Влада говорить з бізнесом, думає про бізнес, турбується про бізнес, в тому числі влада вирішує з бізнесом і питання як бути з людьми – це все одно що запитувати у вовка про долю овець чи у лисиці про долю курей.
Власники землі в більшості хочуть продати землю. Не можна не погодитися, що вони хочуть розпоряджатися отриманою від всього українського народу землею. Тільки є певні нюанси. Ті, хто хочуть відкрити так званий вільний ринок земель, хочуть скуповувати землю у селян по ціні до 1000 доларів за 1 гектар чорнозему, при цьому селяни-власники землі хочуть не менше 5000 доларів за 1 гектар.
Мрії продавців землі і мрії покупців-спекулянтів землі живуть в різних площинах. Тому проект закону №2178-10 (про ринок землі) передбачає, що скуповувати землю будуть тільки “свої” – на вигідних їм умовам, дешево, не поспішаючи, з тиском на селян і без конкурентів.
В проекті закону №2178-10 нічого не говориться про людей, громадян України, власників землі. Там про тільки бізнес і тільки про бізнес. Ви помітили, що влада не говорить з людьми, не думає про людей, не турбується про людей.
Проект закону №2178-10 ще не встигли прийняти (він прийнятий тільки в першому читанні), але він встиг вже застаріти своїми феодальними підходами. Проблемність ситуації з прийняттям такого закону буде всебічна та і сам закон поправками доведено до абсурду навіть з точки зору прихильників торгівлею землею, як самоціллю.
Відносно земельних відносин Україні необхідний народний закон, який би оптимально вирішив проблемні питання земельних відносин і започаткував перехід до прогресивних земельних відносин. Грубо кажучи, законом повинен бути задоволений Український народ, а не бізнес, іноземні інвестори, транснаціональний капітал чи діюча влада.
На жаль, так необхідного закону про земельні відносини в інтересах українців, України, власників землі і тих, хто хоче стати власниками землі ще не було ні ініційовано ні подано. Мною, як українцем, як громадянином України, прийнято рішення про ініціювання так необхідного Закону України “Про прогресивні земельні відносини”.
Цей закон спрямований на припинення дискримінації власників землі в відносинах, які виникають при передачі ними земель сільськогосподарського призначення в користування, надає власникам земель сільськогосподарського призначення можливості для переходу до ефективної самостійної виробничої сільськогосподарської діяльності на своїй землі, забезпечує значне зростання доходів від користування землею, надає право власникам землі розпоряджатися землею, впроваджує ринкові механізми у земельні відносини, сприяє зростанню цінності земель сільськогосподарського призначення, забезпечує відновлення та зростання аграрної галузі, сприяє появі нових робочих місць, гарантує посилення національної і продовольчої безпеки, припиняє соціально-економічний конфлікт відносно земельних відносин.
Основні тези Закону України “Про прогресивні земельні відносини”:
1. Термін закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
2. Власники земельних ділянок сільськогосподарського призначення матимуть право достроково, попередивши за 1 рік, розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі вимоги про дострокове розірвання.
3. Власники земель фінансуються (3% річних) в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державне кредитування для оплати заборгованості, яка виникає у разі розірвання ними договорів користування землею у вигляді різниці між отриманою сумою за договором користування та фактичною сумою за користування.
4. Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути:
-
фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна – громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею не більше 8 гектар (не більше максимального розміру земельної ділянки отриманою в результаті розпаювання), що відповідає граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть набуватися у власність однієї особи;
-
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України.
5. Повернення незаконно відчужених земельних ділянок (під час дії заборони на відчуження землі) їх власникам.
6. Кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування(3-5% річних) в одно-трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки для задоволення нагальних споживчих потреб.
7. Обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною в двох-чотирьох кратному розмірі нормативно-грошової оцінки.
8. Кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування (3-5% річних) для купівлі земельних ділянок в двох-чотирьох кратному розмірі нормативно-грошової оцінки.
9. Формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на землі.
10. Кредитування товариств власників землі за рахунок прямого державного кредитування (1-3% річних)
Наслідки прийняття Закону України “Про прогресивні земельні відносини”:
-
припиниться дискримінація власників землі її користувачами (орендарями);
-
припиниться дія необґрунтованих перепон у володінні та розпорядженні землею її власниками;
-
отримання країною ефективного власника землі в результаті ефективного обміну землею без втрати суб’єктності права власності на землі;
-
сформуються і будуть впроваджені ринкові механізми в земельні відносини;
-
відбудеться зростанню доходів власників землі від належної їм землі;
-
об’єднання власників землі з метою повноцінного розвитку аграрного виробництва на території територіальної громади (громад);
-
справедливе усуспільнення результатів діяльності підприємства між всіма учасниками утворення відповідно до внеску учасника чи виконуваної роботи;
-
будуть виправлені законодавчі та судові суперечності, які діяли проти селян-власників землі;
-
сформуються умови і почнеться перехід до самостійного господарювання власниками землі на ній;
-
сформуються сприятливі інвестиційні умови для розвитку аграрної галузі;
-
унеможливиться будь-яка концентрація землі як негативного чинника для соціально-економічного розвитку країни;
-
почнеться зростання цінності землі;
-
унеможливиться загроза національній та продовольчій безпеці країни від формування ірраціональних земельних відносин;
-
унеможливляться політичні і соціальні конфлікти на ґрунті земельних відносин.
Абсурдність дій влади, економічний занепад аграрної галузі і сільської інфраструктури, поява запиту на нові рішення проблем земельних відносин, говорить про те, що час ідеї прогресивних відносин настає.
Можна приймати антинародні закони в будь якій кількості і з будь якою швидкістю, але робити такими діями спротив ідеї час якої настав, значить пришвидшувати реалізацію самої ідеї.
Читайте: Земельні поправки: голосувати не можна зняти з розгляду – де поставити кому української державності
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи
