Федір Шаляпін у віці 15 років з тріском і вереском провалив прослуховування в хор Казанського театру. А замість нього взяли Олексія Горького, голос якого на той період був вже сформований. Однак,це не завадило оперному співаку об’їхати майже весь світ зі своїм концертами , зокрема , побувати в США, Китаї та Японії і змусити людей захоплюватися його талантом.
Думаю, ця банальна історія спіткала більшість видатних людей, у яких не бачили сяючої зірки над головою: Джек Лондон, Чарлі Чаплін, Стівен Спілберг, Джоан Роулінг, Опра Вінфрі, Волт Дісней – усе це імена тих, у кого не вірили люди, але вірила доля. І ми могли б про них не знати , якби не їхня впертість: якщо не достукався у двері – заходь через вікно.
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
Уявіть, скільки талановитих людей , почувши “ні” одного разу сховали свій талант у чорну скриню так і не усвідомивши своєї особливості.
Надворі 2020 рік, а нам досі страшно. Страшно проявлятися. Чому? Бо ми порівнюємо себе з іншими і віримо , що хтось може краще. Ми боїмося, що скаже тітка Інна з третього під’їзду, перша вчителька у школі, друг Ваня або мама подружки Аліни. Ми настільки невпевнені, що не купуємо сукню, яка нам дуже личить , бо однокласниця із заздрості говорить , що це “відстій”. Ми постійно шукаємо готових рецептів і порад, читаючи книги чи дивлячись конференції на ТЕД, але так і не розуміємо , що ми усе вже знаємо, просто треба почати довіряти собі. Навіть лікар, навіть вчитель, навіть мама можуть помилятися – рішення приймати маєш лише ти: “Навіть якщо весь світ встане до тебе спиною, у тебе завжди є ти сам.” – Леді Гага має рацію, але, спершу треба полагодити свого внутрішнього стержня.
