У суді продовжується розгляд справи за позовом депутата Київської облради Ярослава Москаленка до власне Київської обласної ради. Третя особа у справі – Олександр Скляров.
Нагадаю, 25 листопада 2020 року відбулося перше голосування щодо кандидатури на посаду голови Київської обласної ради. При цьому голосування проходило за одним бюлетенем, в якому в алфавітному порядку зазначалось два кандидати: Москаленко Ярослав Миколайович від політичної партії “ЗА МАЙБУТНЄ” та Скляров Олександр Іванович від політичної партії “Слуга народу”. Голосування відбувалось таємно, без демонстрації волевиявлення. За Москаленка було віддано 42 голоси, що на один менше від необхідної для перемоги кількості. За Склярова було віддано лише 38 голосів. Тобто, процедура обрання голови відбулась за законом та Регламентом Київської обласної ради.
Після голосування надійшла пропозиція оголосити перерву, проте вона не набрала необхідної кількості голосів. Тому головуюча запропонувала продовжити засідання та провести повторне голосування за двох кандидатів згідно з Регламентом. Однак депутати від “Слуги народу”, “Опозиційної платформи – за життя” та “Батьківщини” залишили сесійну залу та зірвали засідання.
Представники тимчасової президії від “Слуги народу”, ОПЗЖ та “Батьківщини”, розуміючи, що при дотриманні Регламенту їхній кандидат не набирає необхідної кількості голосів, провели “таємне” засідання тимчасової президії Київської обласної ради VIII скликання, на яке не було запрошено представників партій “ЗА МАЙБУТНЄ” та “Європейська солідарність”.
На засіданні протиправно прийнято рішення (у формі протоколу) про визначення порядку денного пленарного засідання, де запропоновано продовжити перше пленарне засідання першої сесії, змінити форму бюлетеня та змінити склад Лічильної комісії.
Таким чином, 27 листопада 2020 року була продовжена робота пленарного засідання першої сесії Київської обласної ради. У порядок денний, крім іншого, було включено питання повторних виборів голови Київської обласної ради. Відбулось висування кандидатів. Від політичної партії “ЗА МАЙБУТНЄ” знову висунуто Москаленка Ярослава Миколайовича, від політичної партії “Слуга народу” – Склярова Олександра Івановича.
Лічильна комісія Київської обласної ради видалилась до нарадчої кімнати для організації голосувань Ради, де за підсумками засідання Лічильна комісія протиправно визначила затвердити два бюлетеня для голосування – по одному для кожного кандидата на посаду голови.
Крім того, кабіну для голосування вирішили встановити в кімнаті, що розташована зліва від президії. Скриньку для бюлетенів поставили на трибуні для виступу, що розташована в президії, тобто на найбільш видному місці. Депутати від “Слуги народу”, ОПЗЖ та “Батьківщини” підтримали такий варіант бюлетеня, не дивлячись на те, що він не відповідав Регламенту.
Закон трактує таку ситуацію чітко та ясно, якщо його читати. Так, відповідно до ч. 15 ст. 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови обласної ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
Згідно з пунктом 12 ст. 25 Регламенту, таємне голосування проводиться шляхом подачі бюлетенів. До бюлетеня по виборах посадових осіб Ради включаються всі висунуті кандидатури, які дали згоду балотуватися. Вони зазначаються в бюлетені в алфавітному порядку.
Тобто, Регламентом визначено лише одну форму бюлетеню, яка включає всі висунуті кандидатури, що дали згоду балотуватися.
У випадку, встановленому пунктом 12 ст. 25 Регламенту, одним з основних критеріїв законності процедури обрання голови, є саме наявність одного бюлетеня з прізвищами всіх кандидатів на посаду голови ради.
Між тим, Київська обласна рада в порушення Регламенту затвердила бюлетені для кожного кандидата на посаду голови, де зазначила лише одне прізвище.
Бюлетені з прізвищем Москаленка депутатам не надавались, були роздані бюлетені лише за Склярова.
Тобто, під час голосування депутати отримали бюлетень лише з одним кандидатом на голову, Скляровим, тому Москаленко фактично був позбавлений права приймати участь у голосуванні та бути обраним.
За алфавітом прізвище Москаленко йде перед Скляровим, проте бажання провладної коаліції влаштувати обрання саме Склярова дозволило проігнорувати положення Регламенту і в цій частині.
Весь процес голосування був організований “Слугами”, “Батьківщиною” та ОПЖЗ таким чином, щоб позбавити Ярослава Москаленка не лише права на рівноправну участь у виборах, але й будь-якої можливості бути обраним.
Зразок бюлетеню затверджується радою, проте це свідчить лише про повноваження обласної ради затвердити зразок в межах вимог Регламенту та не може трактуватись як право ради змінювати Регламент в частині порядку обрання голови.
Рішення обласної ради повинні прийматися лише в межах повноважень, на підставі та у спосіб встановлений законодавством.
Вимога Регламенту Київської обласної ради про затвердження форми бюлетеня, що включає всі висунуті кандидатури, які дали згоду балотуватися, убезпечує депутатів від можливого контролю під час голосування.
Жодної підстави для прийняття рішення про окремі бюлетені для кожного кандидата не було, тому таке рішення Київської обласної ради є протиправним.
Зараз Київська обласна рада на чолі зі Скляровим стверджує про правомірність затвердженої форми бюлетеня. Вона ділить вибори на перші, які на їхню думку врегульовані Регламентом, і на повторні, які начебто Регламентом не врегульовані. В такий спосіб Київська обласна рада намагається маніпулювати в суді.
Проте, Регламентом Київської облради чітко встановлено, що до бюлетеня по виборах посадових осіб Ради включаються всі висунуті кандидатури, які дали згоду балотуватися. А також те, що такий бюлетень має бути лише один.
Регламент не встановлює різних процедур для голосування у випадку першого голосування чи у випадку повторного голосування. Положення про форму бюлетеня в Регламенті є загальним, тому встановлюються як для перших виборів, так і для всіх наступних (повторних).
Любов Гребелюк, адвокат, керівник юридичного відділу Київської обласної організації політичної партії “За майбутнє”
