У Києві продовжуються суперечки навколо будівлі XIX століття – садиби Родіна на вул. Олеся Гончара, 71. Нещодавно касаційний суд направив на повторний розгляд апеляційного суду справу щодо правомірності включення цього об’єкту до переліку об’єктів культурної спадщини столиці – за це борються столичні чиновники, громадська організація (ГО) “Мапа реновації” та Офіс Генерального прокурора. Завадити їм намагається власник історичної споруди – пов’язане з одіозним Денисом Бассом ТОВ “Арікс”. Ця фірма спільно з компаніями із орбіти відомих забудовників Андрія Вавриша та Дмитра Ісаєнка (на колажі ліворуч та по центру), попри невирішеність земельного питання, планує знести цей об’єкт заради будівництва висотного житлового комплексу (ЖК) бізнес-класу “Franklin Concept House”.
Як стало відомо KВ, 4 серпня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі №640/28045/20 щодо збереження садиби Родіна.
На розгляд вказаного суду цю справу 27 липня 2022 року направив Касаційний адміністративний суд за результатом розгляду апеляційних скарг ГО “Мапа реновації” та Офісу Генерального прокурора. Ці структури вимагали та добилися від касаційної інстанції скасування постанови апеляційного суду від 4 серпня 2021 року, яким було підтверджено незаконність дій Департаменту охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації (КМДА) щодо внесення вказаної будівлі до переліку об’єктів культурної спадщини столиці.
Крім того, столичний юрист і правозахисник Олександр Дядюк добився від касаційного суду, щоб апеляційний суд розглянув його апеляційну скаргу по цій справі. Ще у квітні 2021 року “апеляція” відмовила йому в цьому, посилаючись на те, що історія з садибою Родіна начебто не зачіпає інтереси Дядюка.
KВ вирішила проаналізувати ситуацію, яка склалася навколо садиби Родіна.
Чи культурна спадщина
За даними ГО “Мапа реновації”, садиба на вул. Олеся Гончара, 71 була збудована у 1882 році на замовлення заможного селянина Осипа Родіна. Розробником проєкту цієї будівлі був відомий архітектор Володимир Ніколаєв. За первісним задумом це була двоповерхова будівля, проте згодом було добудовано третій поверх. Після смерті Родіна садиба неодноразово змінювала власників. Спочатку нею володіли його доньки, потім – сім’я дворянина Казимира-Альбіна Жубра. Вже за радянських часів та першого десятиріччя Незалежності України там розміщувався один із житлових кооперативів та Театр історичного портрету, яким завідував відомий драматург і режисер Ігор Шведов.
У кінці 00-х років столична влада, якій належала садиба Родіна після розпаду радянського союзу, її продала. Приватизація відбулася поступово – об’єкт було поділено на декілька груп приміщень, власниками яких стали різні юридичні особи. Проте, у подальшому ці приміщення знову були об’єднані “під одним крилом” – упродовж 2013-2015 років всі вони стали власністю ТОВ “Арікс”.
Садиба Родіна у 2019 році (фото – сайт ГО “Мапа реновації)
У липні 2020 року заступник голови КМДА Валентин Мондриївський і тодішній директор Департаменту земельних ресурсів КМДА Петро Оленич зареєстрували у Київраді проєкт рішення про передачу ділянки на вул. Олеся Гончара, 71 площею 0,05 га в оренду ТОВ “Арікс”. Згідно з документом, цільове призначення цієї землі – “для експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу”, функціональне призначення за Генпланом Києва – територія середньо- і малоповерхової житлової забудови. Офіційною підставою для здійснення цього землевідводу чиновники вказали той факт, що ТОВ “Арікс” є власником розміщеної на цій ділянці будівлі площею 494,1 кв.м. У подальшому цей проєкт рішення було погоджено комісією Київради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин, проте до сесійної зали столичної міськради цей документ так і не було винесено.
Однією з причин для такої “затримки” стала пильна увага громадськості до цієї будівлі. На початку вересня 2020 року ГО “Мапа реновації”, на основі аналізу архівів та консультацій з істориками, заявило про її історичну цінність. Громадська організація закликала столичну владу зберегти цей об’єкт. Наголошувалось на тому, що впритул до нього будується ЖК “Franklin Concept House”, і актуальний проєкт забудови, судячи з її рендерів, передбачає знесення садиби.
Місцезнаходження об’єкта
У відповідь на таку заяву 22 вересня 2020 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА своїм наказом №46 вніс садибу Родіна до переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Згідно з цим документом, чиновники мали проінформувати ТОВ “Арікс” про необхідність укладення охоронного договору на цю будівлю, а комунальній установі “Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій” було доручено впродовж трьох років скласти облікову документацію на цю пам’ятку.
Читайте: Киевсовет имитировал заботу об исторических объектах
У ТОВ “Арікс” не були згодні з таким рішенням столичної влади – компанія подала позов до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) про визнання протиправним та скасування згаданого наказу. Відповідачем у цьому судовому спорі виступив Департамент охорони культурної спадщини КМДА.
Свої позовні вимоги ТОВ “Арікс” обгрунтувало тим, що, мовляв, садиба Родіна є об’єктом рядової історичної забудови та не відображає характер історичних подій, що відбувалися в Києві у другій половині XIX – на початку XX століть, а особистості, які проживали у цій будівлі, жодним чином не вплинули на розвиток столиці. Тому, на думку позивача, яку своїм висновком начебто підтвердило ГО “Українське товариство охорони пам`яток історії та культури”, дана будівля не має історичної цінності.
28 січня 2021 року ОАСК повністю задовільнив позов ТОВ “Аікс”. Після цього Департамент охорони культурної спадщини КМДА, Офіс генпрокурора та дві громадські організації (“Рух “Справедлива Україна” та “Мапа реновації”) подали свої скарги до апеляційного суду. Апелянти звертали увагу на факт проєктування цього будинку відомим архітектором Володимиром Ніколаєвим. Мовляв, цього достатньо для внесення будинку у перелік об’єктів культурної спадщини Києва. Крім того, вони зазначали, що будівля зберегла свою автентичність і конструкцію, а також є одним з двох збережених зразків традиційної забудови кінця ХІХ століття у кварталі вул. Олеся Гончара. Проте Шостий апеляційний адмінсуд такі аргументи не визнав переконливими і 4 серпня 2021 року відмовив апелянтам у задоволенні їхніх скарг.
Скріншот ухвали апеляційного суду по цьому провадженню
Будівництво
Ще у серпні 2010 році ТОВ “Арікс” отримало від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Києві дозвіл на будівництво адміністративно-готельного комплексу “по сусідству” з садибою Родіна – на ділянці площею 0,12 га на вул. Олеся Гончара, 69. Цей комплекс планувалося здати в експлуатацію до початку чемпіонату Європи з футболу 2012 року, який проходив на теренах України та Польщі. Проте, реалізувати ці плани забудовнику з різних причин не вдалося.
Мова йшла не про будівництво “з нуля”, а про“добудову”. Ще з 90-х років на цій ділянці був розташований “недобуд”, який на початку 00-х років викупила компанія під назвою ТОВ “Пан-Юкрейн” задля того, щоб реконструювати під адміністративно-готельний комплекс висотою до 17 поверхів. Проте, втілити свій задум ця фірма не змогла, і в 2010 році продала землю під цим об’єктом згаданому вище ТОВ “Арікс” разом з правом на проєкт реконструкції та правом забудови.
У червні 2014 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “Арікс” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на коригування проєкту реконструкції незавершеного будівництва адміністративно-готельного комплексу на вул. Олеся Гончара, 69 (перша черга будівництва) та будівництво ще одного об’єкта – багатофункціонального комплексу з вбудованим паркінгом (друга черга будівництва). Згідно з документом, максимальна висота цих об’єктів має скласти 22 поверхи, загальна площа забудови – 1,5 тис. кв.м. Будівництво планувалося на двох ділянках загальною площею 0,18 га, одна з яких – згадана вище ділянка на вул. Олеся Гончара, 71, хоча ця адреса і не вказана в назві МУО.
У 2016 році ТОВ “Арікс” підготувало проєкт цього будівництва – компанія запланувала будівництво двох обєктів – 16-поверхового адміністративно-готельного комплексу (ймовірно, мається на увазі реконструкція згаданого недобуду. – KВ) та 7-поверхового багатофункціонального комплексу. Будівництво другого об’єкта було заплановане саме на місці існуючої садиби Родіна на вул. Олеся Гончара, 71. Історичну будівлю ТОВ “Арікс”, схоже, запланувало знести.
У квітні 2019 року ТОВ “Арікс” уклало з ТОВ “Концепт-Плаза” договір про спільну реалізацію вказаного проєкту, згідно з яким останній компанії було делеговано частину функцій замовника будівництва. У червні того ж року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) зареєструвала повідомлення про внесення змін до дозволу на будівництво від серпня 2010 року.
ДАБІ погодила, зокрема, зміну замовника цих робіт (ним стало ТОВ “Концепт-Плаза”). Крім того, було частково змінено вихідні дані запланованого будівництва – наприклад, замість 7-поверхової будівлі ТОВ “Концепт-Плаза” вирішило будувати 4-поверхову. Таким чином, за даними “Мапи Реновації”, ДАБІ легалізувала будівництво на ділянках на на вул. Олеся Гончара, 69 і 71, а також на ділянці на вул. Олеся Гончара, 73 площею 0,08 га, власникої якої є все те ж ТОВ “Арікс”.
Читайте: Депутаты проверят правомерность строительства нового ЖК на ул. Олеся Гончара, 69
Ключові фігури
За даними аналітичної системи Youcontrol, співвласниками ТОВ “Арікс” є Яків Басс і Артем Лазня. Перший доводиться батьком Денису Бассу – ексбанкіру (на початку 00-х років працював на керівних посадах у “Правексбанку”) і заступнику голови КМДА Леоніда Черновецького (2006-2010 роки). Інший бенефіціар вказаної компанії, Артем Лазня, також пов’язаний з фінансовим сектором – він працював на різних посадах у банку “Хрещатик” та “Індустріалбанку”.
Структура власності ТОВ “Концепт-Плаза” більш складна і заплутана. Офіційними бенефіціарами цієї компанії є згаданий вище Артем Лазня, а також Ольга Клецко. Остання, за даними ЗМІ, є номінальною власницею та засновницею ряду фірм, пов’язаних з Андрієм Вавришем – ексзаступником директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА та засновником девелоперської компанії “Saga Development”. На очевидний зв’язок “Концепт-Плази” з цим колишнім посадовцем та бізнесменом також вказує той факт, що керівником однієї з компаній-засновників цього ТОВ, ПАТ “ЗНКІФ “Еверест”, є Дмитро Овсій, якого журналісти називають юристом Вавриша і його партнером.
Крім того, до діяльності ТОВ “Концепт-Плаза” явно має відношення і Дмитро Ісаєнко – ексзаступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (2007-2015 роки), народний депутат діючого IX скликання Верховної Ради (обирався від партії “Опозиційна платформа – За життя”) та фактичний власником девелоперської компанії “Perfect Group”. Одним із засновників ТОВ “Концепт-Плаза” є ТОВ “Спецбудінвест-17”, власниками якого виступають Василь Шомонка та Олег Тимошенко (їх ЗМІ раніше фіксували у якості номінальних бенефіціарів компаній із оточення Дмитра Ісаєнка).
За інформацією порталу “ЛУН”, девелоперська компанія “Saga Development” побудувала й будує близько двох десятків ЖК у Києві, Борисполі та Одесі. У свою чергу “Perfect Group”, за даними того ж сайту, має у своєму портфоліо близько трьох десятків ЖК у Києві, Вишгороді, Борисполі, Чернігові та Одесі – як тих, що вже введені в експлуатацію, так і тих, які наразі будуються або ще проектуються. При цьому дані компанії активно співпрацюють між собою – крім згаданого ЖК “Franklin Concept House”, під “спільними прапором” “Saga Development” і “Perfect Group” будується, наприклад, відомий житловий район “Rybalsky” на столичному Подолі.
Департамент охорони культурної спадщини з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк (на колажі праворуч). Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролю заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (екс секретар столичної міськради, депутат діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”).
Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Фото: колаж КВ
