Надати право власникам землі розривати договори оренди, гарантувати за високою ціною викуп землі державними органами чи органами місцевого самоврядування, прокредитувати власників землі для споживчих потреб та громадян для купівлі землі, реалізувати нову політики аграрного розвитку за участю виключно українців і в інтересах українців, сформувати ефективного власника землі виключно з громадян України з недопущенням концентрації землі у обмеженого кола осіб – ці та інші важливі чинники, як соціальні, так і економічні, створюють систему нових прогресивних земельних відносин, передбачену проєктом закону №3208 за моїм авторством.
Те, що зараз розглядають в Раді й називають “земельною реформою”, (а саме: намагання законопроєктами №2178-10 (друге читання) та №2194 (прийнятий в першому читанні) внести зміни до законів, які регулюють земельні відносини) нічого спільно з реформуванням не має – банальне переформатування країни під недержавні монополії та олігархічний устрій.
Така банальщина з розкрадання української землі не спрацює. Унеможливлення розвитку аграрної галузі і розвитку економіки країни, загроза національній і продовольчій безпеці, відсутність суспільної спрямованості і наявність переважаючого суспільного спротиву – чинники, які надають практичну негативну оцінку від самого початку можливої дії таких законів, наслідком чого буде неминуча потреба їх відміни і реалізації народної земельної реформи.
Та і сама ситуація, яка складається в Раді та в країні, ставить під сумнів можливість того, що законопроєкт про так званий ринок землі №2178-10 буде проголосовано.
Постане питання в необхідності реалізації справжньої земельної реформи – народної земельної реформи. Мною розроблена народна земельна реформа в інтересах українців, а необхідні для її реалізації положення викладено в проєкті закону №3208 “Про прогресивні земельні відносини”.
Реформа – це зміна однієї форми на іншу. Зміна форми не обов’язково несе позитивний результат для суспільства, буває й навпаки, вона несе загрози і погіршення стану (умисно чи через відсутність розуміння процесу впровадженої зміни та її наслідків). Я за ту реформу, яка робить покращення.
Метою законопроєкту №3208 “Про прогресивні земельні відносини” і є отримання очікуваних суспільством покращень: економічних, соціальних, суспільно-політичних.
Завдання законопроєкту №3208 визначено, враховуючи необхідності розширеного відтворення аграрної галузі, прагнень власників землі, громадян України, наявної економічної ситуації в країні і можливостей, які можуть бути сформовані для відтворення аграрної галузі:
-
Реалізувати право власників землі не тільки розпоряджатися нею, а й гарантувати високу і щораз вищу цінність землі.
-
Сформувати умови для переходу в найкоротший час від користувальної форми земельних відносин (оренда, емфітевзис) до самостійної виробничої сільськогосподарської діяльність на землі. Самостійна форма є незаперечно ефективнішою за користувальну.
-
Забезпечити умови для повернення землі її власникам з довготривалої оренди чи емфітевзису.
-
Забезпечити умови повернення землі, яка була незаконно відчужена під час дії заборони на її відчуження, її попереднім власникам.
-
Уникнути можливостей створення монополій (концентрації) прав власності на землю.
-
Закон не повинен порушувати положення Конституції України чи підміняти Конституцію.
-
Закон не повинен ставити під загрозу національну та продовольчу безпеки.
Тому в основу положень законопроєкту “Про прогресивні земельні відносини” покладено наступне:
-
Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна (громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення) та органи державної влади й органи місцевого самоврядування;
-
Надання селянам-власникам землі права розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору. Цим забезпечується можливість швидкого переходу до самостійних форм сільськогосподарської діяльності на землі та впровадження ринкових механізмів у земельні відносини;
-
Фінансове забезпечення власників землі для повернення отриманих авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення;
-
Обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошової оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему). Це не тільки визначає мінімальну ціну покупки землі, але й гарантує її;
-
Формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійної виробничої сільськогосподарської діяльність на землі через участь у товариствах власників землі незалежно від віку та фізичних можливостей власників землі. Фактично це формування нової аграрної політики, направленої на розширене відтворення аграрної галузі;
-
Кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі на умовах до 3% річних. Це створення сприятливих умов для переходу до самостійної форми земельних відносин через участь у Товариствах власників землі незалежно від віку та фізичних можливостей власників землі;
-
Допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі). Це організоване державою виявлення угод незаконного відчуження землі і повернення землі її попереднім власникам чи спадкоємцям або передача в комунальну чи державну власність;
-
Кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних. Таке кредитування демотивує власника землі її продавати;
-
Кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в у сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних. Це є необхідним для формування ефективного обміну землі, формування ефективного власника землі та одною з форм гарантування мінімальної ціни на землю.
Саме таке бачення реформування земельних відносин забезпечить розширене відтворення аграрної галузі, створивши також базис відновлення тваринництва, переробки та інших напрямів аграрного виробництва.
Читайте: Орендар – головний ворог селянина-власника землі
Критикувати бажання і дії з приводу прагнення відкрити так званий ринок землі в Україні можна нескінченно. Ми відійшли від поняття ринку землі – його не може існувати, це набір слів. Ми не повинні перетягувати чиїсь моделі так званих ринків землі, бо ми – це ми. Я не знаю, де в світі існує країна з успішним так званим ринком землі. І перед тим, як мені хтось назве таку країну, він повинен добре подумати, чи впевнений він у тому, що це країна з прогресивними земельними відносинами.
Саме земельні відносини, а не ринок землі, і тільки власне бачення формування земельних відносин з відгуком на потреби суспільства, громадян України і держави Україна та її економічного відтворення та розвитку нам необхідні. І не можна виключати, що саме так сформовані земельні відносини будуть прогресивні не тільки для України, але стануть прикладом і для інших країн.
Законопроєкт за №3208 від 12.03.2020 року “Про прогресивні земельні відносини” є унікальний тим, що при відсутності законодавства про народовладдя є фактично поданим за народною ініціативою. Розробивши проєкт закону, пояснювальну записку, порівняльну таблицю та інші супровідні документи, я розіслав їх на офіційні пошти народних депутатів. Я отримав “зворотній зв’язок” – було обговорення проєкту закону з депутатами, і як результат отримано депутатську ініціативу відносно законопроєкту.
Анна Скороход, Василь Німченко, Антон Поляков – депутати, які здійснили депутатську ініціативу в інтересах українців, подавши законопроєкт №3208. Цієї ініціативи могло б не бути, якби їхнє ставлення до ситуації навколо земельних питань, їхнє розуміння ситуації та їхнє бачення необхідних земельних відносин не було національно-орієнтованим та прогресивним.
Незалежно від того, буде чи не буде прийняте те ганебне для України законодавство з відкриття так званого ринку землі (№2178-10 та №2194), робота над проєктом закону “Про прогресивні земельні відносини” триватиме. Попереду – зауваження до проєкту закону, обговорення, поправки, зміни, нові законодавчі ініціативи.
Читайте: Земля і Конституція – платформа економічного зростання
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи
