В 2019 році Україна досі живе по трудовому законодавству радянських норм 1971 року. Розробка нового Трудового кодексу має перш за все ґрунтуватись на міжнародних конвенціях та брати до уваги норми з країн Європейського союзу, оскільки Україна стоїть на шляху Євроінтерграції.
Міжнародна організація праці, прийнявши Конвенцію про оплачувані відпустки, встановила, що відпустка ні в якому разі не може становити менше трьох робочих тижнів за один рік роботи.
Стаття 75 Кодексу законів про працю України передбачає, що щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. В новій редакції Трудового кодексу тривалість щорічної відпустки збільшиться до 28 календарних днів – така собі трудова “гуманність” обчислення відпусток в календарних днях.
В Ірландії, Бельгії, Болгарії, Кіпрі, Греції, Румунії, Словаччині, Німеччині, Угорщині, Італії тривалість щорічної оплачуваної відпустки становить 20 робочих днів – 4 тижні. У Великобританії до 28 робочих днів, у Франції, Іспанії 30 робочих днів.
Деякі країни під час визнaчення тривaлості відпустки враховують вік людини. Наприклад, в Угорщині працівникам передпенсійного віку щорічна основна відпустка збільшується до 30 днів. Такі норми трудового правa передбачають соціальний захист осіб передпенсійного віку та зaохочення досвідчених працівників до трудової діяльності.
В країнах, де тривaлість відпустки складає 5–6 тижнів, законодавство передбачає особливий порядок її використaння. Так, у Фінляндії п’ятий тиждень відпустки працівник може використати лише в осінньо-зимовий період, між 30 вересня та 2 травня. У Швеції п’ятий тиждень відпустки за бажанням працівника може накопичуватися протягом п’яти років.
Щодо строку використання відпустки. Стаття 9 Конвенції вказує, що безперервна частина щорічної оплачуваної відпустки, надається і використовується не пізніше, як протягом одного року, і залишок щорічної оплачуваної відпустки не пізніше вісімнадцяти місяців, рахуючи з кінця того року, за який надавалася відпустка.
Крім того, що це положення Конвенції було проігноровано в старому Кодексі законів про працю України, нова редакція була подана з європейським стандартом – 18 місяців, але на жаль в поправках першого читання одіозні депутати Каплін С.М., Вілкул О.Ю., Королевська Н.Ю., Шипко А.Ф., Величкович М.Р., Солод Ю.В. обмежили більш-менш европейську норму, залишивши радянську в 12 місяців. При чому тепер українцю потрібно спланувати графік всіх своїх відпусток за трудовий рік та обов’язкво подати до 15 січня.
Також Конвенція передбачає розбивку щорічної оплачуваної відпустки на частини, якщо одна із таких частин відпустки складається принаймні з двох безперервних робочих тижнів. Українське законодавство цього положення дотримується частково – стаття 79 КЗпП вказує, що поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Нова редакція Трудового кодексу залишила кількість днів безперервної відпустки, але додала більш “демократизовану” умову її надання – за погодженням між працівником і роботодавцем.
Колізійність міжнародного права з національним законодавством України полягає і в питанні грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки.
Імперативна норма cтатті 12 Конвенції визнає недійсними та забороняє компенсацію за відмову від невикористаної щорічної відпустки в той час як статтею 24 Закону України про відпустки дозволялась така компенсація, а з 01 січня 2015 року обмежили категорієї осіб, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Що також не вирішило колізійності імперативної норми Конвенції.
Бувають і випадки, коли працівник повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то ці дні мають враховуватись до стажу роботи.
В очікуванні нового Трудового кодексу Україна готується увійти у шквал нових трудових спорів та сотень поправок до нього, адже трудовий кодекс – це ознака демократичності та цивілізованності суспільства. З огляду на новий проект кодексу в частині відпусток – в адаптації до Європейського законодавства ще далеко.
Читайте: Винахід – супер інвестиція
Ольга Терещенко, юрист-міжнародник, заступник директора коледжу ПНЗ “Університет Сучасних знань”
