“Львівської брами” найближчим часом кияни таки не дочекаються. Примарними виявилися надії містян та порожніми обіцянки влади.
У проекті рішення Київради про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2018-2020 роки, що була затверджена рішенням міської ради від 21.12.2017 року, цього об’єкту немає. На 2019 рік передбачено лише 1 млрд гривень на будівництво метро на Виноградар та 630 млн гривень на Подільський мостовий перехід. По метро – це все.
“Львівська брама” вже перетворилася на станцію-привид. 22 роки міська влада ніяк не може відкрити вихід на поверхню фактично готової (більш ніж на 80%) станції метро.
Нагадаю історію цього питання.
Вона реально могла бути введена в 1996 році. Основний обсяг робіт було нами виконано – станція була практично готова. Але постала проблема місця наземного павільйону. Архітектори попросили деякий час на вирішення цього питання, оскільки 3 грудня 1995 року мною було підписано розпорядження міської державної адміністрації №321 “Про реконструкцію Львівської площі”, і треба було це все ув’язати й гармонізувати.
11.01.1996 року я перевірив хід будівництва станції метро “Лук’янівська”, спустився в тунель і поспілкувався з метробудівцями, а потім у “Київметробуді” провів нараду з питань розвитку столичного метро.
Було вирішено ввести в дію до кінця 1996 року дільницю метро від станції Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції “Золоті ворота” до станції “Лук’янівська” протяжністю 3,2 км із проходженням транзитом станції “Львівська площа” (така її була тоді робоча назва), без виходу пасажирів на поверхню до вирішення долі її наземного павільйону в рамках впорядкування Львівської площі.
У цьому була єдина причина, чому її не ввели в 1996 році. “Відсутність” коштів — це вже сьогодні видумка тих, хто не в темі.
Але я зорієнтував наші служби, що ми ставимо цю станцію на коротку паузу і відкрити маємо її наступного, 1997 року. І дав завдання оперативно, більш ґрунтовно опрацювати питання з точки зору архітектури, благоустрою, вписати наземний павільйон в загальну схему впорядкування площі, обговорити з мешканцями.
Тобто відклали не більш ніж на рік і пішли далі – на “Лук’янівську”. І ми обов’язково відкрили би “Львівську браму” в 1997 році, будьте певні.
Але за 4 місяці, в травні 1996 року, виконавча влада в Києві змінилася незаконно, насильницькі внаслідок так званого “перевороту на Хрещатику”. І це питання стало новим міським керманичам нецікавим. Станція “зависла”.
Хоча відтоді влада міста періодично демонструвала сплеск словесної активності, заявляла про намір відкрити станцію. Однак, хоча вже за ці роки змінилося 5 адміністрацій, нині шоста, віз і досі там.
Складається враження, що найбільше при цьому турбувалися, як би вигідніше прилаштувати її в якийсь бізнес-проект, і зняти з цього сливки. Мінялися інвестори, влада, а віз і нині там.
Попередні адміністрації обіцяли запустити її в 2004, в 2010, до Євро-2012, в 2013, в 2015. Нинішня — в 2017, 2018 і 2019. Щоправда, потім ця тема якось поступово зникла з лексикону керівників міста щодо планів будівництва метро на найближчий період. А зараз і з програм.
Читайте: Кличко – єдиний голова Києва, який не відкрив жодної станції метро
У 2004 році частину площі передали інвестору “Зубр ЛТД” в обмін на обіцянку добудувати виходи зі станції. Не судилося. У 2007 році інвестор змінився. Він зажадав, щоб всі виходи зі станції зробили б, хто би сумнівався, через торгівельний комплекс, що гарантуватиме високу відвідуваність, а отже, і прибутки.
А далі чорт ногу зламає. Іван киває на Петра, Петро на Івана. Інвестор і влада почергово звинувачують один одного. А справа стоїть на місці. Виходів зі станції як не було, так немає і дотепер.
Метрополітенівські посадовці у вересні заявили, що терміни початку реконструкції “Львівської брами” відсуваються через те, що інвестор ТОВ “Коніка” з 2007 року не може врегулювати земельне питання, без чого проектувати і будувати вихід зі станції метро не можна.
Зі слів очільників метрополітену, вирішено питання комплексної реконструкції Львівської площі (більш ніж за 20 років можна було це зробити?), а саме: інвестор ТОВ “Коніка” не погодив місце розташування підземного вестибюля станції “Львівська брама” і входів (виходів), що стримує початок робіт з проектування та будівництва об’єкта.
Метрополітенівці запевняють, що після вирішення цього питання, КП “Київський метрополітен” направить пропозиції щодо включення об’єкта до Програми економічного і соціального розвитку Києва.
Ви ще сумніваєтеся, що містом насправді керують забудовники, які і в цьому конкретному питанні зробили киян заручниками? Це той випадок, коли хвіст виляє собакою.
Розв’язання ситуації ще в 2007 році запропонував тодішній керівник метрополітену. Він повідомив, що прийнято рішення про відокремлення будівництва станції й інвестиційного проекту, і що місто має намір самостійно будувати вихід зі станції.
Минуло 11 років, а справа так і не зрушила з місця.
Хоча такий підхід є, як видається, найбільш оптимальним в умовах, що склалися.
І Департамент містобудування та архітектури КМДА у відповіді мешканцям №055-399 від 12.01.2018 року обнадіяв: “Для будівництва лише входів-виходів станції метрополітену “Львівська брама” в межах червоних ліній — розроблення та затвердження детального плану території не потрібно”. Тобто цей фактор також може не стати перепоною.
Нещодавно вже нинішній начальник КП “Київський метрополітен” повідомив, що планує розірвати договір з інвестором, який не виконав своїх обіцянок. Проте далі слів поки ще не пішло.
Тепер м’яч на полі влади. Спроможеться вона нарешті, і коли, завершити цей будівельний марафон – час покаже. Хотілося би вірити, що ще 22 роки чекати не доведеться. Це вже питання управлінської здатності влади.
Читайте: Кличко та його команда насправді зовсім не переймаються проблемами повеней в Києві
Леонід Косаківський, київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 – 1998 рр.
Источник публикации
