Заступниця голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та самоврядування Олена Шуляк (заступниця голови фракції “Слуги народу”) ще 1 вересня розповіла чудову історію про” караван, що йде, та собак, що гавкають”.
Щоб перевірити слова Олени про зміст законопроекту 5877, довелося трохи зачекати. Так вже вийшло, що вищій законодавчий орган “країни в смартфоні” потребує шість (6) днів, щоб розмістити на власному сайті вже наявні файли із текстом законопроекту.
Я не буду розписувати все по законопроекту, а проведу фактчекінг лише чотирьох переваг, озвучених пані зеформаторкою, бо якщо на них акцентується увага, то це і вважають головним досягненням.
Арешт, передбачений новою ст. 266-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), він полягає в чомусь, що роблять органи місцевого самоврядування в порядку, який вигадає Кабмін.
Це не арешт в рамках кримінальної справи, він накладається шляхом складання протоколу і його порушення – це адміністративне правопорушення, відповідальність за яке встановлюється новою ст. 188-57 КУпАП. Максимальне покарання за порушення такого “арешту” – 170 тис. гривень якщо забудовник, порушивши цей “арешт”, наприклад знесе пам’ятку культурної спадщини.
Хтось може пояснити, як по КУпАП може бути накладено арешт на незаконне будівництво, якщо забудовником є юридична особа, а не фізособа чи ФОП? І цікаво, якщо домовитися про “арешт” і потім з його порушенням знести пам’ятку, що заважає будівництву, то на скільки дешевше і безпечніше це вийде, ніж просто знести пам’ятку без попереднього арешту?
2. “3-5 років позбавлення волі, якщо будівництво стало причиною серйозної небезпеки для людей чи екології”. Правда, але знову цей диявол зі своїми деталями.
Нова ст. 197-2 у Кримінальному кодексі України (ККУ), в яку варто вчитатись: “Самочинне будівництво будівель та/або споруд створили небезпеку чи призвели до настання тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення”. За САМОЧИННЕ будівництво, яке призвело до загибелі людей, тяжких технологічних аварій або екологічної КАТАСТРОФИ – від 3 до 5 років позбавлення волі.
Давайте просто порівняємо з ЧИННИМИ покараннями за щось подібне.
Наприклад, ст. 441 ККУ : “Масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення ІНШИХ дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу, – караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років”.
Або ст. 236 “Порушення правил екологічної безпеки” – при ЗАКОННОМУ будівництві світить від 5 до 10 років позбавлення волі за такі порушення.
Міста мають розбудовуватися, тому на думку Шуляк для забудовників-відморозків має бути знижка навіть в кримінальному покаранні і це зменшення покарання – перемога?
3. “До 3-х років позбавлення волі за підробку документації”. Правда, але цей підступний диявол…
Просто наведу посилання на вирок, що отримала у 2019 році директорка будівельної компанії нардепа від “Слуги народу” Андрія Стріхарського (колега Олени Шуляк по комітету ВР, – KV) за внесення у декларацію про початок будівництва недостовірних відомостей.
І випадків доведених до вироку справ за підробку документів і службове підроблення достатньо. Аби бажання у правоохоронців було.
То у чому зміни? Прямим текстом прописали нових осіб, яким іншим законопроектом “реформи” надаються повноваження?
4. “Підвищену відповідальність за самовільне захоплення ділянок в охоронних зонах”. От тут пощастило – ніякого диявола в деталях, бо це фейк.
Скріншот із порівняльної таблиці додаю: як було “обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років”, так і залишилося.
Єдине, в чому Шуляк не збрехала – це про караван псевдореформ. Скільки не пиши про брехню Зе-форматорів і катастрофічні наслідки їх законодавчих афер, реальних наслідків від цього, як від лаю собак.
Читайте: Чому може розпочатись “Архітектурний Майдан”
Георгій Могильний, експерт з аналізу конфліктних забудов