В Стамбулі почались перемовини між українською та російською делегаціями.
Президент Туреччини Ердоган спершу звернувся до учасників переговорів, що має важливе протокольне і символічне значення.
По-перше, присутність Ердогана збільшує вагу в очах міжнародної спільности (це вже не просто безперспективні зустрічі в Біловежській пущі з отруєннями та чутками).
По-друге, президентське посередництво Туреччини автоматично підвищує відповідальність сторін для досягнення конкретних результатів.
Ердоган вжив таку характеристику як справедливий підхід до питання. Симптоматичним є його заява ще до нинішніх перемовин про вимоги РФ щодо визнання Криму російським і Донбасу незалежним, які Ердоган назвав нереалістичними.
По-третє, стамбульські переговори закладають основу для нової архітектури міжнародної безпеки і Ердогану личить той факт, що саме Туреччина знаходиться у фундаменті цього процесу.
Особливості посередництва Туреччини визначаються її стратегічними пріорітетами та інтересами. А саме:
– Туреччина схильна займати реалістичну і максимально виважену позицію в українсько-російських перемовинах. Для турецької культури дипломатії завжди характерний стиль мистецького маневрування між сторонами.
До речі, під час візити до Албанії в січні 2022 р. президент Ердоган назвав далеким від реальності сценарій окупації України з боку Росії, в той час коли країни Заходу давали Україні 2-3 дні.
– Туреччина демонструє максимально відсторонений дуальний підхід у перемовинах для уникнення звинувачень в надмірної прихильності до однієї із конфліктуючих країн. З одного боку, у країни є програми військово-технічної співпраці із Україною, запущена зона вільної торгівлі, Туреччина закрила Босфор під час війни. З іншого боку, з РФ у турків є досвід узгодження конфліктних питань щодо Сирії.
– Анкара хоче якнайшвидшого відновлення судновплавства і безперешкодної торгівлі в Чорному морі.
– країна явно акцептує геополітичну амбіцію для утвердження себе як провідної сили в Чорноморському регіоні.
– Туреччина вже почала займати скептичну позицію щодо ролі НАТО і обережно критикує Захід. Фактично країна зацікавлена у вибудові нових альянсів та коаліцій за своєю участю.
Революційних проривів від нинішнього раунду перемовин очікувати не варто. Ніколи Мединський не піде проти лінії, сформованої Путіним особисто і яка озвучена була раніше.
Тому розраховувати потрібно хіба що на певні проміжні результати та погодження хоча б частини позицій.
