Сьогодні відвідав будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива на Чорнобильській АЕС. Останні десять років, відколи я переймаюсь цією проблемою, яких побоювань мені тільки не довелося чути від місцевих жителів стосовно сховища! І що тут просто викопають яму, в яку скидатимуть всі відходи, і що в Чорнобиль звозитимуть відходи з усього світу. Скільки довелося провести розмов, щоб пояснити, що тут застосовуватимуться передові світові технології, що сховище розраховане на 100 років безпечного зберігання.
Найголовніше, що будівництво ЦСВЯП дозволить Україні отримати незалежність від Росії в контексті утилізації відпрацьованого ядерного палива. Подумати тільки, зараз ми платимо агресору за утилізацію ядерних відходів!
Однак навіть зараз Росія не приймає наші ядерні відходи остаточно, а лише піддає їх необхідній обробці і відправляє назад в Україну. Така “логістика” знову ж таки оплачується з держбюджету України. Спеціалісти підрахували, що ЦСВЯП дозволить скоротити витрати на утилізацію відпрацьованого палива у 8 разів.
І що не менш важливо, ЦСВЯП – об’єкт інноваційний, побудований за передовими світовими технологіями. Навіть у США сьогодні немає централізованого сховища ядерних відходів, лише локальні. Будівництво такого сховища в Україні – потужний поштовх до розвитку вітчизняної атомної енергетики. На його обслуговування знадобляться висококваліфіковані спеціалісти, тому ЦСВЯП цілком може стати науково-технічним центром галузі.
10% від кошторису будівництва ЦСВЯП (а це 3,5 мільярди гривень) підуть на спорудження соціальних об’єктів на Іванківщині, Поліссі та в Славутичі. У 1986 році ці території взагалі втратили всі перспективи. Це була територія виживання, як я її називав. Поруч зона відчуження, а тут живуть люди, яким теж потрібні дороги, школи, лікарні та дитсадки. Для держави це була ціла проблема. Я постійно хотів привезти сюди всіх великих політиків, і возив їх, до колючого дроту, показував, як живуть на Поліссі та Іванківщині.
Сподіваюся, 31 березня 2020 року ми відкриємо об’єкт, як і заплановано. А громада отримає свої 3,5 мільярди і грамотно ними розпорядиться. Це теж важливе питання, тому що коли у людей не було грошей, а потім вони раптово з’являються, виникає ризик витратити їх на нагальні потреби, а не на розвиток. А нам треба подбати саме про перспективу регіону – як забезпечити дохідну частину бюджетів, створити робочі місця, умови розвитку для дітей та молоді. Один з таких перспективних проектів, який ми вже реалізовуємо разом з КОДА, – надання статусу міжнародного міждержавному переходу Вільча. Це одразу ж збільшить потік транспорту територією, забезпечить митні надходження, створить відповідну дорожню інфраструктуру. Одним словом, виграє увесь регіон, а це і є моя мета як народного депутата.
Читайте: Спільна проблема об’єднує громаду
Ярослав Москаленко, парламентар, голова МДО “Київщина”
