з початком повномасштабної російсько-української війни на країну-агресорку масово накладають економічні санкції, що викликають припинення інвестування й постачання або ж і вихід багатьох компаній із ринку рф. Станом на сьогодні понад 200 бізнесів уже не працюють на економіку уремля!
Проте є компанії, що лишилися на ринку агресора й надалі сплачують податки в державну скарбницю. Зібрали цих “героїв” воєдино, адже їх треба знати в обличчя.
“Sport Life”
Найбільша мережа спортивних клубів почала роботу в Україні у 2001-му році. З того часу вона отримувала величезну клієнтську базу і прибутки. Засновником організації є Дмитро Єкімов, про якого варто дізнатися більше.
Дмитро Єкімов народився в Санкт-Петербурзі. У 1993-му році став замісником генерального директора “XXI Век Real Estate”, співзасновником мереж фітнес-клубів “Sport Life”, “Mega Gym” та мережі суші-барів “Євразія” в Росії.
Дмитро Єкімов
Тобто “Sport Life” працює на дві країни, що ворогують? Так. Варто лишень поглянути на кольорову гаму їхнього логотипу: це справжнісінький триколор, хоча зараз у соцмережах компанії кольори змінені на жовто-блакитні.
Сьогодні спортивні клуби починають відновлювати роботу в містах України, тим самим підтримуючи вбивства й катування наших співвітчизників.
“СпортЛенд” (Fitness Continent)
Популярна мережа спортивних клубів із сімома залами в Києві, вісьмома в москві та дуже цікавою історією.
Торгова марка “СпортЛенд” з’явилася в Україні у 2010-му році. Через чотири роки, коли розпочалася війна на Донбасі, “СпортЛенд” звинуватили в співпраці з росією.
Тоді гендиректор Олег Ткач дав велике інтерв’ю, де розповів: “Владелец этой марки Андрей Перов действительно является гражданином РФ, но при этом официальная регистрация торговой марки, перевод ее на другие языки, регистрация ее как международной торговой марки — все это было сделано только в Украине. Из девяти учредителей “СпортЛэнда” семь являются гражданами Украины, в том числе и ваш покорный слуга, и только два — граждане России, да и то оба они уже имеют вид на жительство либо в Европе, либо в Украине. Да и вообще: в чем цель раздувания этой политической темы? Меня что, можно обвинить в сепаратизме? Это, мягко говоря, смешно”.
На противагу заявкам про “невинність”, в інтернеті можна вільно знайти не одну статтю про махінації клубу. Наприклад коли “СпортЛенд” мав відкритися в ТРЦ “Silver Breeze”, але не зміг виплачувати оренду, власницею клубу стала компанія “Фішман груп”, яка дала інше ім’я начебто новій мережі.
Клієнтам, що придбали абонемент у “СпортЛенд” пропонували заповнити анкети, які мали би стати основою для оформлення нових клубних карток. Співробітники робили це без укладання нових договорів, пояснюючи, що в цьому немає потреби. Виявилося, що люди, які придбали абонементи “СпортЛенду” не мали права на законних підставах користуватися послугами нового залу.
Тоді в Україні мережу міг чекати дефолт і банкрутство, але сьогодні вона продовжує свою роботу і тут, і там, “за порєбріком”. До речі, зараз “СпортЛенд” — це “Fitness Continent”, який за зміною назви намагається приховати сліди своїх махінацій. Проте це все той самий зал і ті ж самі люди, що працюють на російську федерацію.
Український капітал “СпортЛенду” становить приблизно 3 мільйони гривень, водночас день війни коштує для нас 4 мільярди. Непропорційно, чи не так?
Спростування KВ. Тут була інформація стосовно спортзалу “Urban Fitness”, який орендує приміщення у ПрАТ “Завод пластмас” на вул. Шахтарській в Києві. Було припущено, що ПрАТ “Завод пластмас” має відношення до до міжнародної корпорації “Liral Group”, яка працює в росії. В ПрАТ категорично заперечили це, наголосивши, що кінцевим бенефіціаром “Заводу пластмас”, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРЮСФОПГФ), є компанія “QUSAR LTD” (Ізраїль). Наразі портал ЄДРЮСФОПГФ перебуває на реконструкції, але інші реєстри підтверджують цю інформацію. Тому KВ видалила попередню інформацію та вибачається за допущену помилку.
“Євразія”
Улюблений багатьма заклад, де можна поїсти смачні суші та випити непогані коктейлі. Ресторани були особливо заповненими в період дії акції “Щасливі години”.
Саму мережу заснували у 2001-му році, в Україні вона з’явилася у 2007-му. Власниками бізнесу є той самий Дмитро Єкімов і його партнер Олексій Фурсов. Про нього також дізнаймося більше.
Олексій Фурсов народився в ленінграді. 1994-го року розпочав свою кар’єру економіста в “Інкомбанку” (нині його не існує). У 2001-му році заснував та очолив ресторанну групу “Євразія Холдинг”. Окрім цього, у 2017-му році брав участь у відкритті мережі буфетів “Хом’яки”. Можна давати нову назву – свинособаки, більш милозвучно.
Олексій Фурсов
За час повномасштабної війни “Євразія” активно допомагає країні: готує їжу місцевим бійцям і перераховує значні суми ЗСУ. Такі дії заслуговують поваги, проте чи не варто виявити її ще й в економічному відмежуванні від північного сусіда?
“Brocard”
Це мережа магазинів і онлайн-ритейлер парфумерії та косметики, що працює в Україні з 1997-го року. До холдингу входить 97 магазинів у 26 містах України. Директором ТОВ “Брокард-Україна” є Людмила Севрюк.
Власник “Brocard Group GmbH & Co” Давид Тетруашвілі пішов із російського парфумерно-косметичного роздробу в 2007-му році, продавши магазини “Brocard” холдингу “Алькор і Ко”. Бенефіціарним власником компанії є громадянка росії Тетяна Володіна.
Тетяна Володіна
За даними “YouControl”, вартість активів компанії “BROCARD” у 2020-му році перевищила 3,3 мільярди гривень. А тепер уявімо, що за сплачений від прибутку податок виготовили винищувач Су–25, який бомбив мирне населення Донеччини.
Кожна українка, що відвідувала магазини “BROCARD”, знає цей запаморочливий запах парфумів і люксової косметики. Шкода лише, що ці аромати не змиють травми українок, отримані від борців за “русский мир”.
“O’STIN”
Історія компанії датується 1990-ми роками, коли брати Фартушняки реалізували свою ідею випуску жіночого й чоловічого модного одягу. Далі розпочався їхній спільний бізнес із продажу тренажерів бренду “Kettler”.
“O’STIN” — це російська торгова марка, виробник повсякденного чоловічого, жіночого та дитячого одягу в стилі casual. Продукцію виготовляють у Китаї, Індії та інших азіатських країнах. Бренд має безліч магазинів у росії, Казахстані й Україні в тому числі.
Сьогодні український сайт магазину повідомляє, що ніяк не пов’язаний із бізнесом у рф та є власністю компанії в Сінгапурі. Проте варто знати, що “O’STIN” — це дочірня компанія ДК “Спортмастер”, що є російським бізнесом, зареєстрованим у тому ж Сінгапурі.
Що це означає? Коло замикається на одному: так чи інакше мережа магазинів тісно співпрацює з економікою агресора. Це робить існування “O’STIN” в Україні неприйнятним.
На жаль, на нашому ринку досі лишилося багато економічних колаборантів, які своєю роботою продовжують схвалювати всі жахи війни в Україні.
Щоб змусити їх піти з наших полиць, ми маємо знати й поширювати цей “кривавий” список і бойкотувати компанії, не користуючись їхніми послугами. Адже кожна заплачена гривня — це ще одна крапля крові на нашій землі.
Юлія Гаюк
