Продовжуємо публікацію творчих робіт переможців конкурсу “Журналістське розслідування/дослідження “Київ крізь призму журналістики” в рамках проекту “Юн-Прес-KV”.
Одним із найважливіших і дорогоцінних місць для мене – моє селище Чорнухи, яке знаходиться в Полтавській області. Не тільки тому, що там пройшла велика частина мого дитинства, а ще й тому, що воно особливе своєю історією.
Можливо, зараз ви скажете: “Та чим твоє село відрізняється від нашого?”. Тому вирішила привідкрити історичні завіси минулого. Селище засноване у 1261 році, наразі йому майже 760 років. Широкі лани, що розляглися на багато кілометрів. Невеликий гірський масив, густий ліс й безкрайній степ, який тихо підкрадається до житлових будинків. Багато озер і річка Многа, яка насичує повітря вологою та робить його запашним. Знаходячись на безкрайньому й безлюдному просторі, мимоволі згадую рядки з поезії Григорія Сковороди: “ Що є свобода? Добро в ній якеє ? Кажуть, неначе воно золотеє?”…
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
Чуєш шепіт вітру, спів солов’я, слова, мов вірші, що розповідають дерева. Ти, як безмежний океан, жадібно збираєш всі краплини, відчуваєш кожен подих, кожен крок бажання, кожну хвилю емоцій. Ці барви, що переходять одна в одну, називають історією, класикою твого життя. Всі люди такі різні але водночас такі однакові.
Це місце особливе, бо саме тут народився великий байкар і філософ Григорій Савович Сковорода. Людина, що мислила нестандартно, мала свої цінності й ніколи не зраджувала своїм принципам. Існують різні оцінки творчості Сковороди і його особистості. Його називали українським Сократом, степовим Ломоносовим, нашим Піфагором…. Чижевський назвав Сковороду першим східнослов’янським філософом, виводячи його філософію з німецького містицизму. Сковорода від початку й до кінця — мораліст. Це не наука і не філософія, які володіють його помислами, а лише шукання для себе і вказівка шляху іншим, що веде до щастя і блаженства. У своїх байках він показує сенс і свою волю, яку чують по всьому світу, саме рідне селище та тепло батьків подарувало нам такого видатного філософа.
Досліджуючи історію рідного села, я відрила для себе цікаву історію, пов’язану з місцем народження знаменитого земляка. Окремі краєзнавці, письменники, вчені схиляються до думки, що садиба батьків Григорія стояла на тому місці, яке сьогодні за адміністративним поділом належить до села Харсіки. На жаль, обмаль архівних документів, які дійшли до нас, не дають сповна підтвердити це. В. Коростенко досліждуючи родовід філософа, дійшов до висновку, що в жодній зі сповідних відомостей 3-х церков містечка Чорнухи родина козака Сковороди не значиться, всі Сковороди записані в церкві с. Харсіки.
То же ж, все таки, де народився Григорій Савович Сковорода?
Кордони старих Чорнух були набагато більші, до них також входили Харсіки. В 1914 році Лохвицьке земство розглядало питання про присвоєння імені великого земляка Чорнуському селищу. Але лише поставили пам’ятник Григорію Сковороді. Окрім музею, що був споруджений 2018-2019 роках, тут ще є Галерея мистецтв, де виставляють свої картини місцеві художники. А ще не так давно на місці картинної Галереї в с. Чорнухи була церква, де мене хрестили маленькою.
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
Може саме тому я, майже щодня проходячи повз пам’ятник своєму земляку на Контрактовій площі, відчуваю, щось близьке, ніби знаменитий мандрівник передає мені вісточку з рідного села.
Підготувала Аня Шалімова, гурток “Журналістики” Будинку дитячої творчості Подільського р-ну м. Києва , лауреат конкурсу “Журналістське розслідування/дослідження “Київ крізь призму журналістики”
