“Як же приємно з тобою гуляти: на нас всі дивляться!”, – дивуються подруги восьмикласниці Поліни Мельник, коли опиняються в компанії з дівчиною. Елегантність, екстравагантність, магніт дівочості змушують і прекрасну, і сильну половини людства, проходячи повз, затримувати погляд на дівчині або ж відверто “роззявляти рота” – в цьому переконалася під час прогулянки з Поліною.
Модниця чи авантюристка?
Викладачі називають її “дівчина-космос”, а однокласники не без заздрості дивуються манері триматися на “публіці” та іноді дорікають надмірним захопленням модою. Поліна з мамою Наталією до цього звикли, адже експериментувати із зовнішністю розпочали, ще коли дівчині було 10 років. Відтоді переконалися: новий стиль кардинально змінює життя.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
“Уявіть, приходжу я у школу в свої 10 років з пофарбованими пасмами волосся. У вчителів більший шок, ніж в однокласників: “Як так! Тобі мама дозволила?!”. “Мені мама запропонувала!”, – ледь стримуючи сміх, вигукую у відповідь. А вони дивляться на мене, мов на божевільну”.
“Я хвилювалася, щоб мене до директора не викликали, не почали про шкільний дрес-код розповідати”, – підхоплює діалог мама Наталія і розповідає про хобі творити зміни у зовнішності, аби змінювати русло життя: “Ми легкі на підйом, трохи авантюристи. Якщо нам стає нуднувато, це ознака того, що треба в житті щось міняти. Чому б не зовнішність?
Починаємо з зачісок. Обираємо яскравий колір – і вперед. Не розумію людей, які кажуть, що це вилізе боком через років 10. Сьогодні стільки засобів для правильного догляду за волоссям! Бери і використовуй на здоров’я, і “драною кішкою” почуватися не будеш”.
Родинне каре
“У нашій родині є традиційна зачіска: каре личить всім. Це перевірено роками”, – розповідає сім’я Мельників. Різні варіації пані Наталія виконує самостійно, лише раз на рік довіряє доньку майстру для корекції форми. Є й зачіска, з якою пані Наталя конкурує як модельєр, називається вона “Після сну”, а створює її подушка. “Я з подушкою конкурую”, – сміється мама Поліни й зауважує, що донька екстремалить, шукаючи нового стилю, навіть уві сні.
Кольорові пошуки
“Після експерименту з пасмами вирішили пофарбуватися у блонд”, – розповідає Поліна, – “Так походила трохи, допоки моя старша сестра Валя не змінила колір волосся на червоний. Залишилася фарба, мама запропонувала обрамити кінці моєї зачіски. По нижньому контуру каре зробили червоний контур і одне пір’ячко від чола. Ефект був просто “Вау!”.
В нашій родині в усіх структура волосся специфічна: вигорає на сонці так, що одні пасма виглядають світлішими, інші – темнішими. Сенсу обирати фарбу за картинкою немає: все одно отримаємо такий колір, про який навіть і не замислювалися. Я була і рудою, і рожевуватою, і зеленою, і фіолетовою, і, навіть, темно-синьою. Причому всі ці кольори утворювали гаму спонтанно. Ми й досі, коли змиваємо фарбу очікуємо: що намішали цього разу? Майже всі знайомі до експериментів звикли, в “Інстаграмі” відгадують новий колір за цукерки. Звісно, на смак товаришів немає. Дехто пише образливі коментарі, я на них вже навчилася не зважати, тож із спокійною душею ігнорую зауваження. Що цікаво, кожній людині з мого оточення подобається конкретний образ. А от один хлопчина й досі пише: “Якщо знову пофарбуєшся в синій, – запрошу в кіно”, – сміється Поліна.
Нова зачіска = зміни в житті
Поліна переконана: образ диктує характер. “Змінюючи зачіску, доводиться оновлювати гардероб, макіяж, а характер міняється сам собою. Коли я фарбувалася в рожевий, була, як би це не звучало смішно, “рожевого”, спокійною, витонченою. Коли була синьою, мене “бомбило”, всім поведінкою дах зносила. А от кардинальні зміни в мене почалися саме тоді, коли стала блондинкою. До цього все моє життя належало музиці. Уявіть: в перший клас музичної школи йдуть зазвичай років у 10. Я пішла в 5. На Міжнародних конкурсах у моїй номінації оголошували прізвища учасників: “15 років, 13 років, 7 років”. “Кому 7?”, – дивувалися. Мені, як виявилось! Маю 5 гран-прі з Міжнародних фестивалів, обходила найкращих музикантів з Канади, Литви. А ж тут захотіла на театральну сцену. При цьому мала жахливу дикцію і трохи комплексувала говорити вголос на широкий загал, але захотілося і все! Через деякий час мама записала молодшу сестричку Ліду на модельний гурток, попросила сходити мене на батьківські збори за компанію. Приходжу, а мені викладач, одразу як побачила мене, каже: “Йди сюди!”. Веде в якийсь незнайомий кабінет, дає спідницю і блузку, керує: “Вдягай!”. За кілька хвилин мене представили як модель “Ладушок” (так називається наш театр мод). Кілька років всі виступи будувалися на нас з сестрою, ми відчували себе королівнами. Коли я несвідомо знов міняла зачіску –вписувалася у той костюм, який мені прогнозувати керівники, але ще не встигли представити. Ну чим не диво?! А почалося воно, коли змінила зачіску!
Тепер стиль допомагає бути собою на сцені театру-студії “RAUS”, де граю в дитячих виставах. І публіки аніскілечки не боюся. Ще й своїх поціновувачів маю”.
По місту, як по подіуму
“Коли йдемо вдвох з Полею Борисполем, бачу, що на неї дивляться всі. І не відчути ці погляди неможливо. Питаю, чи її це не напрягає? Каже, що аніскілечки”, – розповідає пані Наталія. Поліна підхоплює розмову, стверджує, що спершу ніяковіла, а тепер звикла до споглядань і купається в увазі, отримуючи колосальне задоволення від цього. Впевнена: дівчина і має бути таким магнітом. Тепер вийти “не у формі” не може, бо в місті вже добре знана. Не подобається надмірна увага перехожих хіба тату. До речі, експерименти тримають від нього в секреті. Він завжди бурчить; “Що ти з собою зробила?”, тож Поліна після чергового перевтілення часто ховається від батька. А він перш ніж подивитися на доньку вживу, як правило, встигає запримітити її оновлений стиль у соцмережах.
“Диктуємо моду раніше за експертів”
Поліна дивується: сім’ї вда’ється вловити модні напрямки задовго до того, як про них починають говорити у світі шоу-бізу. “Ми пофарбували пасма згори у блонд, а знизу – в баклажановий колір, бо нам так захотілося. А вже через півроку так почали робити зірки і про цей стиль з’явилися матеріали в Інтернеті. Невдовзі почали випускати упаковки з фарбами на кілька кольорів. Це не єдиний приклад, який можемо навести. Там, де з’являємося ми, змінюється все! Не знаю, як нам вдається так на все впливати. Коли ми вперше прийшли до КМК “Академ” при Будинку культури, весь колектив був “сіреньким”, думали лише про роботу, а не про зовнішність. Зараз всі конкурують у вбранні, макіяжі та зачісках. Без мейк-апу на роботу не приходять і двічі одну сукню на кілька заходів поспіль, як раніше, не вдягають. А в перукарнях, коли приходжу на манікюр, розпитують, хто мені так круто пофарбував пасма, бо на екрані це в моді, а фахівців мало, та й коштує така зачіска немало. А ми це в домашніх умовах зробили, причому не сподівалися, що вийде так стильно”.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Фото: pravda.if.ua
