Столична міськрада зі скандалами внесла зміни до програми “Здоров’я киян” та затвердила нову таку програму на найближчі два роки із фінансуванням в сумі 23,7 млрд гривень. Голосування за ці документи супроводжувалося бурхливими дискусіями, які тривали декілька годин. Депутатський корпус відмовлявся розглядати дані питання, допоки мер Києва Віталій Кличко не звільнить директора Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентину Гінзбург (на колажі праворуч) і допоки за її роботу не візьмуться правоохоронні органи. Головною причиною такої позиції народних обранців став нещодавній попередній звіт ТКК Київради з питань перевірки видатків бюджету під час війни, яка встановила низку зловживань з боку посадовців “медичної сфери”. Серед іншого, йдеться про порушення містобудівного і тендерного законодавства при проведенні різних капітальних ремонтів та реконструкцій у лікарнях столиці. Яким буде результат цієї історії, прогнозувати важко, адже Валентина Гінзбург вже не вперше опиняється під загрозою відставки, але раніше їй усе сходило з рук. Наприклад, так було в 2020 році, коли чиновницю звинувачували у неналежній роботі під час “коронавірусного карантину”.
Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 5 жовтня 2023 року, депутатський корпус зі скандалом прийняв два рішення щодо фінансування та функціонування сфери охорони здоров’я столиці в найближчі роки.
Так, народні обранці у порядку невідкладності затвердили два проєкти рішень, суб’єктами подання яких виступив Департамент охорони здоров’я Київської міськдержадміністрації (КМДА):
-
“Про внесення змін до міської цільової програми “Здоров’я киян” на 2020 – 2023 роки” (№08/231-892/ПР від 18 липня 2023 року);
-
“Про затвердження програми “Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці” на 2024–2025 роки” (№08/231-909/ПР від 25 липня 2023 року).
Початковим варіантом проєкту рішення щодо внесення змін до програми “Здоров’я киян” були передбачені перерозподіл видатків “всередині” неї на суму 794,3 млн гривень, а також збільшення фінансування на її реалізацію в поточному році на 200 млн гривень за рахунок коштів міського бюджету. Таким чином, кошторис даної програми на 2023 рік мав би зрости з 6,9 млрд до 7,1 млрд гривень. Ці фінансові ресурси планувалось направити, зокрема, на капітальний ремонт укриттів у комунальних лікарнях і на інші види капітальних ремонтів у столичних медзакладах.
Втім, в ході пленарного засідання заступник голови КМДА Валентин Мондриївський з голосу вніс правку щодо “нового перерозподілу” коштів, відповідно до якої, за його словами, загальні обсяги фінансування не змінювалися. Чи були враховані ті цифри, які закладав профільний департамент КМДА, наразі достеменно невідомо. А тому встановити, які ж саме обсяги фінансування були погоджені депутатським корпусом, буде можливо лише після публікації кінцевого варіанту даного рішення.
У свою чергу, рішенням про затвердження програми “Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці” на 2024–2025 роки” (аналогічна програма зі зміненою назвою. – KВ) передбачено, що на наступні два роки столична влада планує витратити на сферу медицини 23,7 млрд гривень. Зокрема, в 2024 році керівництво міста має намір освоїти 11,3 млрд гривень, а в 2025 році – 12,3 млрд гривень. Більшу частину цих фінансових ресурсів – 19,2 млрд гривень – планується виділити зі столичного бюджету, а решту 4,4 млрд гривень теоретично має бути залучено з інших джерел.
Більш ніж третину фінансування – 9,1 млрд гривень – міська влада в найближчі два роки запланувала направити на реалізацію заходу “Приведення закладів охорони здоров’я у відповідність до сучасних потреб”. З цієї суми, 4,4 млрд гривень має бути направлено на проведення капітальних ремонтів у комунальних лікарнях та інших закладах цієї галузі, 2,8 млрд гривень – на будівництво, реконструкцію та реставрацію таких закладів, а також на оновлення їх матеріально-технічної бази, ще 1,8 млрд гривень – на закупівлю обладнання для лікарень.
Ще одним високовартісним заходом цієї програми стало “Вдосконалення системи надання екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”. На нього планується виділити 896,3 млн гривень, які планується направити на забезпечення лікарень послугами спецавтотранспорту для надання екстреної медичної допомоги. Крім того, 176,6 млн гривень планується направити на підтримку КО “Київмедспецтранс” в частині забезпечення комунальних медзакладів послугами карет “швидкої”, 25,8 млн гривень – на “забезпечення інформаційно-аналітичної системи галузі охорони здоров’я в частині виконання заходів, пов’язаних зі збором, обробкою, зберіганням та передачею медико-статистичної інформації” тощо.
Значні обсяги фінансування столична влада також має намір направити на закупівлю лікарських засобів для киян, які хворіють на тяжкі хвороби. Наприклад, 2,8 млрд гривень на медикаменти для лікування та супроводу хворих з онкологічними захворюваннями, 2,2 млрд гривень – хворих на коагулопатію, 724,6 млн гривень – хворих на спінально-м’язову атрофію, 436,3 млн гривень – хворих на розсіяний склероз тощо.
Бурхливі дискусії
Обговорення вказаних питань у сесійній залі зайняло не одну годину. Головною причиною стало невдоволення депутатського корпусу роботою Департаменту охорони здоров’я КМДА на фоні порушень та зловживань, які в його роботі встановила тимчасова контрольна комісія (ТКК) Київради з питань перевірки видатків бюджету Києва під час війни.
Як повідомила під час пленарного засідання голова вказаної комісії, депутатка міськради Зоя Ярош (фракція “Голос”), цьогоріч на здійснення капітальних ремонтів вказаному структурному підрозділу столичної мерії було виділено 1,8 млрд гривень видатків. Левову частину цих коштів, за її словами, було розподілено на КНП “Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни”, де вже встигли провести тендерів на понад 1 млрд гривень. Зокрема, з них понад 504 млн гривень мали піти на ремонт фасаду, покрівлі та заміну вікон, де один квадратний метр фасаду коштує 10 тис. гривень. Інші ремонти поверхів, з 4-го по 11-ий, мають обійтися приблизно по 72 млн гривень кожен. На черзі тендери ще на чотири поверхи і сума, мовляв, зросте приблизно ще на 300 млн гривень.
“15 вересня ми приїхали до госпіталю на виїзне засідання і виявили, що роботи по тендеру на 504 мільйони вже ведуться: вікна замінені, покрівля частково зроблена – і це без підписаного договору, без затвердження проектної документації, без дозволу на початок будівельних робіт. Це – порушення містобудівного законодавства і законодавства про публічні закупівлі. Отримавши документи, ми виявили, що аналогічні порушення по кожному з проведених тендерів. Всі виявлені порушення були кричущими”, – розповіла вона.
За словами Ярош, 28 вересня 2023 року ТКК затвердила попередній звіт про свою роботу, а вже наступного дня госпіталь підписав договір на 504 млн робіт по фасаду, із яких 73 млн мають піти на заміну металопластикових вікон, що, на думку депутатки, є неприйнятним.
“За 3 млн за два дні вересня відремонтують покрівлю і на 5 млн замінять вікна. Тобто намагаються сховати всі порушення, що ми виявили і зафіксували, знаючи про результати нашого засідання… Ми хочемо, щоб фальшування і порушення закону були зупинені – це наш обов’язок перед киянами”, – додала вона.
Читайте: У Київраді викрили масштабні порушення в закупівлях Департаменту охорони здоров’я КМДА
Згідно з рішенням ТКК від 28 вересня, директору Департаменту охорони здоров‘я КМДА Валентині Гінзбург було оголошено недовіру, а міському голові Києва Віталію Кличку було рекомендовано звільнити посадовицю. У зв’язку з цим декілька народних обранців на пленарному засідання міськради 5 жовтня наполягали на тому, що не можна розглядати питання у сфері охорони здоров’я, допоки Київрада не затвердить попередній звіт тимчасової контрольної комісії та не звернеться до правоохоронних органів, щоб ті розслідували роботу керівництва вищевказаного департаменту і надали оцінку виявленим порушенням.
“Яким чином ми можемо зараз розглядати питання, доповідачем по яким є керівник Департаменту охорони здоров’я, коли ми з вами в залі спілкуємось про недовіру [Валентині Гінзбург]? Яким чином ми можемо робити розподіл [бюджетних коштів], коли немає довіри [до департаменту]? Всі фракції на засіданні ТКК проголосували за недовіру і рекомендацію меру Києва, голові КМДА, звільнити керівника Департаменту охорони здоров’я”, – підкреслив депутат Київради Микола Конопелько (фракція “Слуга народу”).
Зазначимо, ще на початку пленарного засідання секретар Київради Володимир Бондаренко формально виконав цю вимогу народних обранців. Так, він оголосив коротку перерву, щоб проєкт рішення по затвердженню попереднього звіту ТКК було розглянуто на засіданні комісії Київради з питань регламенту і депутатської етики, після чого цей звіт можна буде погодитиу сесійній залі. Втім, вказана комісія так і не змогла прийняти рішення з цього приводу, відповідно – вносити цей проєкт рішення до порядку денного і надалі затверджувати його міськрада не мала права. Таким чином, поки що це питання було перенесено на невизначений термін.
Примітно, що пропозиція щодо “нерозгляду медичних питань до вирішення питання з Гінзбург” викликала нерозуміння у частині депутатського корпусу. Серед іншого, проти цього виступали народні обранці із фракцій “Єдність” та “УДАР”. Зокрема, представники цих політичних сил наголошували, що якщо Київрада не проголосує за зміни в існуючу і затвердження нової “медичної програми”, вирішення нагальних для киян питань у цій галузі може застопоритися на декілька місяців – на той час поки правоохоронці перевірятимуть роботу Департаменту охорони здоров’я КМДА. Крім того, мовляв, це вплине і на затвердження бюджету столиці на 2024 рік у розрізі фінансування напряму медичної сфери.
Разом з тим, деяких народних обранців дуже обурило те, яким чином посадовці столичної мерії відреагували на виявлені ними порушення. Йдеться про те, що 2 жовтня 2023 року Департамент охорони здоров’я КМДА розмістив на своїй сторінці у Facebook допис, у якому висунув “вимогу” до депутатів “у найкоротші терміни доповнити звіт ТКК конкретними фактами”, а у випадку неможливості підтвердження звинувачень – вибачитися перед медичною спільнотою столиці.
“Цей попередній звіт стосується шести структурних підрозділів КМДА. Але найнеадекватнішу реакцію ми викликали у Департамента охорони здоров’я. У своєму пості він назвав депутатів скоординованою групою. Департамент заявив, що це групова замовна робота, а висновки не заслуговують ніякої уваги. Дописи депутатів називають маніпулятивними і замовними. Жодного прізвища депутата на вказано, тож це стосується усіх 120 депутатів”, – заявила депутатка міськради Алла Шлапак (фракція “ВО “Батьківщина”).
Окрім претензій щодо вказаних порушень депутати мали до чиновників КМДА й інші питання. Наприклад, деякі народні обранці висловили занепокоєння тим фактом, що і в поточній, і в “новій” міських програмах по медицині відсутні переліки медзакладів, у яких столична влада планує здійснювати капітальні ремонти. У зв’язку з цим, як вважають депутати, Київрада фактично позбавлена можливості в режимі реального часу аналізувати, скільки бюджетних коштів буде направлено на кожну конкретну лікарню та, відповідно, скільки фінансових ресурсів насправді потребує кожен такий заклад.
Також деякі депутати Київради не погоджувалися з вищезгаданою правкою Валентина Мондриївського, вказуючи на те, що вони не можуть “на слух” сприйняти ті цифри, які він хоче “закласти” в програму “Здоров’я киян” на поточний рік. Народні обранці зазначали, що такі питання не можуть вирішуватися “з бухти-барахти” і що чиновники могли хоча б роздати їм інформацію про такий перерозподіл у друкованому вигляді.
Крім того, окремі депутати вказували на те, що столична влада через “порушення бюрократичних процедур” не може погоджувати виділення вищезгаданих додаткових 200 млн гривень на реалізацію програми “Здоров’я киян” у поточному році. Йшлося про те, що керівництво міста спочатку “заклало” це фінансування у бюджет Києва, а лише потім ініціювало внесення змін до програми, тоді як потрібно зробити навпаки. Згідно з програмно-цільовим методом, чиновники повинні були спочатку відповідним чином “переписати” програму і тільки після цього “наповнювати” її “новими” бюджетними коштами.
Що шукає ТКК
Як повідомляла KВ, рішення про створення ТКК з питань перевірки видатків бюджету Києва під час дії правового режиму воєнного стану було прийнято міськрадою на засіданні 13 липня 2023 року.
Даний орган, зокрема, повинен перевіряти передумови публічних закупівель, обґрунтування предмета закупівлі, розмір бюджетного призначення та очікувану вартість закупівлі. За результатами перевірки ця комісія повинна надати Київраді пропозиції “щодо мінімізації корупційних ризиків у процесі проведення публічних закупівель та коригування пріоритетності витрат з міського бюджету Києва під час війни”. Крім вищезгаданої Зої Ярош, до складу цієї ТКК увійшли 7 депутатів міськради з різних фракцій. Рішенням про створення цієї комісії передбачено, що даний орган буде працювати протягом шести місяців.
Читайте: У Київраді перевірять обгрунтованість видатків з міського бюджету під час воєнного стану
Проєкт рішення щодо затвердження попереднього звіту ТКК було зареєстровано в Київраді 28 вересня. Згідно з ним, комісія оприлюднила вже виявлені факти порушень у роботі низки структурних підрозділів столичної мерії та підзвітних їй комунальних закладів. При цьому, ТКК запропонувала Київраді продовжити термін своєї роботи ще на один рік та винесла 11 доручень та рекомендацій, у тому числі – щодо звільнення Валентини Гінзбург. Підготовка попереднього висновку була пов’язана у тому числі з тим, щоб столична влада могла планувати бюджетні витрати на 2024 рік саме з урахуванням вже виявлених недоліків та зловживань в роботі чиновників, а сама перевірка, мовляв, повинна тривати і далі.
Крім порушень при здійсненні ремонтних робіт в госпіталі ветеранів війни, члени ТКК встановили низку інших “нюансів” у роботі Департаменту охорони здоров’я КМДА.
Зокрема, депутатів зацікавила ситуація із зупиненням реконструкції будівлі Центру нейрореабілітації учасників АТО на вул. Рогозівській, 6. Офіційними причинами для цього стала відсутність фінансування та вичерпання підрядною організацією внутрішніх фінансових можливостей, але така відповідь членів ТКК не задовольнила.
Крім того, Департамент охорони здоров’я не надав тимчасовій контрольній комісії інформацію щодо отримання дозвільної документації на виконання будівельних робіт в медзакладах Києва у 2022-2023 роках, інформацію щодо придбаного для комунальних закладів охорони здоров’я медичного обладнання у цей же період, копії заявок від лікарень стосовно закупівлі препаратів для лікування і профілактики серцево-судинних захворювань, а також, серед іншого, не обґрунтував доцільність закупівлі “коронавірусних” експрес-тестів у травні 2023 року (коли пандемія Covid-19 була вже офіційно закінчена. – KВ).
Непотоплювана Гінзбург
Нагадаємо, Валентина Гінзбург очолює Департамент охорони здоров’я КМДА з 23 жовтня 2017 року, і раніше доля цієї чиновниці вже неодноразово “опинялася на волосині”.
Наприклад, у березні 2020 року, на початку пандемії коронавірусу, депутати Київради звинуватили її у тому, що вона приховує від них інформацію про гострий дефіцит індивідуальних засобів захисту у медзакладах столиці. При цьому народні обранці також звертали увагу на відсутність у вільному доступі звітів про витрачання бюджетних коштів на боротьбу з епідемією.
Читайте: Валентину Гинзбург раскритиковали за борьбу с коронавирусом в Киеве
Скандали щодо роботи профільного департаменту в умовах “коронавірусного” карантину тривали і протягом наступних декількох місяців. Під час цих спорів, 12 травня 2020 року, депутат Київради VIII скликання Олександр Пабат (тоді вже був позафракційним) зареєстрував на сайті міськради петицію про звільнення директора Валентини Гінзбург. У цьому звернення народний обранець стверджував, що дії чиновниці, особливо під час пандемії коронавірусу, довели її повну неефективність як керівника департаменту, а також кричущу безвідповідальність та непрофесіоналізм. Втім, ця петиція набрала всього 3,8 тис. підписів киян (на той час необхідний мінімум становив 10 тис. підписів), а тому вона не опинилася на розгляді керівництва столиці.
15 червня того ж року міський голова Києва Віталій Кличко порушив дисциплінарне провадження щодо Валентини Гінзбург. Згідно з відповідним розпорядженням, спеціальна дисциплінарна комісія повинна була здійснити таке провадження щодо цієї чиновниці та до 15 липня 2020 року відзвітуватися щодо нього перед мером. А вже 17 липня того ж року очільник міста закрив це провадження – навіть без оприлюднення результатів перевірок. Схоже, керівництво міста тоді вирішило, що так як ситуація з невдоволенням роботою Гінзбург потрохи почали затихати, чиновниця може діяти у “своєму стилі” і далі.
Діяльність Департаменту охорони здоров’я з 1 листопада 2022 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Він же відповідав за цей напрямок у 2018-2020 роках, а протягом 2021-2022 років роботу вказаного структурного підрозділу столичної мерії контролювала інша заступниця голови КМДА – Ганна Старостенко.
Фото: колаж КВ
