації столичних водойм

Ексзаступник генерального директора КП “Плесо” з капітальних вкладень Григорій Сойкіс (на колажі) наразі офіційно підозрюється в розтраті бюджетних коштів та службовому підробленні. В рамках двох кримінальних проваджень слідчі Нацполіції інкримінують йому нанесення збитків міському бюджету Києва на суму 866,2 тис. гривень. Ці грошові кошти, за інформацією правоохоронців, КП “Плесо” за підписом Сойкіса неправомірно перерахувало своєму підряднику – ТОВ “ЦТГТ” – за паспортизацію озера Мартишів та струмка Віта, бо фактично відповідні послуги надані не були. Схоже, замість того, щоб реально встановлювати технічні параметри та гідрологічні характеристики столичних водойм, “Плео” просто “видає папірці”, що усе це робиться. За це Григорію Сойкісу загрожує до восьми років позбавлення волі. 

Як стало відомо KВ, правоохоронці вивчають факти можливих зловживань з боку ексзаступника генерального директора КП “Плесо” з капітальних вкладень Григорія Сойкіса.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

Наразі він є офіційним підозрюваним в рамках двох кримінальних проваджень – №12023100040000409 (від 31 січня 2023 року) та №12023100010002170 (точна дата відкриття цього провадження КВ невідома, але орієнтовно слідство було розпочато у червні 2023 року), які розслідує Дніпровське управління Нацполіції Києва. В рамках першого розслідування Григорію Сойкісу інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст. 191 (розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинена у великих розмірах) та ч.1 ст. 365 (службове підроблення) Кримінального кодексу України (ККУ), в рамках другого – все та ж ч.4 ст. 191 ККУ.

Зазначимо, максимальне покарання за вказаними вище статтями – до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Офіційно про підозри цьому експосадовцю КП “Плесо” було повідомлено 13 та 28 червня 2023 року. При цьому, в рамках більш “старого” провадження Григорію Сойкісу ще 14 червня 2023 року було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання – таким був вердикт Дніпровського районного суду Києва у відповідь на клопотання Нацполіції. Таким чином, до 11 серпня поточного року цей підозрюваний має прибувати до правоохоронців та суду за кожною вимогою, не відлучатися за межі Києва та Київської області без їхнього дозволу, утримуватися від спілкування зі свідками по даному слідству тощо. Разом з тим, у Держреєстрі судових рішень відсутня інформація щодо запобіжного заходу стосовно Сойкіса в рамках більш “свіжого” розслідування.

Як “погорів” Сойкіс

14 квітня 2020 року між КП “Плесо” і ТОВ “Центр топографо-геодезичних технологій” (“ЦТГТ”) було укладено договір на паспортизацію малих річок та водойм – йшлося про 21 об’єкт на території столиці. Загальна вартість цих робіт мала скласти 4,9 млн гривень. За вказані кошти “ЦТГТ” повинно було розробити паспорти на водойми, у яких відображалися б їхні технічні параметри, гідрологічні характеристики тощо, що в майбутньому мало б бути використано столичною владою для забезпечення сталого функціонування цих водних об’єктів і т.д. При цьому, договором було передбачено, що кожна “паспортизована водойма оплачується окремо”. 

За інформацією системи Prozorro, станом на 31 грудня 2021 року роботи за цією угодою були завершені та профінансовані. Втім, як попередньо з’ясували правоохоронці, КП “Плесо”, ймовірно, неправомірно оплатило паспортизацію деяких водойм, що призвело до збитків міського бюджету Києва.

Так, за даними Нацполіції, ТОВ “ЦТГТ” отримало кошти за паспортизацію струмка Віта (Голосіївський район) і озера Мартишів (Дарницький район), хоча фактично відповідні послуги не були надані. У судових ухвалах по цьому слідству достеменно не уточнюється, що саме мають на увазі правоохоронці, але, ймовірно, йдеться про те, що хоча паспорти водойм і були виготовлені, але підрядник не виконав усі заходи, передбачені технічним завданням. Тобто, схоже, ним були зроблені звичайні “папірці”. Таким чином, за інформацією правоохоронців, даній компанії було зайво перераховано 866,2 тис. гривень – 568,6 тис. за озеро Мартишів та 297,6 тис. за струмок Віта. 

Зазначимо, в рамках провадження по струмку в Голосіївському районі слідчі також вказали на те, що “Плесо” взагалі не мало права “паспортизувати цю водойму, бо  паспорти на річки з площею водозабору до 50 тис. кв. км. можуть розроблятися лише за замовленням водогосподарських організацій, що підпорядковані Держводагентству.

“Липові папірці”: експосадовця КП “Плесо” підозрюють у “бюджетних розпилах” при паспортизації столичних водойм

Скріншот судової ухвали по провадженню щодо струмка Віта

Григорій Сойкіс опинився в епіцентрі уваги правоохоронців через те, що саме він підписував акти виконаних робіт з паспортизації вказаних водойм, на підставі яких КП “Плесо” в подальшому оплачувало ці послуги. При цьому, цікавим є той факт, що у випадку з озером Мартишів ексзаступнику керівника КП “Плесо”, крім розтрати бюджетних коштів, інкримінується також службове підроблення – через те, що “до документів, необхідних для проведення розрахунку за виконані роботи, внесено завідомо неправдиві відомості”. Разом з тим, у провадженні по струмку Віта Сойкіс підозрюється лише в т.зв. “бюджетному розпилі”.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Скандальні дійові особи

За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “ЦТГТ” було зареєстроване у червні 2017 року. Засновницями та співвласницями цієї компанії є киянка Олена Корчевнюк і мешканка міста Чернігів Віолетта Тугучова, а директоркою – Анжеліка Бичек. При цьому, на момент укладання вищезгаданого договору з КП “Плесо” цією ТОВкою офіційно керувала все та ж Олена Корчевнюк – цю посаду вона займала з моменту заснування “ЦТГТ” і до лютого 2021 року, коли її змінила Анжеліка Бичек.

ТОВ “ЦТГТ” є активним учасником тендерів, які проводять різні бюджетні структури України (переважно Києва, а також Київської та Львівської областей). Так, за час свого існування компанія уклала 16 договорів підряду на суму 11,9 млн гривень – усі вони стосуються паспортизації водойм, розробки проєктів землеустрою, проєктно-вишукувальних робіт тощо. При цьому, саме КП “Плесо” є основним клієнтом ТОВ “ЦТГТ” – між ними було укладено 5 угод на суму 7,8 млн гривень.

Як неодноразово повідомляла KВ, діяльність КП “Плесо” неодноразово звертала на себе увагу правоохоронців та інших “перевіряючих” структур.

Наприклад, у 2020 році столична прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом “бюджетних розпилів” при здійсненні капремонту гідротехнічних споруд та розчистці струмка Сирець. Правоохоронці встановили, що міський бюджет Києва при реалізації цього проєкту міг втратити понад 1 млн гривень. За результатами слідства прокуратура склала обвинувальні акти у відношенні двох посадовців КП “Плесо” (заступника начальника відділу проєктування та підготовки будівництва та інженера технічного нагляду) і директора компанії-підрядника ТОВ “ДК “Мідас”. Наразі обвинувальні вироки по цьому провадженню ще не винесені.

Читайте: Прокуратура готова доказать, что на расчистке ручья Сырец украли 1 млн гривен

Зазначимо, кримінальні провадження щодо зловживань з боку посадовців КП “Плесо” дійсно іноді “доходять” до вироків суду. Наприклад, у вересні 2021 року Дніпровський районний суд Києва визнав екс-гендиректора цього підприємства Олега Юсипенка невинним у службовій недбалості при будівництві берегоукріплювальних споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки. Слідчі Нацполіції не змогли переконати суддю Галину Галигу у тому, що столичний бюджет втратив на цих роботах 1,56 млн. гривень. Схоже, не останню роль такому розвитку подій зіграло те, що аудитор, який виявив порушення при виконанні цього підряду, на суді не зміг згадати обставини перевірки. У столичній прокуратурі з таким судовим вердиктом не погодилися, у зв’язку з чим правоохоронці подали відповідну апеляційну скаргу. Втім, 30 січня 2023 року Київський апеляційний суд залишив її без задоволення.

Читайте: Суд оправдал экс-директора КП “Плесо” Олега Юсипенко по делу о служебной халатности

При цьому, нещодавно аудитори Київської міськдержадміністрації (КМДА) повідомили, що з початку 2019 року по перший квартал 2021 року КП “Плесо” допустило порушень та недоліків на суму близько 983,4 млн гривень, що призвело до втрати 64,5 млн гривень. Зокрема, “ревізори” встановили, що підприємство не контролювало використання комунального майна, ігнорувало факти сумнівного будівництва у прибережних захисних смугах, недоотримувало орендну плату від розважальних закладів, що розташовані на пляжах, а при реалізації деяких “мільйонних проєктів” з благоустрою та реконструкції була суттєво завищена вартість робіт. 

Деякими з цих порушень вже зацікавилися правоохоронці – у березні 2023 року було відкрито кримінальне провадження за фактами розтрати і привласнення бюджетних коштів при здійсненні капітальних ремонтів київських пляжів “Чорторий”, “Галерна” і “Троєщина”.

Читайте: “Золоті пляжі” та “ремонт гнилої буханки”: прокуратура розслідує бюджетні “розпили” на столичному КП “Плесо”

Нагадаємо також, що міська влада ніяк не може впоратися з паспортизацією столичних водойм, яка в тому числі направлена на те, щоб передати ці об’єкти в обслуговування КП “Плесо”. Наприклад, станом на 2021 рік в Києві налічувалося 417 водних об’єктів, але з 2009 року керівництво міста спромоглося передати на баланс вказаного підприємства лише 118 з них, а оформити паспорти – лише для 48-ми. При цьому, як повідомляла KВ, оскільки паспорт водного об’єкта підлягає перегляду кожні 5 років, вже з 2021 року ці документи почергово почали “старіти” і втрачати свою актуальність. 

Читайте: Столичные власти не справились с паспортизацией водоемов

Григорій Сойкіс працював на посаді заступника гендиректора КП “Плесо” з капітальних вкладень з 30 жовтня 2017 року, але коли він був звільнений з цього підприємства, інформації немає – його “трудова біографія” у відкритому доступі відсутня. Разом з тим, відомо, що наразі Сойкіс є заступником директора з капітального будівництва у державному спеціалізованому підприємстві “Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами”. 

Обов’язки генерального директора КП “Плесо” з 26 квітня 2021 року виконує інший заступник керівника цього підприємства В’ячеслав Савицький. Його попередниками на цій посадці були згаданий вище Олег Юсипенко (з вересня 2017 року по грудень 2019 року), все той же Григорій Сойкіс (на правах “в.о” з січня по лютий 2020 року) та Віталій Боярчук (з лютого 2020 року по квітень 2021 року).

Вказане КП підпорядковане Управлінню екології та природних ресурсів КМДА, яким з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. Раніше, з 26 липня 2018 року до 21 травня 2020 року, це управління очолював Андрій Мальований. Після звільнення Мальованого та до призначення Возного обов’язки начальника згаданого управління виконував заступник керівника цієї структури Олександр Савченко. Сферою екології столиці вже близько восьми років опікується заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Фото: колаж КВ

КиївВлада

Автор:
Іван Кулик
Поділитися
Поділитися
Поділитися
Рекомендуємо до перегляду
Київрада “зарезервувала” для підлеглих Непопа понад 13 млрд гривень на закупівлю “пільгового” житла
Київрада “зарезервувала” для підлеглих Непопа понад 13 млрд гривень на закупівлю “пільгового” житла
09:00 Столична міськрада затвердила цільову програму забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на 2025-2027 роки. На її реалізацію передбачено більш ніж вдвічі…
Свистунову дозволили терміново освоїти 141 млн гривень на темі Генплану Києва
Свистунову дозволили терміново освоїти 141 млн гривень на темі Генплану Києва
09:00 Київрада внесла зміни до програми реалізації містобудівної політики на 2024-2025 роки, збільшивши її фінансування більше ніж удвічі – з 66,5 до 172 млн…
Війна та релокація: як фермери знаходять прихисток на Київщині та відновлюють агробізнес
Війна та релокація: як фермери знаходять прихисток на Київщині та відновлюють агробізнес
12:00 Військові дії у багатьох регіонах країни змусили фермерів шукати більш безпечні місця для ведення бізнесу. Аграрні підприємства, що релокуються, стають прикладом адаптації в…
Banner
QlU7mDx4