Неодноразово кияни спостерігають смог та неприємний сморід в повітрі. Пояснення влади щодо несприятливих погодних умов не завжди задовольняють прискіпливого мешканця. Яка дійсно ситуація з забрудненням повітря у Києві та столичному регіоні, через що виникає забруднення та як на це реагувати, докладно розповів в інтерв’ю KV директор Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО) ім. Бориса Срезневського, член Вченої ради Українського географічного товариства Олександр Косовець.
KV: Як часто стаціонарні пости спостережень ЦГО фіксують у повітрі Києва забруднення?
Олександр Косовець: Стан забруднення атмосферного повітря у столиці ми контролюємо щоденно, крім неділі та святкових днів. Досі не охоплені постійним спостереженням тільки Святошинський та Дарницький райони Києва.
Проте на 16 стаціонарних постах нашої Обсерваторії у 8 районах столиці проби відбираються чотири рази на добу: вночі (01:00), вранці (7:00), в обід (13:00) та ввечері (19:00). Інтервал між заборами – 6 годин. Визначається вміст 20 забруднювальних домішок, включаючи 8 важких металів. Ця мережа почала створюватись у 1965 році.
Забруднення повітря у Києві фіксується постійно, але величина цього забруднення змінюється і не завжди в сторону підвищення. Ситуація не критична, але те, що Київ входить в десятку найбрудніших міст України, це факт.
З січня по травень цього року стан забруднення повітря у Києві за індексом забруднення атмосфери оцінювався як високий. При цьому постійно спостерігалась тенденція до підвищення рівня забруднення. У червні, липні та серпні рівень забруднення оцінювався як дуже високий. У вересні він знизився до критерію “високий”.
Минулого року спостерігалася така сама ситуація. Найбільші рівні забруднення повітря були зареєстровані з червня по серпень, але дуже високий рівень відмічався тільки у серпні.
KV: Якими саме речовинами забруднене повітря столиці?
О.К.: Повітря найбільш забруднене діоксидом азоту та формальдегідом, в окремі місяці – оксидом вуглецю, оксидом азоту, завислими речовинами та фенолом.
Постійно перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій (ГДКс.д.) відмічається лише з діоксиду азоту та формальдегіду. Наприклад, середньомісячні концентрації діоксиду азоту протягом січня-вересня у 2018 році перевищували ГДКс.д. у 2,8-4 рази, а формальдегіду – у 1,7-5,7 разів.
На концентрацію цих речовин у повітрі суттєво впливають метеорологічні умови. Наприклад, несприятливі кліматичні умови відмічались протягом вересня – на початку жовтня, коли були інверсії, тоді рівень забруднення підвищувався.
Я вже відмічав, що найбільше забруднення повітря фіксується у літні місяці, коли стоїть спека. Це пов’язано з фотохімічними процесами, які приводять до вторинного забруднення атмосфери діоксидом азоту та формальдегідом.
Читайте: Опять в Киеве фиксируют высокий уровень загрязнения воздуха
У поточному році особливо високі концентрації діоксиду азоту фіксувалися у травні та червні. Тоді перевищення ГДКс.д. було у 3,8 та 4 рази відповідно.
Високий рівень формальдегіду мав місце протягом всього літа. Перевищення ГДКс.д. цієї речовини фіксувалося на рівні від 4,3 до 5,7 разів.
У червні відмічався високий середній вміст оксиду азоту (1,7 середньодобових гранично допустимих концентрацій) та фенолу (1,1 середньодобових гранично допустимих концентрацій).
При цьому влітку менше транспорту, який часто називають основною причиною забруднення повітря, і корки на дорогах не такі як, наприклад, восени.
KV: Продуктом чого є речовини, які забруднюють повітря?
О.К.: Завислі речовини (пил) – це продукт згоряння усіх видів палива, а також виробничих процесів. Мають як антропогенне, так і природне походження, наприклад при ерозії ґрунту.
Оксиди азоту – речовини, які потрапляють в атмосферу з антропогенними викидами від промисловості, електростанцій і транспорту. Вони утворюються у процесі згоряння органічного палива при високих температурах.
Діоксид сірки утворюється при спалюванні твердого палива (вугілля, деревина).
Формальдегід міститься у викидах виробництва хімічних, будівельних матеріалів і є також вторинною домішкою, яка виникає в результаті фотохімічних реакцій між окислами азоту та вуглеводнями.
Фенол присутній у викидах підприємств чорної металургії, меблевої, нафтохімічної і нафтопереробної промисловості, а також фармацевтичних виробництв.
KV: Невже інверсія впливає на якість повітря?
Олександр Косовець: Ні. Якщо немає забруднення, то ніяка інверсія вам шкоди не нанесе. Але коли є приземне забруднення, то через те, що температура з висотою не знижується, а підвищується, всі шкідливі речовини залишаються над землею.
Коли висока температура повітря, слабкий вітер, інверсії утворюється затримуючий шар повітря біля поверхні землі, при якому немає інтенсивного перемішування повітряних мас, тому вміст забруднювальних домішок в атмосфері завжди підвищується.
Крім цього при високій температурі повітря та високій сонячній радіації посилюються фотохімічні реакції в атмосфері. Наприклад, вміст формальдегіду в атмосферному повітрі майже кожного року починає підвищуватися з березня. При фотохімічних реакціях формальдегід утворюється як вторинна домішка в процесі взаємодії вуглеводнів та окислів азоту.
Інші забруднювальні домішки потрапляють у повітря, в основному від викидів автотранспорту.
Ворогами забруднення є вітер і дощі, які промивають атмосферу.
KV: Що є причиною забруднення повітря у столиці?
О.К.: Питання забруднення повітря – це серйозна комплексна проблема, яка сьогодні, незрозуміло чому, не знаходить адекватної реакції влади, особливо київської.
У радянські часи, наприклад, розробляли і контролювали виконання планів заходів на період несприятливих метеорологічних умов. Тоді звісно автотранспорт сильної ролі у забрудненні не відігравав, але були заводи, роботу яких можна було певним чином регулювати.
Сьогодні на стан забруднення повітря у Києві однозначно впливають випаровування від роботи заводу “Енергія” та Бортницької станції аерації (БСА). Рівень цього впливу залежить від багатьох складових. Наприклад, напряму вітру.
Якщо вітер північно-східний, то випаровування БСА йдуть в бік Конча-Заспи. А коли вітер південний, то одразу все йде на Харківський масив – і там люди відчувають дискомфорт.
Точно погіршують екологічну ситуацію у столиці роботи по заміні асфальту, коли на дворі сильна спека. Я розумію, що технологічно неправильно їх проводити при нульовій температурі, але у спекотливі дні це також робити не варто.
KV: Що влада Києва реально повинна зробити, щоб покращити стан повітря?
О.К.: По-перше, врешті решт запустити автоматизовану систему моніторингу довкілля. Тоді можна буде бачити всю картину в режимі реального часу так як то було після аварії на Чорнобильській АЕС з рівнем радіації. Десь років 10-15 тому були спроби це запустити, але зі зміною влади цей процес зупинився.
Читайте: Киев задыхается: в столице плохо работает мониторинг загрязнения воздуха
В європейських столицях давно все автоматизовано, а ми працюємо на обладнанні, яке дісталося нам з радянських часів. Проте у нас техніка хоч і старенька, але за нею наші приладисти пильнують і спостереження ведуться.
З гідрометеорологічними організаціями співробітничають і виділяють кошти з місцевого бюджету на додаткові дослідження у Маріуполі, Рівному, Чернівцях, інколи в Ужгороді, але не в Києві. Відмова така, що ви організація, яка фінансується з державного бюджету, а у Києві – місцевий бюджет, тому вам “не положено”.
Минулого року у Броварах ми провели за два місяці детальне обстеження спільно з “Українським науково-дослідним інститутом аналітичного приладобудування” (ВАТ “Украналіт”) і виявили додаткове забруднення. Так, там є стаціонарний пункт спостереження, але він не дає картину по всьому місту. Тому місцева влада знайшла 200 тис. гривень у місцевому бюджеті і ми цю роботу зробили.
Читайте: Глава Укргидрометцентра отреагировал на сообщения о загрязнении киевского воздуха
Київська влада також обіцяє наприкінці року нам замовити додаткові дослідження стану забруднення повітря у деяких районах столиці. Мова йде, насамперед, про Харківський масив, де завод “Енергія” та БСА. Але вже кінець жовтня, а договору так і немає.
До речі на Троєщині вже не один рік стоїть пост контролю чистоти повітря, який так і не введений в експлуатацію. Ми просили передати цей пост нам, але в Київській міськдержадміністрації (КМДА) сказали, що не можуть це зробити, бо об’єкт є комунальною власністю. А запустити його теж не можуть, бо не мають фахівців. Гроші витрачені – ефект нульовий.
KV: В яких районах Києва по вашим даним найбільш забруднене повітря, а в яких рівень забруднення низький?
О.К.: Високий вміст шкідливих речовин у повітрі фіксується в районі Бессарабської площі, проспекту Перемоги (поблизу метро “Святошин”), Деміївської площі (Центральний автовокзал), вулиць Довженко (поблизу метро “Шулявська”) та Скляренка, бульвару Лесі Українки та Оболонського проспекту.
Тут наявні два фактори – велике скупчення автотранспорту та рельєф. Наприклад, Бессарабська площа розміщена як у котловані, де немає достатнього руху повітря. Ситуацію можна було б покращити, якщо транспорт пустити через підземні тунелі. Але в нас все навпаки: транспорт назовні, а магазини під землею.
Постійно низьким рівнем забрудненням повітря характеризуються зелені зони – Гідропарк, Національний комплекс “Експоцентр України” (ВДНГ) та проспект Науки (район Багринової гори, біля метеомайданчику Обсерваторії).
Якщо говорити про спальні райони, то з низьким рівнем забруднення повітря Троєщина та Теремки. Досить чистим районом є Виноградар. І він таким залишиться, якщо там будуть збережені зелені зони.
На якість повітря на Лісовому масиві негативно впливає “Дарницька ТЕЦ”. Дарницю, Харківський масив, Позняки та Осокорки можно віднести до районів, на території яких вміст шкідливих речовин у повітрі високий.
Для всіх районів Києва є великою проблемою скорочення площ зелених насаджень та заміна скверів на висотні будинки. Це однозначно не сприяє поліпшенню стану атмосфери, бо скорочує її спроможність до самоочищення.
Читайте: Парки и скверы в Киеве не могут ни посчитать, ни узаконить
Також варіантом щодо зниження забруднення повітря може бути перехід на електротранспорт. Деякий час вважали, що дизельні автомобілі менше забруднюють повітря. Тепер виявилося, що їх викиди менше, ніж від авто на бензині, але більш шкідливі. Тому дизелі вже в Європі не в пошані.
KV: Коли влітку у Києві не працювали ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 забруднення повітря було менше?
О.К.: Зменшення забруднення ми не помітили, тому що в свій час труби цих станцій проектувалися так, щоб вони не забруднювали повітря у Києві. Їх викиди більше впливають на мої рідні Вишеньки, Бровари, Обухів, Бориспіль.
Читайте: Без электроэнергии и горячей воды: КГГА прогнозирует столице неминуемый энергетический коллапс
KV: В яких містах столичного регіону ви відстежуєте ситуацію по концентрації шкідливих речовин у повітрі?
Олександр Косовець: Зараз ми проводимо спостереження у чотирьох містах Київщини: Біла Церква (два пости), Бровари, Обухів та Українка за чотирма основними домішками та вісьмома важкими металами.
Загалом рівень забруднення у цих містах характеризується як низький. Підвищений рівень забруднення у містах області спостерігається тільки з діоксиду азоту.
У Білій Церкві середньомісячна концентрація діоксиду азоту у цьому році перевищувала ГДКс.д. у 2-2,5 раза. Найбільший вміст цієї домішки спостерігався у квітні та з червня по вересень.
У Броварах, Обухові та Українці середньомісячні концентрації цієї речовини коливалися у межах 1,5-2,5 середньодобових гранично допустимих концентрацій.
Читайте: Надышались: Киев и область страдают от диоксида азота и серы
В Обухові у лютому вміст оксиду вуглецю перевищував гранично допустимі концентрації в 2,2 раза, у березні – 1,7 раза. З квітня вміст оксиду вуглецю почав знижуватися, та у вересні спустився до 0,3 середньодобової гранично допустимої концентрації.
В Українці відмічався підвищений вміст у січні діоксиду сірки (1,0 середньодобової гранично допустимої концентрації) та у травні оксиду вуглецю (1,2 середньодобової гранично допустимої концентрації).
Однозначно стверджую, що ці міста набагато чистіші, ніж Київ.
KV: Ці пости дають інформацію виключно по містам, в яких вони знаходяться. Цього достатньо для Київщини?
О.К.: Ні. Зріз даних результативний по тих місцях, де ведуться спостереження, але поширювати його на всю область немає підстав.
Екстраполяцію робити не можна ще тому що ми не знаємо, який вплив здійснюють на стан забруднення повітря наявні на Київщині виробництва. Наприклад, “Гаврилівські курчата” або “Миронівський хлібопродукт”.
І пункти спостереження ніколи не зможуть охопити всю картину. Там де є потужні виробництва, на кожну трубу, яка щось викидає, треба ставити датчик. Наприклад так, як це сьогодні роблять на атомних станціях.
Читайте: Владелец “Гаврилівських курчат” Евгений Сигал задержан за загрязнение окружающей среды
Зараз ми впроваджуємо Європейські директиви. Європа виступає якраз за те, щоб ми приділяли більше уваги сільській місцевості. Фінська метеослужба рекомендує розміщувати 5-6 пунктів у сільській місцевості, яка нині поза нашою увагою. У Києві та Дніпрі – містах-мільйонниках – розгортати автоматизовану систему.
У наших найближчих планах відкрити пост спостереження у Баришівці. Але на це потрібні кошти з державного бюджету. Тільки на утримання та експлуатацію цього поста потрібно біля 100 тис. гривень на рік, не кажучи про те, що потрібні разові інвестиції на його відкриття.
KV: Як на здоров’ї людей позначаються підвищені рівні забруднення повітря?
О.К.: Це питання охорони здоров’я, і ми ними не займаємося. Наша задача надати об’єктивну картину про стан довкілля, а що далі робити це питання до інших компетентних органів. У Києві є фахівці з санітарної гігієни, державна екологічна інспекція, є управління екології у складі міських органів влади.
Думаю, навряд через забруднене повітря, людина відмовиться від звичного для неї способу життя. Забруднення довкілля – наша плата за цивілізацію.
KV: Чи може забруднення повітря відбитися на кліматі?
О.К.: Дослідження щодо впливу забруднення повітря на зміну клімату ми не проводимо. У Києві з січня по жовтень поточного року на нашій метеостанції зафіксовано 27 температурних рекордів, з яких тільки один з мінімальною температурою повітря (у липні). Можливо потепління клімату пов’язано з якістю атмосферного повітря, з надмірними викидами парникових газів в атмосферу.
Читайте: Зарегистрирован первый температурный рекорд осени в Киеве
Фото: Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського
