Багатьом Українцям набрид вбитий, скрипучий та небезпечний громадський транспорт. Майже ніхто і ніколи не несе відповідальності ні за які порушення. Адже “схеми” шикувалися роками і нікому не вигідно їх руйнувати. Існують “квоти” на розподіл маршрутів серед перевізників. Цей процес є не прозорим, відбувається при контролі представників влади “на місцях” і містить в собі корупційні ризики. Гарні автобуси приймають участь в багатьох конкурсах одночасно, реального страхування пасажирів та передрейсового наркологічного контролю водіїв нема.
Обсяг Українського ринку пасажирських перевезень автомобільним транспортом близько 15 тис. маршрутів та понад 50 млрд грн./рік. Майже весь ринок в тіньовій частині економіки. І поліцією зареєстровано за 2016 рік більше 5 тис. ДТП за участю автобусів в яких загинуло 142 пасажира, а травмувалися ще 2058 споживача транспортних послуг. Половина ціх ДТП з вини водіїв автобусів.
Читайте: Губернатор должен хотеть навести порядок на рынке пассажирских перевозок Киевщины
Розподіл маршрутів серед перевізників має відбуватись без втручання чиновників. Для цього слід автоматизувати всі етапи конкурсу на розподіл маршрутів в режимі онлайн, що виводить процес визначення переможців в публічну площину і значно знижує корупційні ризики. На місцях, процес має виглядати приблизно так: замовник оголошує конкурс на маршрут із бази даних маршрутів і перевізників, і комп’ютер сам визначив, якому перевізнику і на який маршрут їхати. А організатор чи замовник перевезень має автоматизувати контроль транспортних засобів на маршрутах без їх зупинки із застосуванням сучасних технології (GPS). Технологія GPS дозволить вирішити питання і автоматизації диспетчерського контролю, і створення маршрутної мережі, і виявлення порушників як серед автоперевізників, так і серед працівників автостанцій, які приховують, наприклад, факти зриву графіку руху та підвищити рівень безпеки перевезень тощо.
Пропоную реформувати транспортну галузь та спробувати розірвати кругову поруку в громадському транспорті, автоматизував процес розподілу маршрутів, щоб все було чітко, відкрито та прозоро.
Мета проекту: трансформація великих обсягів відкритих даних в ресурс для мінімізації впливу людського фактору на організацію процесу пасажирських автомобільних перевезень на основі застосування сучасних IT-технологій.
Це антикорупційний проект прямої дії, покликаний сприяти прозорому розподілу маршрутів серед перевізників, захисту прав пасажирів і свідомих перевізників в рамках чинного законодавства. Адже, кожен автобус буде прив’язаний до конкретного маршруту, а по всім перевізникам буде вестися історія штрафів і порушень. Реєстр буде доступний органам державної і муніципальної влади, профільних проектних і дослідницьким організаціям, комерційним структурам, громадським і міжнародним організаціям.
Читайте: Маршрутки убиты, но это еще не “Зрада!”
Я вважаю, що посадовцям транспортної галузі спочатку слід сфокусувати зусилля на запуску реєстру пасажирських маршрутів України. Раніше було опрацьовано проект створення реєстру пасажирських маршрутів України. Основна мета – отримання впливу на ринок пасажирських перевезень автомобільним транспортом, в тому числі:
• Впорядкування маршрутної мережі на трьох рівнях;
• Створення можливостей для аналізу та розвитку мережі;
• Прогнозування розвитку ринку пасажирських перевезень.
Очікувана функціональність реєстру:
-
Автоматизація роботи робочих органів конкурсних комітетів на місцях.
-
Облік маршрутів (маршрутна мережа).
-
Контроль за термінами дії дозвільних документів (дозволу, угоди, сертифікати, ліцензія).
-
Самоконтроль перевізників (штрафи, участь в конкурсах).
-
Доступ до публічної інформації для пасажирів.
Кроки необхідні для реалізації проекту:
-
Наповнення бази даних, джерела наповнення бази даних:
-
Реєстр міжнародних маршрутів (База даних ДП “Автоінформ”/Протоколи Комісії МІУ);
-
Реєстр міжобласних маршрутів (База даних ДСБТ);
-
Реєстр приміських та міських маршрутів (База даних організаторів перевезень);
-
-
Зміни до Наказів Міністерства інфраструктури України №305 та №75;
-
Укладання угод з перевізниками;
-
Інформаційна кампанія серед користувачів послуг пасажирського транспорту.
Можливі комерційні сервіси для “оператора” реєстру:
-
Підготовка документів перевізника до конкурсів та комісій;
-
Реалізація проїзних документів.
Фактори ускладнень:
-
Відсутність державної політики щодо створення загальної інфо-системи автомобільного транспорту;
-
Відсутність порядку обміну інформації між міністерством та організаторами перевезень в регіонах.
Саме комплексна реалізація зазначених складових – значно підвищує ймовірність успіху проекту.
Станіслав Гвоздіков, голова ГО “Розвиток інфраструктури”
