Берлін, Нью-Йорк, Париж, Кельн, Мадрид, Київ та тисячі інших міст по всьому світу мають громадські бюджети участі. Голосування за проєкти Громадського бюджету-22 в столиці розпочнеться 17 серпня і триватиме до 15 вересня. Що передбачає популярний інструмент, як киянам подати власні проєкти або проголосувати за опцію до вподоби, а також які довгострокові наслідки може мати ініціатива.
Вперше бюджет участі було впроваджено в бразильському місті Порту-Алегрі у 1989 році. І хоча з 2017 року внаслідок політичної боротьби дію ініціативи призупинили, за цей час вона популяризувалась на масштаб тисячі міст по всьому світу.
В загальному вигляді, громадський бюджет є інструментом інклюзивної прямої демократії. Місцеві жителі можуть пропонувати проєкти, підтримувати висунуті пропозиції, а також слідкувати за їх реалізацією.
В Києві перший бюджет участі з’явився у 2017 році. Тоді місто виділило 100 млн гривень на реалізацію громадських проєктів. Для бюджету 2022 року базова сума складає вже 200 мільйонів гривень.
Щоб подати власний проєкт, треба бути лідером Команди. З 2021 року кожен лідер може запропонувати не більше п’яти проєктів. Це нововведення потрібне для того, аби уникнути серійних ініціатив, коли один автор міг запропонувати понад сотню проєктів. Подібна ситуація ускладнювала адміністративні процеси та голосування, а відсутність ліміту не мотивувала людей самотужки пріоритезувати власні ідеї.
Проєкти поділяються на “великі” – від 1 до 3 млн гривень, та “малі” – від 100 до 999 тис. гривень. Термін реалізації проєкту не повинен перевищувати 12 місяців, а 20% коштів обов’язково становить резервний фонд. З загального обсягу видатків 40% спрямовуються на реалізацію малих проєктів, а 60% – великих.
Мінімально необхідна кількість голосів підтримки, яку необхідно набрати проєкту для включення до переліку, з яких визначаються переможці становить 1 голос на кожну 1 тис. гривень запланованого обсягу бюджетних видатків.
В 2021 році голосування відбуватиметься з 17 серпня по 15 вересня. Проголосувати можна фізично, а також онлайн. Головні умови – це бути повнолітньою особою, мати місце реєстрації в Києві та платити податки до місцевого бюджету. Опцію онлайн-голосування обіцяють також скоро додати в додаток “Київ Цифровий”. При реєстрації треба використовувати електронно-цифровий підпис, за яким власне і перевіряють вік, місце реєстрації та сплати податків.
Всі деталі про умови можна дізнатися на сайті Громадського бюджету, Київської міської ради, а також долучившись до проєкту Школи громадського бюджету.
В першому році, коли запрацювала ініціатива, всього було подано 497 проєктів на 328 млн гривень. Переможцями визначили 62 проєкти загальною вартістю майже 50 млн гривень, з яких врешті-решт реалізували 59 ініціатив. Серед переможців 29% проєктів належали до категорії освіти, 21% – спорту, 13% – екології, 8% – охорони здоров’я. Решту склали дороги, транспорт, культура, безпека та соціальний захист.
У 2021 році подали вже 1692 проєкти на 905 млн гривень. Цікаво, що серед лідерів Команд 62% стали жінки. В голосуванні взяли участь понад 207 тис. осіб. Переможцями були визначені 351 проєкт на суму 169 млн гривень. Знову ж, найбільше проєктів потрапили до категорії освіти – 55%. Ініціативи щодо молоді та спорту склали 13% від загального числа проєктів-переможців, ЖКГ – 9%, туризм та культура – 7%. Решта категорій були представлені від 7 до 11 проєктів, в межах 2-3% загальної кількості.
Зараз 308 проєктів перебувають на стадії реалізації, а 43 – вже реалізовано. Серед реалізованих – майданчик для дітей з особливими потребами, освітні простори в різноманітних школах столиці, комп’ютерні та інші класи, нові спортивні секції, сквери та навіть проведення інженерного конкурсу. Найдорожчий проєкт серед тих, які зараз все ще перебувають на стадії реалізації, передбачає появу нової сучасної їдальні в одному з київських ліцеїв.
Подача проєктів на Громадський бюджет-2022 вже завершилась. Всього подали 1370 ініціативи загальною сумою 875 млн гривень. На сьогодні позитивний висновок отримали 955 проєктів – це означає, що за кожен із них зовсім скоро можна буде проголосувати. Одна особа може віддати свій голос не більше, ніж за 10 громадських проєктів. При цьому людина може проголосувати лише за 1 громадський проєкт, віднесений до однієї тематики реалізації.
Рейтинг проєктів, окремо по кожній з пріоритетних категорій, формується за формулою: кількість голосів, які віддані за проєкт, поділити на суму бюджетних коштів, необхідних для його реалізації.
Після закінчення кінцевого терміну для голосування, електронна система автоматично здійснює підрахунок голосів. Вона визначає потенційні проєкти-переможці та формує з них списки з урахуванням того, що проєкти, які набрали менше мінімально необхідної кількості голосів, визначеної положенням.
Подібні механізми громадських бюджетів працюють в багатьох світових містах. Наприклад, в Парижі через механізми участі розподіляється до 5% загального міського бюджету.
Існує декілька причин, чому громадські бюджети стали популярними.
Серед очевидних – можливість приймати точкові ініціативи, важливі для конкретної групи людей в певному районі чи навіть будинку. На жаль, не всі депутати регулярно спілкуються з жителями своїх округів, а тому не можуть ефективно відстоювати їх інтереси. Бюджет участі може допомогти людям подати та добитися підтримки важливих для себе змін.
Завдяки бюджету участі відбувається консолідація активного населення. Люди збираються в команди, обговорюють проблеми, а також починають краще розбиратися в формальних в процедурах, включаючи роботу місцевих органів влади. Завдяки цьому досвіду вони можуть починати впливати на чиновників, бо краще знають закони, регламенти та власні права.
Також серед активу з’являються люди з політичними амбіціями, які зрештою можуть отримати підтримку жителів та почати більш серйозно впливати на ситуацію зсередини. Фактично, це робить інститут влади набагато більш інклюзивним, даючи активістам можливість наростити вплив та отримати досвід, який далі можливо втілити у політичному процесі.
Розв’язання точкових проблем яскраво показує людям куди саме йдуть їх податки. Світовий банк провів дослідження 253 міст з бюджетом участі в Бразилії, та порівняв їх з аналогічними містами, проте без відповідного механізму. Виявилось, що для міст з бюджетом участі, показник збору податків був вищий аж на 39%.
З мінусів механізму часто виділяють відсутність “великої картинки” у тих, хто подають проєкти. Наприклад, місто потребує нових шкіл, а ініціативи стосуються парків або скверів біля будинків їх авторів. Однак насправді існує принаймні декілька способів, як нівелювати цей негативний момент. По-перше, бюджети участі складають відносно невеликі частки загального бюджету. По-друге, влада може регламентувати категорії проєктів, щоб отримувати ініціативи в тих напрямках, які пріоритетні для міста.
Ефективне впровадження проєктів-переможців, широке інформування, допомога депутатів щодо створення команд та розробки проєктів можуть надалі популяризувати бюджет участі. Можливість розв’язувати точкові проблеми, а також поява тисяч активних киян – авторів проєктів, поряд із сотнями тисяч тих, хто голосує за ініціативи та відчуває безпосередній вплив на місто, роблять цей інструмент ефективним як в короткостроковій перспективі, так і потенційним стратегічним засобом розвитку та консолідації громадянського суспільства.
Владимир Кравец, депутат Киевсовета, первый зампред постоянной комиссии по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений
