Президент сказав – виконуйте!

Хто про що, а ми про економіку, як основу основ. І в нашій ситуації – про мобілізаційну економіку.

Президент вже не раз піднімав питання, які можна віднести до проблем мобілізаційної економіки: детінізацію та сплату податків.

Отже, Президент на останній пресконференції підняв проблему тіньової економіки через призму ухилення від оподаткування і зазначив що «якщо ми не виведемо з тіні всіх платників податків» то це буде серйозний виклик і в час війни, і після війни.

Те, що Президент підняв проблему несплати податків за існування багатьох інших проблем, свідчить про її давність, застарілість та небезпечність  для держави Україна. Те, що Президент наголосив на проблемі тіні та оподаткування, свідчить: органи влади (керівники), відповідальні за вирішення цієї проблеми, з задачами не впорались і досі не знають, як впоратися. Тому пропозиції, які Президент отримує від команди/оточення, не вражають його ані красою, ані дієвістю.

В Україні було багато наукових досліджень тіньової економіки та навколо неї, деякі з напрямків подолання проблеми (розв’язання складної задачі) заслуговують на увагу, проте більшість навіть з затеоретизовані та непрактичні.

Причиною та ключем всіх проблем з несплатою податків є сама податкова система. В Україні вона розбалансована і продовжує розбалансовувати економіку. Ярким прикладом такої розбалансування податкової системи є спрощена система оподаткування, зокрема 3 група для фізичних осіб, відповідно до якої 5% від обороту – і виводь гроші. А за трудовою угодою сплачується 18% ПДФО, 1,5% військового, 22% ЄСВ від доходу.

Замість впорядкування спрощеної системи, щоб нею не користувався так званий великий бізнес, депутати почали гратися з військовим збором з ФОПів 1-2 груп та з зарплати і підтримали сувору позицію Мінфіну та НБУ не оподатковувати надприбутки банків. Як-то кажуть, рабам все (податки), а бізнесу – нічого. Бюджет вчергове наповниться пшиком, бо що з рабів зібрати.

Також дивно, що Уряд прийняв Національну стратегію доходів України, а закони на зміну системи оподаткування аж ніяк не відповідають Стратегії. То в чому ж Стратегія?

То що ж робити, окрім того що Президенту боротися з органами, які так активно чинять спротив детінізації і сплаті податків?

Необхідно підходити до проблеми з точки зору її причин, а не наслідків. Первинним джерелом тіньової економіки є рослинництво. З 41,78 млн га землі тільки 16,25 млн га є підзвітними – решта живе чи може жити та виробляти продукцію в тіньовий обіг.

Тіньове рослинництво – це абсолютне генерування доданої вартості в тіньову економіку. Тобто щороку економіка країни поповнюється 300-400 млрд гривень тіньової вартості від рослинництва і продовжує зростати в інших галузях, або, що гірше, осідає «інвестиціями у розкіш» в інших країнах.

Ну а що органи влади (МінАПП)? Виявляється зниження ставки ПДВ до 14% для продукції рослинництва – це захід протидії тіньовому обігу продукції рослинництва. Саме така була логіка, самі оцініть:

«Завдяки зниженню ПДВ стане невигідно купувати ПДВ та продавати за готівку. Щоб перекрити податкові зобов’язання, треба буде більше продавати офіційно, оскільки ставка ПДВ буде знижена».

Друга ініціатива – «єдиний податок на гектар», бо «стане невигідно орендувати «тінь». Це дало менше 1 мільярду до бюджету. Бджоли більше дають.

Третя ініціатива – це «вибудовування повної системи простежуваності за рухом зернових». Ця «ідея» зараз не працює, але вона і не запрацює – чує дзвін, та не знає де він.

Поки що діяльність органів, які б мали протидіяти «тіні», породжують її і ускладнюють життя власникам землі, на яких щиро сподіваються у Євросоюзі, який за самостійне господарювання власників, а не латифундії. В Україні, не втомлюсь нагадувати, під час війни латифундії продовжують жити, зростати та народжувати нові латифундії. Ми йдемо в сучасну Європу чи в якесь середньовіччя?

Тіньове господарювання та невпорядкованість системи оподаткування мають прямий зв’язок. Саме з них необхідно й розпочати боротьбу з несплатою податків та тіньовою економікою.

Вирішити проблему тіні та несплати податків при господарюванні на землі та обігу продукції рослинництва можна поєднаною дією:

– податкового механізму – вдосконалення податкової системи з метою спонукання переходу від тіньового до публічного господарювання;

– організаційного механізму з впровадження новітніх інституцій господарювання на землі;

– управлінського механізму, який передбачає державне управління сферою обігу продукції рослинництва.

Завданням податкового механізму є здійснення фіскальних заходів для створення умов, які спонукатимуть суб’єктів господарювання переходити від тіньового господарювання до публічного чим унеможливлювали б подальший тіньовий обіг продукції рослинництва.   

Завданням організаційного механізму є створення умов для публічного організованого самостійного господарювання, при переході до якого суб’єкти тіньового господарювання стануть не тільки публічними, а й уникнуть певних втрат, зменшать витрати та збільшать прибуток від господарювання.

Завданням управлінського механізму є ефективне управління сферою обігу продукції рослинництва, зокрема контролю експорту продукції рослинництва, повернення валютної виручки та для забезпечення ефективного ціноутворення.

Зазначені механізми запропоновані на підставі наукових досліджень причин тіньового господарювання на землі, механізмів опублічнення продукції рослинництва та досліджень щодо вдосконалення податкової системи, яка може бути застосована при господарюванні на землі. 

Впровадження зазначених механізмів можливо за рахунок певних інституціональних змін, в основі яких будуть законодавчі зміни та організаційні заходи з розвитку публічного господарювання на землі.

І що важливо, від дії таких механізмів збільшаться податкові надходження на сотні мільярдів гривень та прибуток від землі у селян-власників землі.

Президент сказав – виконуйте! 

Роман Головін, Голова Всеукраїнського об`єднання власників землі