13 листопада у всьому світі вважають Днем незрячих, адже саме у цей день у 1745 році у Франції народився Валентин Гаюї – відомий педагог, який заснував у Парижі декілька шкіл і підприємств для людей з порушенням зору.
До XVIII століття світ не знав навчальних закладів для сліпих. Валентин Гаюї вперше продемонстрував свій метод навчання сліпих, за допомогою придуманого ним шрифту. У 1784 році в Парижі без підтримки уряду та благодійних товариств, на свої власні кошти в своєму власному будинку він відкрив першу в світі школу для сліпих дітей під назвою “Майстерня трудящих сліпих”. Першим учнем Валентина Гаюї був підібраний на церковній паперті хлопчик Франсуа де Лезюер. Потім в школу поступили ще 11 його безпритульних однолітків. Валентин Гаюї розробив рельєфно-лінійний шрифт “унціал” (від латинського слова, що означає “рівний по довжині одній унції”). Це були великі рівні літери, видавлені рельєфом на щільному папері. За допомогою цього шрифту можна було навчати сліпих дітей читанню і друкувати книги для сліпих. Крім цього, Валентин Гаюї сконструював прилади для сліпих і матриці для виготовлення рельєфних наочних посібників, географічних карт і глобусів. Цьому ремеслу він навчав і своїх вихованців. Ідея створення книг для сліпих також належить Валентину Гаюї. Долаючи величезні матеріальні труднощі, педагог побудував при школі друкарню і надрукував в ній декілька книг рельєфно-лінійним шрифтом. За книгами Валентина Гаюї незрячі навчалися аж до винаходу Луї Брайлем шрифту рельєфного “шеститочія” (шрифт має всього шість крапок). У 1829 році француз Луї Брайль – вихованець Паризького національного інституту для сліпих дітей розробив універсальну систему рельєфно-точкового шрифту, що знайшов розповсюдження у всіх країнах світу. Ним незрячі люди у всьому світі користуються й сьогодні.
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
У багатьох країнах світу у цей день здійснюються заходи для привернення уваги суспільства до незрячих людей, поширення інформації щодо їхніх прав.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі налічується майже понад 285 мільйонів людей із порушенням зору, з них 45 мільйонів повністю незрячі. Приблизно 90% людей, які страждають від порушень зору, мешкають в країнах що розвиваються.
В Україні точної офіційної статистики щодо кількості людей з порушеннями зору немає, за неофіційними даними, – це приблизно 100 тисяч людей, з них понад 10 тисяч – діти.
Порушення зору веде за собою порушення соціальних контактів і цілий ряд відхилень у формуванні особистості, що викликає появу негативних характерологічних особливостей у сліпої дитини, таких як звуження кола інтересів, обумовлене обмеженнями в сфері чуттєвого відображення; обмеження або недоступність в роботі, що вимагає більшого зорового навантаження.
Для людей, які позбавлені можливості бачити, найголовнішим є живе спілкування. І можливість показати свої творчі здібності.
Спеціалізована бібліотека для сліпих ім. М. Островського у Києві, в принципі, мало чим відрізняється від тисяч інших бібліотек. Але книги тут слухають через навушники. Або ж читають пальцями.
Центральна спеціалізована бібліотека для незрячих людей імені Миколи Островського була відкрита у Києві наприкінці 1936 року. Вона пережила багато лихоліть і припиняла свою роботу лише під час окупації Києва в 1941-43 роках. А зараз, на жаль, переживає не найкращий період свого існування. Заклад може залишитися на зиму без опалення, що дуже небезпечно для унікального бібліотечного фонду, який налічує понад 208 300 книг: звичайних, шрифтом Брайля та озвучених. Аби зберегти унікальний фонд, її працівники власноруч оцифровують плівки з аудіокнигами. У бібліотеці для незрячих налічується 79 тисяч озвучених видань. Найстарішим записам – майже півстоліття. “Грошей на оновлення фонду, – каже її директорка Марина Потеляхіна, – не було й раніше. Однак тепер немає навіть на комуналку.
Бібліотека є методичним центром для інших 64-х спеціалізованих бібліотек для незрячих в Україні. Будинок звукозапису і друку розсилає надруковані і озвучені книжки як нам, так і їм. А ще – чотирьом невеличким бібліотекам, які працюють на підприємствах УТОСу. Загалом столична спеціалізована бібліотека обслуговує близько 3 000 читачів у Києві. Найбільша проблема для установи – відсутність власного транспорту для доставки книг до читача додому або у відділення “Укрпошти”. Справа у тому, що одна невеличка книга після друку шрифтом Брайля перетворюється у декілька масивних томів.
– До 2009 року бібліотека стабільно поповнювалася і періодичними виданнями шрифтом Брайля: щомісячно друкувалися один журнал для дітей, один – для дорослих, була також газета, яка виходила чотири рази на місяць, – розповідає колишній директор бібліотеки Юрій Вишняков, – Ситуація докорінно змінилася після внесення змін у законодавство, коли влада в Україні вирішила, що фінансування літератури, яка має видаватися для незрячих людей, повинно відбуватися за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів. Тобто, Фонд виділяє Будинку звукозапису і друку Українського товариства сліпих кошти, зібрані за рахунок штрафних санкцій за нестворення певної кількості робочих місць для людей з інвалідністю. Різні бюрократичні перепони і те, що Фонд на початку року ще не знає, чи назбирає необхідну суму, призводять до того, що гроші ми отримуємо наприкінці року, і просто фізично не встигаємо надрукувати книги, які запланували. Тому повертаємо ми кошти назад, у бюджет.
Та працівники бібліотеки намагаються якимось дивом, за підтримки небайдужих людей видавати підручники для незрячих студентів, які читають їх за допомогою синтезу мови.
Завдяки гранту посольства США бібліотека придбала спеціальні комп’ютери, на яких навчають незрячих людей, цифрують старі книги, випущені на магнітофонних бобінах – переводять їх на диски і флешки. Але люди хочуть читати сучасну літературу. Та з цим – значно складніше. Волонтерський фонд “Вір в Україну” допоміг записати 50 книг за шкільною програмою та кілька художніх книг. Але цього катастрофічно мало!
Цього року бібліотека виграла грант від Українського Культурного фонду на створення онлайн бібліотеки.
І влітку розпочала реалізацію нового проєкту “Пізнай світ звуками”. Суть проєкту – створення онлайн–бібліотеки та розробка нового сайту із зручною навігацією для незрячих користувачів. Координатор проекту – Ігор Шевченко.
У зв’язку із карантинними обмеженнями, спричиненими поширенням вірусної хвороби COVID–19 час виконання проекту розрахований на шість місяців замість трьох з половиною.
В межах проекту бібліотеці були виділені кошти на придбання спеціального обладнання, оновлення сайту, та встановлення нової бібліотечної програми версії САБ “ІРБІС 64 +”.
Онлайн–бібліотека – це інформаційна система, що дозволяє зберігати і використовувати різнорідні колекції електронних документів (текст, графіка, аудіо, відео тощо) і завдяки глобальним мережам передавати їх в зручному, для користувача, вигляді.
Основне завдання онлайн-бібліотеки – інтеграція інформаційних ресурсів –, але при цьому бібліотека повинна забезпечити якісну роботу з базами даних і високу ефективність інформаційних пошуків. Ефективна навігація в електронній бібліотеці — це можливість користувача знаходити інформацію, яка його цікавить, в усьому доступному інформаційному просторі з найбільшою повнотою і точністю при найменших витратах зусиль.
В публічних бібліотеках в основному працюють з документами, а не з інформацією. Тому така бібліотека не задовольняє в повній мірі вимогам інформаційного суспільства.
– В нашій онлайн бібліотеці, будь-який читач, зайшовши на сайт, у зручний для нього час, матиме можливість ознайомитися з фондом у любому форматі, – розповідає Ігор Шевченко, – Але, для прослуховування чи замовлення певного виду літератури, читачеві необхідно буде пройти певну реєстрацію. Кожен зареєстрований читач отримає “Особистий кабінет”, в режимі якого буде здійснюватись обслуговуваня на відстані. До послуг абонента пропонується відповідно систематизований електронний каталог, оцифрована література , у зручному форматі для читання, або прослуховування, аудіо-бібліотека, інформація про нові надходження, віртуальні виставки літератури, тощо. Тобто кожен читач зможе відвідати аудіо фонди бібліотеки ім. М. Островського , не виходячи з дому.
В майбутньому планується сворити консультаційні осередки та групи підтримки. В найближчий період аудіо бібліотека вже зможе порадувати своїх користувачів, але період поповнення фонду – це процес довгий і безперервний. Тому, колектив бібліотеки, просить вибачення за можливі незручності на початковому етапі становлення наших іновацій.
В Україні такого сервісу до сьогодні не існувало. Читачі користувалися узгодженою літературою безпосередньо вибравши її в самих бібліотеках та бібліотечних пунктах. На сьогодні одна із самих популярних онлайн бібліотека всеросійського товариства сліпих. В Україні розробники проекту замахнулися на на створення ліпшого сервісу.
А нещодавно меценат Владислав Іванов подарував сервер, на якому буде розміщений сайт бібліотеки, а також контент онлайн-бібліотеки. На сайті буде виставлено повну інформацію про ЦСБС ім. М. Островського: установчі документи, плани, звіти, проекти, ріщення, новини та події.
– Ми хочемо привернути увагу суспільства до людей з порушенням зору, і розказати, що порушення зору не впливає на інтелект, що дуже багато незрячих людей є видатними музикантами, науковцями, митцями, державними діячами, підприємцями, – зазначив Ігор Шевченко.
“Бібліотеки є не лише осередком ховання та віднайдення мудрості, не тільки живою пам’яткою уловленого часу, що вже не повернеться, а й простором соціалізації, що дозволяє людині втекти від агресії цифр, гамору і невстигання. Всі ми спостерігаємо, як органічно у книгозбірнях поєднуються дослідник, поет, музикант, художник, актор і учень. Цінуймо наш час, відданий книзі, час, проведений у бібліосфері, серед працівників і працівниць, які знайдуть/порекомендують книгу для знань, мудрості, віри”, – написав на своїй сторінці в соцмережах поет, прозаїк, офіцер Збройних Сил України, учасник АТО, підполковник Володимир Тимчук після зустрічі з читачами біліотеки для сліпих ім. М. Островського.
Юні журналісти ІТА “ЮН-ПРЕС” Київського Палацу дітей та юнацтва теж долучилися по проекту онлайн-бібліотеки, розпочавши роботу над озвучуванням дитячої книги в рамках свого невеличкого проекту “Бачити серцем і читати онлайн”.
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
