Будівництво офісного центра на вул. Академіка Філатова, 5 у Києві продовжує обростати скандалами. Нещодавно ДІАМ де-юре зупинила зупинила роботи через низку виявлених у ході перевірки порушень. Зокрема, інспектори з’ясували, що ділянка під даною будівлею призначена для житлової забудови і що в столичній мерії порушили порядок видачі МУО на проєктування даної споруди. Замовник цих робіт – ПП “Інтерторг-2019” – вже ініціював оскарження рішень ДІАМ в судовому порядку. І хоча служителі Феміди попередньо “розблокували” будівництво, даний судовий спір призвів до нового скандалу. На переконання громадських активістів, підприємство подало свій позов таким чином, щоб його розглядав “потрібний” суддя і щоб було винесено завідомо неправосудне рішення. У зв’язку з цим, як вважають противники забудови, цю історію мають вивчити детективи НАБУ. Яким буде результат даного конфлікту, наразі прогнозувати складно – тим паче, що забудовники входять до орбіти впливу ексдепутатки Київради Людмили Костенко та її племінника, відомого столичного бізнесмена і політика Вадима Столара (на колажі по центру).
Як стало відомо KВ, у Києві набирає обертів скандал щодо будівництва офісного центру на вул. Академіка Філатова, 5 у Печерському районі.
Так, 25 вересня 2023 року громадська організація (ГО) “Спільна варта” подала до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) України скаргу щодо зобов’язання посадових осіб Національного антикорупційного бюро (НАБУ) відкрити кримінальне провадження за фактами порушень при зведенні вказаного об’єкта. Це було пов’язано з тим, що 15 вересня поточного року вказана ГОшка подала до НАБУ відповідну заяву про вчинення злочину, але детективи не внесли відомості стосовно нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).
Орієнтовна пляма забудови
Втім, 26 вересня 2023 року ВАКС повернув скаргу ГО “Спільна варта” (про причини такого вердикту мова йтиме нижче. – КВ). Організація мала право оскаржити такий судовий вердикт протягом п’яти днів, але чи скористалася вона ним, наразі у відкритих джерелах інформація відсутня.
KВ вирішила проаналізувати, про які порушення при здійсненні цієї забудови може йти мова і у зв’язку з чим громадські активісти добиваються вивчення даної історії правоохоронцями.
Передісторія
30 липня 2020 року Київрада рішенням №294/9373 погодила передачу ділянки на вул. Академіка Філатова, 5 площею 0,06 га на 25 років в оренду ПП “Інтерторг-2009” з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі для супутніх потреб житлової забудови” (кадастровий номер – 8000000000:79:061:0117). Надалі, 17 листопада 2020 року, між міськрадою і вказаним підприємством було укладено відповідний договір оренди.
Саме така “нежитлова будівля” тоді була розташована на вул. Академіка Філатова, 5 (фото з відкритих джерел)
Зазначимо, у проєкті рішення, який було затверджено міськрадою, зазначалося, що офіційною підставою для здійснення цього землевідводу стало те, що з лютого 2018 року ПП “Інтерторг-2009” є власником вищезгаданої будівлі площею 53,9 кв.м. Також в документі уточнювалося, що, згідно з Генпланом Києва, за функціональним призначенням ця ділянка відноситься до території житлової багатоповерхової забудови і частково – до території вулиць та доріг. Крім того, в документі було вказано, що частина даної землі розташована в межах червоних ліній.
А вже 5 травня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ПП “Інтерторг-2009” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції нежитлової будівлі на вул. Академіка Філатова, 5 під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями.
В документі було вказано, що максимальна висота будівлі, яка “з’явиться” в результаті реконструкції, не повинна перевищувати 27 метрів. При цьому, в МУО не зазначалися інші вихідні дані запланованої реконструкції – наприклад, площа будівлі, кількість паркомісць тощо. Лише було сказано, що відсоток забудови земельної ділянки, а також розміщення об’єкта проєктування та проїздів потрібно визначити з урахуванням положень Державних будівельних норм (ДБН).
Також в ціх МУО було вказано, що згадана ділянка знаходиться в межах центральної планувальної зони, історичного ареалу Києва та в зоні регулювання забудови третьої категорії. У звязку з цими обставинами “містобудами” було передбачено, що проєкт архітектурних перетворень на цій території має бути погоджений в органах охорони культурної спадщини. Крім того, в МУО було зазначено, що об’єкт проектування знаходиться в санітарно-захисній зоні, через що при реконструкції повинні бути виконані вимоги Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів. Про яку саме санітарно-захисну зону йдеться, в документі також не уточнювалося.
12 листопада 2021 року, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при КМДА видав вищезгаданому підприємству дозвіл №КВ012211109630 на реконструкцію нежитлової будівлі на вул. Академіка Філатова, 5 під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями. Підрядником цих робіт було зазначено ТОВ “Спецтехніка 2017”.
Дозволом було передбачено, що ПП “Інтерторг-2009” має право зводити 7-поверхову будівлю загальною площею 3,2 тис. кв.м. При цьому, один поверх має бути цокольним, але чи йшлося в даному випадку про “додатковий” поверх, в документі не зазначалося.
Варто зазначити, що перед цим ПП “Інтерторг-2009” двічі, у жовтні та листопаді 2021 року, отримувало відмови у видачі цього дозволу. Однією з причин було те, що підприємство не надало чиновникам столичної мерії результати експертизи щодо розгляду проєктної документації за проєктом. Може бути, що надалі ці недоліки були виправлені.
Цікавим є і те, що на паспорті об’єкта, який було встановлено на будмайданчику на вул. Академіка Філатова, 5 і фото якого ще в середині минулого року розповсюджували ЗМІ, зазначено, що генеральним підрядником цієї реконструкції є ТОВ “БК Спектрум”. Чи відповідає ця інформація дійсності, наразі достеменно невідомо. Але примітно, що саме цю компанію ПП “Інтерторг-2009” вказувало як підрядника при вищезгаданих невдалих спробах погодити можливість розпочати будівництво в Департаменті з питань ДАБК при КМДА.
Що “інкримінують” забудовникам
Невдовзі після отримання вказаного дозволу і початку будівельних робіт столична громадськість почала бити на сполох – мовляв, ця реконструкція несе в собі низку ризиків. Так, для прикладу, 28 листопада 2022 року киянин Валентин Чорний зареєстрував у Київраді петицію щодо “повернення Печерську водозабірних свердловин”, які розміщені на ділянці на вул. Академіка Філатова, 5.
Автор звернення уточнив, що ці свердловини для питної води були пробурені після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році з метою забезпечити резервні джерела води у Києві на випадок техногенних аварій (ймовірно, через це ділянка знаходиться в межах червоних ліній чи санітарній зоні. – КВ). За словами Валентина Чорного, при будівництві за цією адресою вказаного комерційного об’єкту свердловини було залито бетоном, чим фактично було заблоковано доступ до них. На переконання автора петиції, їх потрібно повернути громаді – у зв’язку з тим, що мешканці Печерська повинні мати резервні джерела води на фоні ризиків зимових “блекаутів” через ракетні обстріли з боку рф. Втім, дана петиція набрала усього 925 підписів з 6 тис. необхідних, а тому так і не потрапила на розгляд міської влади.
А вже навесні 2023 року ЗМІ із посиланням на фахівців містобудівної галузі, повідомляли, що здати в експлуатацію комерційний об’єкт на вул. Академіка Філатова, 5 буде неможливо через низку порушень. Зокрема, вони зазначали, що запроєктована будівля виходить за межі червоних ліній. Крім того, у ЗМІ вказувалося на те, що проєкт будівництва складено таким чином, що протипожежні під’їзди виявились заблокованими, а визщезгадані водозабірні свердловини – знищені.
5 липня 2023 року ДІАМ за результатами позапланової перевірки прийняла рішення зупинити дію МУО від КМДА на проєктування реконструкції нежитлової будівлі на вул. Академіка Філатова, 5 під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями. Причин для такого вердикту в інспекції називали декілька.
Так, на офіційному сайті ДІАМ зазначалося, що в результаті реконструкції павільйон за вказаною адресою, в якому продавались квіти (саме та “нежитлова будівля” площею 53,9 кв.м. – KВ), перетворився на багатоповерхову споруду (офісний центр), а земельна ділянка, де велось будівництво, насправді призначена для житлової забудови. Крім того, під час перевірки інспектори з’ясували, що Департамент містобудування та архітектури КМДА порушив порядок видачі МУО та затвердив їх ще до внесення відомостей про це в Єдину державну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ). В інспекції уточнили, що відповідно до законодавства, “створення МУО можливо тільки в електронному вигляді з використанням ЄДЕССБ”.
Читайте: Штрафи і заборона робіт: компанія Бродського судиться з ДІАМ, щоб збудувати ТЦ на Хрещатику
Надалі ПП “Інтерторг-2009” вирішило ініціювати судовий процес щодо оскарження дій ДІАМ. Так, у період з 14 липня по 16 серпня 2023 року підприємство декілька разів (як мінімум чотири) подавало до Київського окружного адмінсуду (КОАС) позовні заяви щодо визнання протиправним та скасування рішення ДІАМ про зупинення дії МУО, а також заяви про забезпечення позову (щоб рішення ДІАМ було призупинено на період розгляду справи в суді. – KВ). Втім, у перших трьох випадках “Інтерторг-2009” надалі саме подавало заяви щодо повернення своїх позовних заяв і заяв про забезпечення позову.
Врешті-решт, 18 серпня 2023 року КОАС задовольнив заяву ПП “Інтерторг-2009” про забезпечення позову та зупинив дію рішення ДІАМ про зупинення дії МУО від 5 травня 2021 року. Відповідну ухвалу винесла суддя Ірина Колеснікова. Одним із аргументів стало те, що зупинення дії “містобудів” може “негативно вплинути на процес будівництва та унеможливить реалізацію прав підприємства, як замовника об’єкта будівництва”. ДІАМ вже подала апеляційну скаргу на таку судову ухвалу до Шостого апеляційного адмінсуду, і вже найближчим часом вона може бути розглянута. Разом з тим, служителі Феміди ще не розпочали розгляд позову ПП “Інтерторг-2009” по суті.
Саме цей судовий спір став “відправною точкою” вищезгаданої заяви ГО “Спільна варта” до НАБУ. В громадській організації повідомили, що ПП “Інтерторг-2009” навмисно декілька разів подавало заяви про забезпечення позову і саме ж повертало їх, щоб ця судова справа опинилася на розгляді у конкретного судді. На переконання ГО “Спільна варта” такі дії посадовців підприємства були узгоджені з суддями КОАС, а головною метою цієї історії є ухвалення завідомо неправосудного рішення суду.
У відповідній ухвалі ВАКС, до якого зверталася “Спільна варта”, не уточнюється, яким чином мало усе це відбутися. Втім, алгоритм цього можливого злочину не є чимось новим. Справа в тому, що за діючою процедурою судді в українських судах для розгляду справ визначаються автоматично спеціальною електронною системою, і якщо певну особу або суб’єкт господарювання не задовольняє служитель Феміди, якого йому було обрано за цим “жеребом”, вони шукають можливість, щоб визначити його “заново” – наприклад, забравши позовну заяву і подавши її ще раз. І так може тривати до тих пір, поки система автоматизованого розподілу судових справ не визначить “правильного і потрібного суддю”.
Також, за твердженням ГО “Спільна варта”, порушення були допущені посадовцями Департаменту містобудування та архітектури КМДА, але про які саме “гріхи” йдеться, у відповідній ухвалі ВАКС інформація відсутня. У громадській організації вказали, що усі ці фігуранти вчинили злочини, передбачені трьома статтями Кримінального кодексу (() України – ч. 1 ст. 364 (зловживання владою та службовим становищем), ч. 1 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) та ч. 1, 2 ст. 376-1 (незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя).
Головною причиною того, що ВАКС не став зобов’язувати НАБУ розпочинати слідство за заявою “Спільної варти”, стало те, що ця ГО не вказала конкретні факти, які б свідчили про вчинення зазначених кримінальних правопорушень. Крім того, у ВАКС вказали, що правопорушення за ст. 376-1 КК України, яке громадська організація “інкримінує” фігурантам цієї історії, не входить до підсудності Вищого антикорсуду, а тому, мовляв, він не може розглядати такі скарги.
Зазначимо також, що на початку минулого року ПП “Інтерторг-2009” заявило про свої наміри отримати в оренду сусідню ділянку площею 0,04 га на вул. Академіка Філатова, 5-А (обліковий номер – 79:061:0117). Задля цього підприємство подало відповідне клопотання до столичної влади. Цю землю “Інтерторг-2009” планувало (чи досі планує) отримати “для будівництва, обслуговування та ремонту об’єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об’єктів зв’язку та дорожнього господарства”.
Втім, на Хрещатику, 36 попередньо “забракували” таку ініціативу – у зв’язку з тим, що цей землевідвід суперечить містобудівній документації, адже вказана ділянка за функціональним призначенням належить до території житлової багатоповерхової забудови. Через це 8 лютого 2022 року Департамент земельних ресурсів КМДА і заступник голови КМДА Петро Оленич зареєстрували в Київраді проєкт рішення про відмову ПП “Інтерторг-2009” у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою для подальшої відведення даної ділянки. Втім, наразі цей документ так і не було розглянуто депутатським корпусом столичної міськради, а тому, ймовірно, все ще може “перегратися”.
Дійові особи цієї історії
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ПП “Інтерторг-2009” було зареєстроване у липні 2009 року. Його керівником є Михайло Возненко, засновниками та кінцевими бенефіціарами – мешканка міста Дрогобич Львівської області Тетяна Чигрин і киянка Людмила Костенко (на колажі ліворуч). Остання відома як депутатка Київради VII та минулого VIII скликань (обиралася від “Радикальної партії” та “Солідарності” відповідно).
Один із найгучніших скандалів за її участі мав місце 26 квітня 2020 року. Тоді у Солом’янському районі Києва поліцейські зупинили автомобіль Mercedes, який рухався з вимкненими фарами і за кермом якого була Людмила Костенко. Патрульні запідозрили, що вона може бути нетверезою і запропонували їй пройти відповідний огляд, на що вона відмовилася. При цьому, разом з Костенко в машині був тодішній заступник голови КМДА Володимир Слончак (нині – депутат діючого IX скликання Київради від “ВО “Батьківщина”, на колажі праворуч) – він вступив у сутичку з поліцейськими, і в результаті одного з правоохоронців було госпіталізовано з “попередньою” травмою.
Голова КМДА Віталій Кличко невдовзі засудив дії свого заступника і назвав їх “недостойними”. Наступного дня, 27 квітня, Слончак звільнився зі столичної мерії, формально – “за власним бажанням”. Що стосується Людмили Костенко, то вона все ж уникла адмінвідповідальності за можливе “п’яне водіння”. Зазначимо, різні джерела повідомляють про різну “близькість” стосунків Слончака і Костенко: за даними одних ЗМІ вони є друзями, за інформацією інших – перебувають у цивільних подружніх відносинах.
При цбому, система Youcontrol відносить ПП “Інтерторг-2009” до т.зв. “групи родини Столар”, яка об’єднує близько трьох десятків компаній, зайнятих переважно у сферах будівництва, нерухомості, ЗМІ та туризму. Ключовими особами цієї групи є скандально відомий Вадим Столар (народний депутат України VI та IX скликань Верховної Ради, у поточній каденції обраний від нині забороненої проросійської партії “ОПЗЖ”) та його мати Яна Столар. При цьому, вищезгадана Людмила Костенко є нечужою для цієї сім’ї людиною – вона доводиться тіткою Вадиму Столару.
Нагадаємо, останній є одним із найвпливовіших столичних бізнесменів. За даними ЗМІ, у 2014-2019 роках він був головним “смотрящим” за Києвом, завдяки чому міг розставляти своїх людей в органах столичної влади, керувати процесами розподілу бюджетних коштів та розпорядженням міською землею тощо. При цьому, головні інтереси Столара зосереджені саме на будівельному ринку – за інформацією медіа, він раніше мав (а може, й досі має. – KВ) відношення до низки відомих столичних девелоперів, зокрема “ENSO” і “bUd Development”.
Читайте: Когнітивне моделювання Шуляк, Столара та Ткаченка
Столичне ТОВ “Спецтехніка 2017” (офіційно заявлений генпідрядник будівництва на вул. Академіка Філатова, 5) було зареєстроване у травні 2017 року року. Кінцевими бенефіціарами компанії вказано мешканців Києва Сергія Крисевича і Юлію Богатирьову, а керівником – Валентина Бездольного. Засновником ТОВ “Спецтехніка 2017” вказано АТ “ЗНВКІФ “Скілінг”. У свою чергу, ТОВ “БК Спектрум” (генпідрядник будівництва, зазначений на паспорті об’єкта) було зареєстроване у Києві в серпні 2019 року. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром вказано мешканця міста Кривий Ріг Дніпропетровської області Павла Стьопкіна.
Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Обов’язки директора Департаменту ДАБК КМДА з 13 січня 2020 року виконує заступник директора цієї структури Оксана Попович. На цій посаді чиновниця працює, поки директор даного департаменту Володимир Кузьменко перебуває у відпустці для догляду за дитиною (очолює цю структуру з 3 лютого 2017 року). Діяльність цього департаменту з 2018 року контролю заступник голови КМДА Вячеслав Непоп.
ДІАМ з 7 березня 2023 року очолює Олександр Новицький (до 9 червня керував інспекцією як “в.о.” голови).
Фото: колаж КВ
