“Хто я?” – одночасно дуже легке і важке для мене запитання.
Для початку, я ідентифікую себе, як українець з польськими корінням, вільний громадянин, маю свої цілі та принципи. Підліток, вихований у класичній сім’ї, більш схильний до атеїзму, але приймаю всі варіанти розвитку подій після моєї смерті.
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
Комплексую з самого дитинства на рахунок своєї зовнішності, але в той же час, у мене дуже стійка психіка і мене важко “зламати”, тому що я пережив багато тяжких життєвих ситуацій. Не розумію сучасної підліткової опозиції щодо всіх цінностей і традицій, створених нашими предками та класичного сімейного інституту, але, на жаль, з іншого боку, я до сих пір загублений в планах на своє майбутнє та за моє майбутнє спрямування. На жаль, у мене немає однодумців та людей, які мене підтримують (окрім сім’ї). Оскільки я в останній рік живу без друзів, то заблукав у собі і відповідь на це питання дається мені важко.
Але я точно можу сказати, я – неповторна особистість і більше такого, як я не буде і це – не завищена самооцінка, адже кожен з нас – неповторний і має повне право без сорому себе так називати. Дуже важко уявити утопічний світ, де всі люди виглядають, думають і живуть однаково, слухають однакову музику та захоплюються одними й тими ж речами. Світ і люди прекрасні завдяки своїй розмаїтості.
Я не хочу розповідати про те, яка я людина, який у мене сенс життя, розповідати про своїх ангелів та демонів, але я хочу сказати, що кожен з нас – це окрема особистість зі своїми талантами, почуттями та мріями, кожний з нас неповторний, тому треба не боятись показувати свою несхожість і показувати своє Я.
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
