Депутати Київоблради затвердили важливий документ для розвитку Київської області – Схему планування території. У ній закладено перспективний план розвитку доріг, інфраструктури, соціально-культурної сфери, туризму, екології та іншого. Щотижня KV розповідає у своєму матеріалі про окрему сферу, сьогодні це – створення заповідників, заказників та інших цінних природних об’єктів на території Київської області.
Як стало відомо KV, 9 вересня депутати Київської обласної ради прийняли рішення “Про затвердження Схеми планування території Київської області”.
У документі зазначається, що основною його метою є розроблення раціональної планувальної організації території, спрямованої на забезпечення сприятливих умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і територій.
Невідповідність рекомендаціям
Площа пропонованих до створення цінних природних територій територій становить 180,3 тис. га та відповідає 6,4% території області. Відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженою постановою Кабміну в 2014 році, питома вага площі природно-заповідного фонду адміністративно-територіальної одиниці у 2020 році мала становити 15%. Враховуючи перспективні до заповідання території ця частка становитиме 16,8%. Однак, у минулому році необхідного показника не було досягнуто.
Як розповів у коментарі KV депутат Київської обласної ради від “Європейської Солідарності”, голова постійної комісії облради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та надзвичайних ситуацій Роман Титикало, у 2021 році область також не досягла показника у 15%.
“Є міжнародні зобов’язання, згідно з якими хоча б 15% території Київської області мають бути заповідними. Це не закон, але важливі рекомендації. Невиконання їх негативно вплине на імідж області та України в цілому серед інших країн. Ми працюємо над тим, аби мати необхідний показник. Наразі він становить більше 10%, але лише за рахунок великої території Чорнобильської зони, яка також була визначена, як заповідна”, – каже він.
Державні заповідники
Загалом для розвитку та збереження природно-заповідного фонду та регіональної екологічної мережі планують проводити моніторинг обстежень природно-заповідних об’єктів та територій, формувати та затверджувати списки рідкісних рослин, тварин і рослинних угруповань, формувати екологічні коридори, висвітлювати на телебаченні, радіо у друкованих засобах масової інформації заходів з розвитку екомережі та інше.
Так, на Київщині існує п’ять перспективних заповідних об’єктів державного значення. Це Національний природний парк “Дівички” площею 38 тис. га, який має комплекс піщаних арен, борової тераси та притерасних боліт лівого берега Дніпра, а також острівний архіпелаг в акваторії Канівського водосховища. Національний природний парк “Приірпіння – Чернечий ліс” площею 17,9 тис. га являє собою лісові масиви Боярської лісодослідної станції, його територія – обхідний шлях Дніпровського екологічного коридору навколо Києва.
Також у переліку Національний природний парк “Дніпровсько-Тетерівський” площею 30,4 тис. га, що на долині річки Тетерів в Київській області, Національний природний парк “Подесіння” – територія на 20 тис. га долини річки Десна. Ще туди включено Регіональний ландшафтний парк “Надстугнянський”, на долині річки Стугна і має площу 6 тис. га.
За словами Романа Титикала, створення заказників – це не нагальне питання, а в якійсь мірі навіть індивідуальне. Неможливо кожного місяця створювати заказники.
“Це певний об’єкт, який має охоронний статус і природну цінність. Це не деревина, яку просто посадили і вона виросла. Має бути певна екосистема. Над створенням таких об’єктів працюють екологи, іноді місцева влада. Наприклад, побачили на своїй території заповідне урочище, яке чимось унікальне, запросили екологів, вони проводять обстеження, знаходять червонокнижні рослини, складають обгрунтування. Цей документ подається до департаменту екології КОДА, він отримує погодження від землевласників, управління земельних ресурсів, пакет документів передає в облраду, питання виносять на розгляд відповідної комісії і лише потім – на затвердження у сесійну залу. Це не складна процедура, але вона індивідуальна. І йдеться не тільки про заказники, це можуть бути різні об’єкти природно-заповідного фонду – ботанічні пам’ятки, заповідні урочища, ботанічні сади та інше. За час, що я є головою екологічної комісії, ми створили 8 заказників. Найближчим часом планую ще додатково створити. Деякі заказники я самостійно намагаюсь виявити. Наприклад, поїхав у Шпитьки, там є парк Терещенка, де ростуть цінні дерева. Викликав екологів, заплатив кошти, вони склали обгрунтування і такий об’єкт має стати заповідним. Перелік об’єктів, який затверджено Схемою планування, це перспективне бачення Департаменту екології. Але він може змінюватись”, – каже він.
Заповідники місцевого значення
Серед перспективних заповідних територій місцевого значення найбільшим є Іхтіологічний заказник у верхів’ях Київського водосховища на території колишнього Поліського району. Він має площу близько 30 тис. га, його унікальність у масовому гніздуванні водно-болотних птахів.
Заповідним планують зробити ландшафтний заказник “Тетерівський” площею 10 тис. га, який є незарегульованою частиною річки Тетерів у нижній течії з прилеглою заплавою та лісами в Іванківському та Бородянському районах.
Площу 3,9 тис. га має ландшафтний заказник “Наддніпрянський степовий”, розташований на околицях сіл Македони, Тулиці, Шандра, Потік, Кип’ячка та Горобіївка Миронівського району. Він є найбільшим в області комплексом степових балок, місцем мешкання зникаючих видів хижих птахів та комах.
2,4 тис. га острову між річкою Десною та протокою Любич має назву ландшафтний заказник “Острів Любичів”, це еталонні заплавні комплекси рівнинної України, там мешкають зникаючі види тварин.
На околицях міста Яготин розташований Яготинський гідрологічний заказник ім. Кирила Розумовського, який має площу 1,8 тис. га. Це комплекс акваторії ставка та заплавних урочищ річки Супій в Яготині. Лісовий заказник “Обухівський” площею 1,5 тис. га – лісовий масив із популяцією сону чорніючого. Таку ж площу має ландшафтний заказник “Катюжанський ліс” на околицях сіл Катюжанка та Абрамівка, де найбільші в області популяції плаунів, також там росте гронянка півмісяцева, та ландшафтний заказник “Болота Карань та Глуховщина”, що є фрагментом лівобережної надзаплавної тераси в межах земель Головурівської сільради. Територія на 1,1 тис. га тієї ж сільради має назву ландшафтний заказник “Болота Кругле та Шапчине”. Ще на 1,5 тис. га розкинеться ботанічний заказник “Річка Плиска” на околицях села Плесецьке. Це добре збережені соснові ліси по берегах річки Плиска.
Регіональний ландшафтний парк “Рось” площею 1,2 тис. га в Білоцерківському районі охоплює гирлову частину річки Рось, заплаву річки у пониззі, ділянку борової тераси долини Росі на перетині із Дніпром та частину лісової тераси, там відмічені 56 рідкісних видів.
Ландшафтний заказник “Луб’янські ліси” площею 1 тис. га між селами Луб’янка та Здвиженка є місцем зростання зникаючої рослини зозулиних черевичок. На околицях села Біївці планується ландшафтний заказник “Біївецький”, має площу 830 га, там живуть зникаючі тварини та росте рідкісна ковила волосиста.
Ландшафтний заказник “Тальський” на 800 га розташовується в межах Пісківської, Мирчанської, Блідчанської сільрад. Це водоохоронна зона вздовж річки Таль, яка поєднує в собі старовірові мішані та листяні ліси і болота, там зустрічаються червонокнижні тварини та рослини. На околицях міста Вишгород передбачено ботанічний заказник “Вишгородський”, має площу 714,7 га, це ділянка зростання трьох видів орхідних, занесених до Червоної книги.
Менші території
Також у переліку є невеликі перспективні заповідні території. У колишньому Білоцерківському районі це ботанічний заказник місцевого значення “Коженицький”, іхтіологічний заказник “Білоцерківський”, лісовий заказник “Макіївська дача”, заказник “Вільшанський”, ботанічні заказники “Томилівський” та “Половецький”, ботанічний заказник в околицях села Пугачівка, заказник у Сухоліському лісництві.
У Богуславському – ботанічна пам’ятка природи “Дуб Синявський”, Бориспільському – лісовий заказник “Сеньківський”, Бородянському – ландшафтні заказники “Тетерівський бір”, “Мирчанський”, “Клавдієвська діброва”, “Вільховий”, Броварському – ландшафтні заказники “Урочище Росоші”, “Калитянський”, “Богданівські багна”.
Три таких заказники є на території колишнього Васильківського району – ландшафтні заказники “Змієві Вали” і “Кожухівський”, ботанічний заказник “Здорівка”. У Вишгородському районі – ботанічні пам’ятки природи “Віковий дуб у селі Мощун” і “Хвощ великий” (розширення території з 2 до 14 га), комплексна пам’ятка природи “Орхідейна гірка”. На Іванківщині – ландшафтні заказники “Терехівські луки”, “Коблицький ліс”, “Леонівський”. У Кагарлицькому районі – ландшафтний заказник “Букринський плацдарм”.
Велика кількість перспективних територій є в ліквідованому Києво-Святошинському районі. Це лісові заказники “Ходосівський ліс”, “Дмитрівський”, “Михайлівсько-Рубежівський”, заповідне урочище “Селище”, ландшафтні заказники “Петрушківський ліс”, “Чорний ліс”, “Чабанівський”, “Руда долина”, “Мужеловський”, гідрологічні заказники “Криничка” і “Неграші-Музичи”, ботанічні заказники “Гора Козинська” (розширення), “Урочище “Безодня” (розширення), ботанічна пам’ятка природи “Личанський ліс”.
На території Макарівського району – ландшафтні заказники “Великий ліс” та “Тайгові ділянки”, Миронівського району – ботанічні заказники “Миронівський” та “Шандрівський ліс”. В Обухівському районі це регіональний ландшафтний парк “Стугненький”, зоологічний заказник “Стайківські обрії”, пам’ятка природи “Гіацинтова гора”, ландшафтний заказник “Надстугнянський”. У Переяслав-Хмельницькому районі – гідрологічний заказник “Болото Трубайло”.
На Сквирщині це ландшафтний заказник “Миньківський”, у Таращанському районі – заповідне урочище “Лиса гора”, у Фастівському – ландшафтний заказник “Великосолтанівський” та лісовий заказник “Діброва з черешнями”, у Яготинському – ландшафтний заказник “Круглий острів”.
Нагадаємо, як раніше писала KV, у вересні екологічна мапа Київській області поповнилась новими територіями природно-заповідного фонду. Так, рішенням депутатів облради було створено 8 нових заповідників та заказників. Вони мають загальну площу майже 260 га, на території кожного є рідкісні рослини, дерева або тварини, що занесені до Червоної книги України. В облраді розповідають, що створення таких територій – це можливість зберегти Київщину від хаотичної житлової забудови. Наразі там продовжують роботу з екологами і планують найближчим часом затвердити ще два десятка територій, що будуть під охороною закону.
Читайте:
Село і люди: інновації у сільському господарстві торкнуться більшості громад Київщини
День туриста: влада Київщини готує нові туристичні маршрути та рекреаційні зони
Київщина крокує в майбутнє: полігони, сміттєпереробні заводи та поводження зі сміттям
Київщина крокує в майбутнє: Велика кільцева, нові магістралі та платні дороги
