Оскільки раніше я заправляв автомобіль за 400 грн., а зараз вже виходить 620 грн., то вирішив спробувати проаналізувати події. С початку року йшло багато розмов про перевірки операторів скрапленого газу в Україні, і якщо навіть припустити, що вони закінчилися, то закінчитися без наслідків вони могли не для всіх. Тому рахуємо відбулось зменшення кількості гравців на ринку СПГ. Хоча кількість імпортерів за даними деяких спеціалістів за рік зросла у 1,5 рази. І сьогодні географія поставок газу до України постійно розширюється. А в лідерах є російський, польський, єгипетський та білоруський газ. Але дефіцит газу на кінець серпня становив 25-40%.
Газ до України йде залізничним, автомобільним та морським транспортом. При забороні використання залізничних цистерн можна було спрогнозувати зменшення поставок газу до України з Росії. Автомобільного транспорту, який би міг це перекрити, в Україні не має. Крім того у декілька разів знизилась кількість перевізників небезпечних вантажів країною, за рахунок ліцензування, що призвело одразу до збільшення вартості перевозок. При поставках скрапленого газу до портів треба припустити, що вони не здатні за короткий час значно збільшити прийом палива. Для цього потрібен час та інвестиції у перевалочні потужності.
Важко повірити в те, що свої дії задля монополізації ринку скоординували російські компанії із СБУ. Логіка попередніх стосунків між російським бізнесом та Службою безпеки завжди говорила про зворотне.
Що стосується зміни географії поставок газу, то необхідно вивчити досвід Литви, яка це зробила. Результатом стало підвищення ціни на внутрішньому ринку, за даними литовських ЗМІ, у 1,5 рази. На початку серпня Литва проводила перемовини з іншими балтійськими країнами, Латвією та Естонією, щодо створення спільного ринку СПГ. Однак перемовини литовського прем’єра зі своїми прибалтійськими колегами показала, що Латвія та Естонія, бажають всупереч диверсифікації поставок отримувати більш дешевий газ. Тому що підвищення ціни на паливо приводить до зниження конкурентоспроможності економіки країн та зниження рівня життя громадян. Крім того, вони не бачать підтримки ЄС, в питаннях подальшого розширення географії поставок.
Президент України надав доручення Антимонопольному комітету розібратися з ситуацію, що склалося на ринку та причинах стрибка ціни. Оскільки АМКУ – це орган, який підпорядкований саме гаранту, то не виникає сумнівів щодо реакції. Але якщо він зможе так швидко розібратись з причинами, як це було з “Газпромом”, то виникне питання, чому у ньому “вмирають” всі інші справи по споживчому ринку. Якщо ж антимонопольний орган надасть свої висновки, як це буває зазвичай за 2 роки, то стане зрозуміле, що встановлення справжніх причин деформації ринку нікому не цікаво.
Але один висновок можна зробити впевнено: монополії або олігополії в Україні відігравали та продовжують відігравати вирішальну роль. Але якщо раніше це відносилося переважно до промисловості, енергетики та сировини, то зараз вони контролюють практично усі сфери нашого життя.
До середини вересня можна розраховувати на зниження ціни газу до 13-13,5 грн. за літр. Але фундаментальні проблеми ринку це не вирішить.
Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж
