Голос для політтехнологів – це товар, а народ ним торгує від зубожіння та втрати віри у світле майбутнє.
Україна – молода держава, з багатовіковим досвідом боротьби за незалежність, що не знала нормальних виборів. Наша держава зароджувалась на розвалинах радянщини, те що відбувалось далі можна умовно поділити на наступні виборчі етапи:
1991 – Леонід І – явка 84,32%
1994 – Леонід ІІ – дострокові вибори, явка 71,74%
1999 – Леонід ІІ – перші регулярні вибори, явка 74,92%
2004 – Віктор І – революція (помаранчева), явка 77,32%
2010 – Віктор ІІ – явка 69,15%
2014 – Петр І – позачергові вибори, революція гідності, явка 59,5%.
Основна причина “передвиборчих землетрусів” в Україні, революцій та скандалів – це недосконалість законодавства, насамперед виборчого.
Україну перетворили в експериментальний майданчик. Для того, щоб втримати владу в своїх руках, відбувається постійна маніпуляція електоратом – перед кожними виборами, вносятся зміни до законів про вибори – що розбалансовує розуміння самого процесу виборів у громадян. Закон про вибори має бути таким же сталим, як і конституція, тому що це гарант одного з основних прав громадянина – права на голос. В США виборча процедура закріплена в Конституції 1787 року і 12 поправка, що вносила зміни до процедури виборів ратифікована ще у 1804 році. Перш за все виборче законодавство має бути стабільним.
Іншим елементом якості виборів – явка виборців. Близько у 30 країнах світу для забезпечення високої явки застосовують обов’язкове голосування. Обов’язкове голосування під загрозою санкцій передбачено зокрема в Аргентині, Австралії, Бельгії, на Кіпрі, Лихтенштейні, Люксенурзі, Сингапурі, Швейцарії. Цей метод країни почали застосовувати з початку ХХ ст. Результат досить ефективний – після введення штрафу явка підвищується приблизно на 50 %. Виборче право Австралії – це результат 150 літнього безперервного розвитку, вважається одним з найдемократичнішим у світі, – застосовує санкції за невикористане право голосу у вигляді штрафу до 110 австрал. дол., в Бельгії – 300 євро.
Для посилення свідомості застосовують і кримінальну відповідальність у виборчому праві у вигляді позбавлення волі. За підробку реєстраційної заяви – 10 років або за надання недостовірної або хибної інформації в реєстраційній заяві – 12 місяців в Австралії. За агітацію до 2 років позбавлення волі в Данії.
Крім цього, іноземець ніколи не отримає право голосу в ОАЄ. Досі обмежене право голосу у жінок в Лівані, Саудівській Аравії. В США темношкірі 260 років виборювали право голосувати поки конгрес не прийняв 15 поправку до Конституції у 1870 році, яка прямо забороняла обмеження активного виборчого права за ознакою раси, кольору шкіри або у зв’язку з колишнім положенням раба.
Ми бачимо, що міжнародне виборче право не має єдиних умов і не має ідеальної виборчої норми. Кожна країна, враховуючи власні історичні особливості, формує свій виборчий закон.
Крім вище зазначеного, важливою умовою законних виборів є не список кандидатів, а списки виборців. До речі, лише в Північній Кореї в списках 1 кандидат, а вибори проводять для того, щоб перевірити хто знаходиться в країні.
Для достовірного забезпечення цих списків в країні має проводитись періодичний, офіційний облік населення. За майже 30 років незалежності України був проведений єдиний Всеукраїнський перепис населення у 2001 році і становив 48 млн 457 тис. осіб.
За цей час відбулись зміни в країні, що істотно вплинули на її чисельність: втрата 3 територіальних одиниць, втрати в АТО, вимушені переселення, трудова міграція, висока сметність у ДТП, слабка медицина, відсутній приріст населення – це основні чинники, що дають можливість маніпулювати результатами виборів 2019.
Країна не може бути чорною дірою чи рукавичкою з прихованою кількістю громадян. Україна – це не Придністров’я. Сьогодні Україна – це Європа, впевнена, не лише географічно. Крім того, перепис населення вбереже країну від “мертвих душ” – додаткового шматочка електорального пирога, на який розраховують кандидати.
Громадянин, реалізовуючи надане державою право голосу, засвідчує свою особу та ставить підпис, тим самим – підписує символічну угоду з державою, де віддає свій голос за кандидата, а держава в обличчі переможця – забезпечує конституційні гарантії громадянам.
Державі було б доцільно впровадити оплачуване голосування для громадян. Голос буде складніше перекупити корупціонеру витративши за один голос, наприклад більше ніж мінімальну заробітну плату (3723 грн). Казначейство, відправляючи кошти на особистий рахунок кожного проголосувавшого громадянина, по закінченню виборів буде знати точну кількість громадян, які проголосували. Це унеможливить підробку результатів голосування на рівні окружних виборчих дільниць. Таким чином, держава знизить можливість впливу корупційних схем, максимально підвищить явку і найголовніше, країна проведе законні вибори, де переможець дійсно буде обраний більшістю голосів.
Читайте: Помилка пенсійного оподаткування
Ольга Терещенко, юрист–міжнародник, заступник директора коледжу ПНЗ “Університет Сучасних знань”
