Загалом на органи місцевої влади в місті наступного року піде 1,6 млрд грн. А їх чисельність, нагадаю, складає 6261 особа: КМДА — 2256, райдержадміністрації — 3815, секретаріат Київради — 190.
Впадає в око, що кількість чиновників в загальноміському масштабі невиправдано зросла за 22 роки (КМДА на 2057 осіб, РДА — на 848), хоча повноваження зменшились, чимало виконуваних функцій внаслідок переходу на ринкові рейки відпало, і районів замість 14 стало 10, і райради скасовані. Ось такий парадокс.
Голосуючи, депутати не забули і про себе. Вони “виписали” собі 73,2 млн грн, тобто більше 600 тис. грн на брата на так звані депутатські (а по суті виборчі) фонди, що закамуфльовані під таку програму як “Вирішення депутатами Київської міської ради соціально-економічних проблем, виконання передвиборних програм та доручень виборців”. А на де-факто свої передвиборчі штаби, депутатські приймальні, ще додали 39 млн. Що там ще де перепало їм буде видно, коли опублікують текст бюджету.
Ну й для того, аби було кому сурмити в фанфари про те, як вони від свого імені нас за наші ж гроші платників податків “облагодіють”, кинули на інформаційну підтримку ЗМІ 133 млн грн, з них 103 млн — на ТРК “Київ” та радіо “Київ”, що давно перетворилися в піар-рупор столичної влади.
Якщо використовувати більш зрозумілу нинішній столичній владі спортивну термінологію, то в спорті головне — результат. І що б там багато й гарно не розповідали про “неймовірні” зусилля чиновників на тих чи інших напрямках, людей в кінцевому рахунку цікавить те, що буде на табло. Що там висвітиться.
І якщо відкриє двері нова станція метро, то й так всі це побачать і відчують. Без масованого агітпропу.
“Дорогі” у нас у місті депутати й чиновники. У “копійочку” киянам обходяться.
Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 – 1998 рр.
