Україна в США має одну із численних діаспор, яка збільшилась на близько 500 тис. осіб, які рятувалися від війни в Україні. І ці цифри включають лише тих, хто офіційно скористався впровадженою за президентства Байдена гуманітарною програмою “Uniting for Ukraine”. Та чи неабияка любов до України, чи то довге перебування на чужині, таки перемогло здоровий глузд – і українці в США повірили, що Трамп створить мир в Україні за один день.
Хоча конкретних цифр щодо голосування української діаспори немає (кількість американців українського походження, які мають право голосувати, сягає приблизно 1 мільйон), загальні тенденції свідчать про значну підтримку Трампа. А вибір на користь республіканців вплинув через розчарування в адміністрації Байдена, зокрема щодо ненадання Україні необхідної зброї.
І от, зазвичай активні земляки на заходи зі збору донатів на підтримку України, затихли в передвиборчій інформаційній тиші. Цю тишу можна було порівняти з підготовкою до різдвяного застілля, коли холодильник переповнений всіляким добром, а дитині невтомно нагадують: “Не чіпати – то на свято!”. І ось, на блакитних екранах новорічний концерт з інавгурації Трампа – “збалансоване харчування” летить коту під хвіст, а ейфорію очікування змінює істерія з неконтрольованим “переїданням” під стрімкий конвеєр страв з рішень із легкої руки головного шеф-кухаря року. А на десерт – заморожені програми з підтримки України та українців у США. Вишенькою на цьому торті стали слова “Україна давно могла завершити війну, якби не президент-диктатор з 4% підтримки”.
І всі очікування на прихід “великого світового поліцейського” перетворилися на повернення на екрани американської стрічки “Поліцейська академія”, та тільки рімейк комедії виявився зовсім не смішним. Цей день українці в Америці направду окреслили чорним в історії американської дипломатії.
Не так важливо, хто і що сьогодні говорить, а наскільки це гучно
“Те, що відбувається – божевілля!! Як Трамп може вести мирні переговори без України? За кого він себе вважає?”, “Початок переговорів Трампа з диктатором путіним сколихнув нас усіх. Оголошені США позиції неприйнятні для України, але ми не дозволимо вирішувати нашу долю без нас!”, – вибухнули коментарі в українських групах в США. В українському сегменті американських соцмереж неслася тотальна зрада про те, що Трамп зливає Україну.
І якщо українці в штатах відверто виголошували новому уряду США обурення, злість та репліки “Україна не починала війну, росія почала”, “Диктатор – це Путін!”, “Володимир Зеленський – легітимний президент України!”, “Україна не на продаж і не на розпродажі!”, то українські американці все більше соромилися бути частиною Америки.
І, звісно, українці в США робили те, що вміють найліпше – молилися, “аби достукатися до умів і сердець адміністрації нового американського Президента”. А деякі посли висловлювали непохитну віру в “американський народ і відмовлялися думати, що вони зрадять Україну і дозволять Америці стати країною порушених обіцянок”.
Та загалом всіх охопила суцільна паніка, якою влучно скористалася російська пропаганда, підливаючи в ситуацію олію дезінформації про начебто процеси закриття українських консульств по США, а також просування наративів про “зраду” та “зменшення підтримки США”. У спростування цих фейків навіть включилося Посольство України в США.
Своєю чергою, на тлі заяв американського лідера такі масштабні коаліції, як Український конґресовий комітет Америки (УККА) закликали українців поширювати правду про Україну та засипати американських політиків відповідними зверненнями, а НАТО таки надати Україні чіткий шлях до членства. До активних дій на підтримку України закликали і в “Американській коаліції за Україну”. А під егідою Світового Конґресу Українців почалася підготовка до всесвітньої акції “Stand with Ukraine”.
Що говорити, втома від війни досягла й українців за кордоном. Про це неодноразово стверджували, наприклад, в організації “US Ukrainian Activists”, які організовували і збирали сотні активістів на щоденні акції під Білим домом упродовж 1,5 років повномасштабної війни, а потім перейшли до щотижневих, а ще з часом вже до щомісячних мітингів. І якщо хтось сподівався на “трампове диво”, то благодійні фонди та організації в США, які були достеменно обізнаними із політичною ситуацією і потребами українців саме в Україні, висловлювали занепокоєння, аби збільшити темпи з надання допомоги до інавгурації.
Тож після заяв Трампа, сказати, що українці пережили колосальну турбулентність – це нічого не сказати. У відповідь на останні риторики уряду США щодо війни в Україні, українська спільнота в США стартували акції, мітинги, марші, які збіглися із третіми роковинами повномасштабного вторгнення рф в Україну. Масові акції прокотилися по всім 50 штатам
Після напруженої розмови Зеленського з Трампом в Овальному кабінеті, ситуація всередині США лише більше загострилася. Відразу після зустрічі по всій країні масові акції протесту на підтримку України та проти політики адміністрації Трампа вибухнули з новою і ще більшою силою. Протести пройшли у Вашингтоні, Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі та інших штатах.
Та не все так солодко. Попри масові акції та протести на підтримку України, є й ті, які вбачають в цьому “зраду” та політичний піар за участі українських дипломатів, висміюючи ідею, що після таких акцій “мітингувальники були готові відразу вирушити на фронт”.
Та все ж прихід Трампа до влади не лише загострив ситуацію в Україні, а й всередині української спільноти в США, сколихнув її та змусив діаспору активізувати свої зусилля.
Сподіваємося, що українці за кордоном і надалі залишатимуться рішучими у прагненні до справедливого миру, попри можливе зменшення підтримки з боку США. Адже не так важливо, хто і що сьогодні говорить, а наскільки це гучно. І голос України має бути почутим.
Інна Міхно, журналістка “КиївВлади”
КиївВлада
