Днями ми зустріли наших переможців – параолімпійську збірну України, яка повернулася з рекордною кількістю нагород з Олімпіади у Ріо. Для нас – це велика радість. А от олімпійцям навряд чи радісно повертатися у країну, де для людей з особливими потребами немає елементарних зручностей. Які конкретні кроки у Києві можна зробити прямо зараз, щоб створити для них комфортне середовище?
Досвід високорозвинутих країн давно засвідчив неефективність пасивної державної політики у сфері соціального захисту громадян з особливими потребами, яка формується на основі компенсаційних витрат – пенсій, грошової допомоги, пільг, компенсацій.
Соціальна підтримка інвалідів у провідних країнах Європи за останні 30 років характеризується виділенням значних ресурсів на створення доступного для осіб з обмеженими можливостями середовища для існування, навчання, створення спеціальних і облаштування наявних робочих місць.
Що в цьому напрямку прямо зараз можна зробити у столиці?
-
Відновити діяльність Міського комітету доступності інвалідів та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, переглянути його склад з огляду кадрових змін у структурі КМДА, розробити та затвердити план роботи. Персональна відповідальність – це шлях до виконання намічених заходів.
-
Провести комплексний аналіз наявності умов доступності для людей з інвалідністю до найбільш поширених об’єктів сервісу: банківська діяльність, роздрібний продаж продуктів харчування та промислових товарів, заклади громадського харчування, готельна сфера, перукарські послуги, нотаріальні послуги, юридичні та медичні послуги, театри, кінотеатри, музеї та інші заклади культури і дозвілля.
-
Розробити та подати на розгляд постійних комісій Київради пропозиції до бюджету на 2017 рік щодо створення безбарʼєрного середовища у м. Києві.
-
Розробити та затвердити норми, що зобов’язують при будівництві та реконструкції зупинок громадського транспорту обов’язково облаштовувати їх елементами архітектурної доступності (місцями посадки/висадки) для людей з інвалідністю. А також впровадити систему контролю за дотриманням водіями інструкції для водіїв усіх видів громадського транспорту щодо обов’язкових вимог для перевезення людей з обмеженими фізичними можливостями.
-
На телеканалах – збільшити обсяг інформаційних та пізнавальних програм із сурдоперекладом, постійно оновлювати субтитрування столичних новин. А також створити єдиний міський веб-сайт з інформацією для людей з інвалідністю – з урахуванням пропозицій людей з інвалідністю щодо змісту та наповнення сайту, картою обладнаних елементами доступності супермаркетів, перукарень, кінотеатрів тощо.
-
При участі громадськості, представників комунальних підприємств та приватного бізнесу розробити комплексну міську програму з працевлаштування людей з інвалідністю, державних замовлень на підприємствах УТОГ і УТОС. Адже навіть замовлення пошиття комплектів постільної білизни для лікарень столиці на підприємствах організацій інвалідів дозволить полегшити складну економічну ситуацію цієї категорії киян.
Звичайно ж, у цей складний для держави час комплексне створення безбар’єрного середовища виглядає непростим завданням. Але, якщо робити конкретні посильні заходи, за кілька років можна втілити нашу гордість переможцями у конкретні справи для їх доступності до міської інфраструктури.
Анна Куценко, директор Київського молодіжного центру
Читайте: Життя і здоров’я української молоді – на межі катастрофи
