Зараз в Україні після неоднозначної реформи поліції, взялись за косметичний ремонт органів прокуратури і швидко перейшли до реформи судової гілки влади.
Законопроект №4734 від Президента Петра Порошенка “Про судоустрій та статус суддів” був анонсований вже кілька днів, як внесений на розгляд Верховної Ради. Однак, більшість практикуючих юристів, цікавлячись який нам влада вкотре приготувала “сюрприз”, не могли відразу знайти такий проект закону на сайті парламенту. І це не зважаючи на той факт, що Адміністрація Президента торпедує прийняття цього проекту в першому читання вже 2 червня.
31 травня зранку усі бажаючи отримали згоду “насолодитись” черговою законотворчою цукерочкою. Сказати, що більшість з юристів хто прочитав цей проект перебувають в деякому науковому “шоці” це не сказати нічого.
Законопроект буянить пафосними назвами на кшталт “громадська рада доброчесності”, “висока палата верховного суду”. Але, якщо розвіяти туман пафосу, то видніються криві, незграбні руки автора законопроекту та повна відсутність у нього розуміння української системи права.
Після кожної зміни влади в Україні, нові представники влади “брали” суди під своє ручне управління. Так, в 2010 році Президенту Віктору Януковичу не вдалось легко взяти Феміду під свій контроль, а тому було проведено судову реформу, якою фактично відсторонили Верховний суд України (ВСУ) від здійснення судочинства.
Сьогодні в Україні судова влада здійснюється в наступному вигляді. Існують чотири форми судочинства:
1. Цивільне (справи між громадянами такі як розлучення, поділ майна, захист прав споживачів, стягнення заборгованості).
2. Кримінальне.
3. Господарські (в яких вирішуються комерційні спори).
4. Адміністративні (спори органами державної влади та місцевого самоврядування); справи про адміністративні правопорушення (порушення правил дорожнього руху і т.п.).
Разом з цим, судочинство здійснюється за предметною спеціалізацією. Тобто, суди загальної юрисдикції розглядають цивільні, кримінальні та справи про адмінправопорушення, господарські – виключно господарські справи, а адміністративні суди – адміністративні спори.
Вертикаль судової влади є трьохступеневою з дотриманням правил предметної підсудності: місцеві суди, суди апеляційних інстанцій та вищі спеціалізовані суди (касаційних інстанцій).
Що ж нам пропонують горе-реформатори
Законопроектом №4734 пропонується ліквідувати усі існуючі вищі спеціалізовані суди з одночасним переданням функцій судів касаційної інстанції ВСУ.
Станом на сьогодні завдання ВСУ полягає в узагальненні судової практики та перегляді рішень українських судів в разі визнання Європейським судом з прав людини його таким, що не відповідає Європейській конвенції з прав людини.
Але і пропонується пафосна новинка – створення Вищого антикорупційного суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Чіткої правової спеціалізації цим судам не надається законопроектом, а лиш стверджується, що вони розглядають справи згідно процесуального закону. Яким саме – відповіді також не надаються.
Повернемось до предметної підсудності. Отже в Україні їх є п’ять. Для кожної з них існують Цивільний процесуальний, Господарський процесуальний кодекси, Кодекс адміністративного судочинства, Кримінальний процесуальний та Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Читайте: Суд разрешил ликвидировать озеро Утиное в Киеве
Наприклад, при порушенні прав інтелектуальної власності є різні способи судового захисту. Усе залежить від того, як ці права були порушені і ким. Тому захищати своє порушене право інтелектуальної власності можна у всіх видах перерахованого судочинства.
Адже порушення такого права може бути як цивільно-правовим порушенням, так і адміністративним, чи кримінальним. В кожному випадку необхідний індивідуальний підхід обрання способу захисту.
Це ж стосується і антикорупційних порушень. Є такі порушення, наслідком якого є притягнення до адмінвідповідальності (штраф). Є такі, коли воно може бути злочином. Наприклад, посадовця за антикорупційні дії звільнено.
Така особа може оскаржити в адміністративному суді своє звільнення. Як тоді поступати за наявністю Вищого антикорупційного суду?
Більше того, вищі суди є неконституційними, адже позбавляють можливості скористатись трирівневою судовою системою, яка закріплена в Конституції у випадку, якщо вони будуть розглядати справи, як суди першої І інстанції
Кому хліба, а кому видовищ
Але, зазвичай, поза увагою залишаються прикінцеві та перехідні положення законів, які голосуються в парламенті. А саме там прописані самі основні “смаколики” цього проекту, який буде подаватись народу у вигляді очищення судової системи від корупціонерів суддів.
Відразу зауважуємо, що далеко не усі судді є “замащеними” в корупції. Навіть є й такі, які принципово розглядають судові справи згідно букви закону. Однак, в переважній більшості випадків суддя не може бути призначений/переведений на іншу посаду судді без негласних домовленостей.
Отож, що передбачають перехідні положення. Ліквідацію усіх існуючих судів в Україні крім Конституційного. На заміну їм приходять окружні, округи яких можуть не збігатись з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.
Більше того, чинні судді не переводяться автоматично на посади суддів нових суддів, їм згідно запропонованого проекту необхідно пройти “до перевірку”. Спокійними будуть лише судді, яких призначено на 5-річний термін указом Президента. А більшість суддів, які на “довічці”, доведеться повитрачатись.
Читайте: Суд постановил, что батальона “Донбасс” никогда не существовало
А тому, усі кандидати, які вкладуть фінансові інвестиції в продовження своєї професійної діяльності, будуть в подальшому повертати їх з нас на ринку замовних судових рішень. А старші судді, які знають закон, також повернуть гроші з нас, але через Європейський суд.
Заплатимо ми їх з державного бюджету. Адже на суддів поширюються міжнародні правові гарантії професійної діяльності, які ми також взяли на себе.
Проект також і не забув оминути кандидатів на посади суддів, які ще не були призначені указом Президента, але вже були на черзі призначення через здачу усіх кваліфікаційних іспитів. На них також чекає “смаколик”.
Нещодавні офшорні скандали продемонстрували корумпованість влади. Тому сподіватись на реформу судової влади від корупції за умови вдалого реформування, яка ж сама і їх вб’є, викликає лише посмішку.
Читайте: Під рубрикою “Як до Європи рачки”
Олександр Джус, юрист
