Київрада внесла зміни до програми реалізації містобудівної політики на 2024-2025 роки, збільшивши її фінансування більше ніж удвічі – з 66,5 до 172 млн гривень. В першу чергу це було зроблено для фінансування “напрацювання змін” до чинного Генплану Києва. Головний архітектор Києва Олександр Свистунов (на колажі) заявив, що проєкт рішення по внесенню змін в Генплан столиці ймовірно буде готовий не раніше ніж через 3 роки, але 141 млн гривень з міського бюджету на це Департамент містобудування і архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) збирається освоїти буквально за місяць. Існує думка, що депутати не мали виділяти цьому підрозділу КМДА зазначені кошти до ознайомлення з відповідним завданням на проєктування. При цьому, у Національній спілці архітекторів України (НСАУ) наголошують, що вибратися з містобудівної ями столиці не вдасться без постійно діючого Інституту генплану. Адже, генплан потребує не одноразового коригування, а безперервного моніторингу та реакції на нові виклики, а цьому повинна передувати ще й колосальна робота з упорядкуванням всіх незаконних будівництв попередніх років.
Як стало відомо КВ, 21 листопада 2024 року у ході засідання Київради 67 депутатів підтримали внесення змін до Міської цільової програми реалізації містобудівної політики на 2024-2025 роки (проєкт рішення від 11.10.2024 року № 08/231-1551/ПР, суб’єкт подання – Департамент містобудування та архітектури КМДА).
Що змінили
Згідно з прийнятим рішенням, вказана програма тепер передбачає внесення змiн до діючого Генплану столиці, замість розробки нового генплану. Така кардинальна зміна планів, за підрахунками авторів проєкту рішення, потребує збільшення загального обсягу фінансування програми з 66,58 млн до 172,08 млн гривень. З цієї суми вже в поточному році Департамент затребував 141,18 млн гривень, в наступному – решту 30,89 млн гривень.
Збільшення фінансування стосується тільки столичного бюджету, з якого тепер на програму “витягнуть” 137,08 млн гривень. Сума фінансування з інших джерел, яку планують спрямувати на так званий містобудівний моніторинг, залишили незмінною – 35 млн гривень.
Майже всі додаткові кошти за рахунок збільшення фінансування програми розписали на “розроблення та затвердження містобудівної документації” – 112,79 млн гривень (замість 9,24 млн гривень у попередній редакції програми). Під цими заходами, як вказано в обґрунтуванні, мається на увазі в першу чергу внесення змін до Генерального плану Києва. Ця необхідність, як зазначається, зумовлена змінами в законодавстві та прийняттям рішення Київради від 11.04.2024 року №377/8343 про внесення змін до Генерального плану Києва.
Нагадаємо, що у квітні поточного року Київрада скасувала своє скандальне рішення від 18 вересня 2008 року № 262/262 “Про розробку нового Генплану розвитку Києва та його приміської зони до 2025 року” (так званий Генплан Черновецького) і дала відмашку розробці містобудівної документації “Внесення змін до Генерального плану міста Києва” (чинний, затверджений у 2002 році документ, який у КМДА і міськраді довгі роки безкарно ігнорували). Таким чином керівництво столиці повернулось до більш законного процесу напрацювань змін у діючий Генплан – нарешті все ж визнали, що Генплани в Україні апріорі безстрокові.
Також 21 листопада 2024 року депутати Київради з 6 млн гривень до 11,5 млн гривень збільшили бюджетне фінансування на актуалізацію картографо-геодезичної основи, перенесення містобудівної документації з паперових носіїв у векторну цифрову форму та приведення її у відповідність до вимог законодавства в частині зберігання та оброблення. Про яку конкретно містобудівну документацію йдеться, не вказано.
Натомість з програми викреслили вже неактуальне проведення експертизи проєкту нового Генерального плану Києва, на розробку якого багато років поспіль дарма витрачали гроші, а також кампанію з його обговорення, на що планували витратити 3,55 млн гривень.
Депутатські зауваження
Презентував проєкт рішення директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександр Свистунов, який обгрунтував необхідність коригування програми квітневим рішенням Київради про внесення змін до Генерального плану.
За словами головного архітектора Києва, наразі робоча група займається створенням “завдання на проєктування внесення змін до Генерального плану”, щоб, мовляв, привести його у відповідність до всіх змін в законодавстві, що відбулися за останні роки. Він наголосив на глобальності цього процесу. За його словами, до обговорень залучено дуже багато сторін, зокрема, відомства та органи, що відповідають за безпеку (Генштаб, Міноборони, Служба безпеки), а також усі територіальні громади, що оточують місто. Крім цього, як запевнив Олександр Свистунов, підпорядкований йому департамент консультувався з кожним міністерством. Ці консультації, як наголосив він, були у формі не лише листування, а у формі круглих столів на базі департаменту з кожним відомством.
“У відпрацюванні державних інтересів від кожної територіальної громади, від кожного міністерства ми знаходимося на фінальному етапі. Також проведено два засідання робочої групи по формуванню завдання на проєктування, що визначено нашим законодавством відповідно до постанови. Я сподіваюсь, що наприкінці цього року ми вже будемо мати документ, який називається “завдання на проєктування внесення змін до генерального плану”, – резюмував Олександр Свистунов.
При цьому, голова фракція “Слуга народу” в Київраді, заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко поставив під сумнів слова доповідача про начебто проведені круглі столи з усіма міністерствами.
“Я вам авторитетно заявляю, що з Міністерством освіти і науки спілкування не було. Ми отримали лише один лист від Київського міського голови щодо необхідності визначення наших державних інтересів і направлення їх вам для включення в Генеральний план”, – заявив Андрій Вітренко.
Андрій Вітренко також поцікавився, яким чином Департамент збирається освоювати 141,18 млн гривень, закладені на 2024 рік, зважаючи, що вже кінець листопада.
Олександр Свистунов пояснив, що після формування завдання на проєктування внесення змін до Генплану на тендері обиратимуть проєктувальника. За його словами, ці гроші повинні бути на балансі департаменту для того, щоб казначейство зареєструвало відповідний договір підряду.
Під час цього обговорення позафракційний народний обранець Ігор Кириленко поставив директору містобудівного департаменту пряме запитання: коли ж зміни до Генплану будуть підготовлені і представлені в сесійній залі? У відповідь Олександр Свистунов приголомшив колег, назвавши строк – до трьох років.
“Ми розіслали листи на самі потужні інститути в країні, ми провели чотири зустрічі з цими інституціями на їхню можливість, спроможність та потужність опрацювати цей документ. Думка з чотирьох міцних інститутів по строку виконання співпала – до трьох років”, – проінформував він.
Після цього нетривалого обговорення більше жодного з депутатів Київради не збентежило збільшення фінансування міської цільової програми більш ніж у 2,5 рази.
Експертна думка
Член-кореспондент Української академії архітектури, ексзаступник начальника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА Віктор Глеба назвав таке рішення Київради “новорічною забавкою”, оскільки нечувано виділяти такі кошти без готового завдання на проєктування.
“Новий Генеральний план міста Києва розроблявся з 2008 року. Особисто Свистунов займався генеральним планом як головний архітектор міста з 2016 року. В 2021-2022 роках було презентовано остаточний п’ятий варіант їхньої роботи з Віталієм Кличком – таз званий “Генплан 2040”. Потім було рішення про скасування всіх попередніх рішень і на сьогодні вносити зміни немає куди: Генеральний план до 2020 закінчився, а концепція першого етапу “генплану 2040” не була прийнята депутатами. Отже має місце маніпуляція, підлог документів і просто розтрата бюджетних грошей, хоч і в невеликому об’ємі, порівняно з Департаментом земельних ресурсів і всіма цифровізаторами КМДА. У що вносити зміни? Хай покажуть завдання на проєктування. Свистунов заявив, що це завдання тільки буде. Як можна було виділити 142 мільйони до кінця року, коли завдання ще немає? Так робити заборонено. Має бути з точністю до навпаки – спочатку розпорядчі документи про розробку і внесення змін, а потім вже фінансування”, – пояснив Віктор Глеба.
Голова правління Київської міської організації Національної спілки архітекторів України (НСАУ) Вадим Жежерін наголосив, що нового Генплану у Києва навіть бути не могло, адже у вже існуючого міста за законом не може бути нового генплану, при цьому можуть вноситися зміни до діючого. Він зауважив, що вносити зміни в існуючий Генплан значно складніше, ніж створювати новий. Для такої роботи, на переконання Вадима Жежеріна, потрібен постійно працюючий інститут генплану, які нині є у більшості міст цивілізованих країн і який столиця мала до приходу у владу “молодої команди” Леоніда Черновецького – інститут “Київпроект” з управлінням київгенплану.
“При Черновецькому знищили інститут генерального плану “Київпроект”, який 70 років займався гармонійним розвитком всього міста, а потім створили так зване КП “Київгенплан”. За цією назвою реальних результатів не отримано. У всьому світі існують спеціальні інститути, які постійно і безперервно моніторять генеральний план. У маленькому швецькому місті Гетеборг є інститут генплану, де щодня працює понад 400 чоловік. Такі інститути вираховують нові потреби та вимоги, бо місто – це живий організм. Треба пристосовуватися до всього нового, що виникає, от наприклад, нові технології, війна – це не було враховано старими рішеннями, на це треба реагувати в містобудівній документації, яка планує розвиток міста. Необхідно організовувати постійно працюючий інститут! Спілка архітекторів на цьому наполягає. Спочатку цьому інституту треба буде врахувати те, що вже було незаконно нароблено, а далі – працювати системно”, – наголосив архітектор.
Нагадаємо, Міська цільова програма реалізації містобудівної політики на 2024-2025 роки була затверджена Київрадою 7 грудня 2023 року із загальним фінансуванням 66,5 млн гривень. На переконання експертів, цей документ більше нагадував “курсову роботу трієчника”, в якій лише розписані “хотілки” чиновників щодо отримання коштів з міської скарбниці. Зокрема, фахівці вказували, що в програмі не зазначено, як повинна оцінюватися її ефективність, не вказані конкретні назви проєктів, якими мають займатися посадовці. При цьому, деякі з заходів цього документу чиновники взагалі явно повинні виконувати “за замовчуванням”, адже отримують за це зарплату.
Читайте: Київрада винесла “виправдувальний вирок” своїй містобудівній політиці
Як раніше повідомляла КВ, діяльність Департаменту містобудування та архітектури КМДА неодноразово викликала питання у депутатів Київради, правоохоронних органів, різних контролюючих структур та громадськості.
Найболючіша тема, звісно – видача містобудівних умов та обмежень на проєктування будівництва чи реконструкції в Києві, яка відбувається з численними порушеннями містобудівної документації (Генплан, ДПТ) та нормативно-правової бази. Дуже схоже, що такі документи профільний департамент КМДА видає забудовникам виключно за грошову винагороду. Саме МУО від КМДА потім дозволяють забудовникам отримати дозвіл на будівництво та возводити в столиці де завгодно все що хочуть. При цьому, в ціх МУО, мабуть, зважаючи на конкретні забаганки замовників, довгі роки могли міститись посилання як на норми чинного з 2002 року Генплану, так і на проєкт нового Генплану, який перебував в стадії розробки. Також ці МУО видавались замовникам, не зважаючи на те, чи затверджений для відповідної локації ДПТ, чи ні.
Наприклад, депутати Київради, експерти та правоохоронці раніше не раз фіксували, що вказана структура КМДА, всупереч законодавчим заборонам, надає забудовникам МУО на проєктування об’єктів у межах санітарно-захисних зон. Крім того, містобудівний департамент КМДА нерідко ігнорує обмеження щодо висотності будівель на різних територіях. Через це, наприклад, забудовники можуть зводити в історичному центрі багатоповерхівки висотою більше визначених Генпланом 27 метрів.
У березні 2021 року Печерське управління Нацполіції Києва розпочало кримінальне провадження за фактом того, що службові особи Департаменту містобудування та архітектури КМДА і ЦНАП КМДА у 2020-2021 роках могли скоїти низку злочинів, видаючи МУО на проєктування реконструкції квартир під нежитлові приміщення. Зокрема, як попередньо встановило слідство, чиновники свідомо не звертали увагу на факти можливої підробки документів, які заявники подавали задля одержання “містобудів”, а також отримували за надання відповідних послуг неправомірну грошову винагороду.
Прізвище очільника містобудівного департаменту КМДА Олександра Свистунова майже завжди згадується як при загальних дискусіях стосовно “будівельного хаосу” в столиці, так і під час обговорень конкретних фактів будівництва сумнівних об’єктів. Але, незважаючи на гучні звинувачення, мітинги громадських активістів біля стін КМДА з вимогами про відставку Олександра Свистунова та інтерес до його персони з боку правоохоронців, цьому чиновнику вдається залишатися на посаді.
Читайте: Столичное руководство бережет “архитектора” Свистунова как зеницу ока
Нагадуємо, що і ДПТ, у підготовці яких бере участь очолюваний Свистуновим департамент, майже завжди затверджуються Київрадою зі скандалами та суперечать вимогам діючого Генплану Києва. Як і в питанні видачі забудовникам МУО на проєктуання, тут також “при необхідності” використовувалися посилання на не затверджений “новий Генплан Черновецького”. Тобто, мова йде про порушення процедур розробки цих документів, а також про те, що вони направлені на “ущільнюючу” забудову Києва: коли, наприклад, ДПТ легалізовують будівництво багатоповерхівок на промислових та інших “нежитлових” територіях, але при цьому не враховують вимоги Генплана стосовно кількості місць у дитячих садках, школах, лікарнях тощо.
Ці та інші факти вже неодноразово розслідувались Нацполіцією, проте в усіх випадках справа не доходила навіть до вручення підозр. Нерідко столична громадськість намагається оскаржити затверджені Детальні плани територій в судовому порядку. Серед таких прикладів – ДПТ Мінського масиву, відповідно до якого землі сільськогосподарського призначення були переведені в територію багатоповерхової житлової забудови та реалізація якого може спричинити колапс соціальної інфраструктури у північній частині Оболонського району.
Читайте: Колапс на Мінському: адмінсуд відмовився скасовувати скандальний ДПТ спального масиву Києва
Олександр Свистунов обіймає посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року. Діяльність цього департаменту з 2 квітня контролює вищезгаданий заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич, який наразі перебуває під слідством за фактом можливого зловживання службовим становищем при відведенні столичною владою земельної ділянки в парку “Нивки” під житлову забудову.
Фото: колаж КВ
Альона Момот
КиївВлада
