9 із 10 звернень до моїх громадських приймалень і до депутатів Чернігівщини з моєї команди надходить за допомогою на лікування. Люди просять придбати навіть дешеві ліки, бо не мають чим заплатити за комунальні і навіть хліба купити. А здоров’я, якщо вчасно не пролікуєшся, не повернеш. Для когось це – взагалі єдиний шанс на життя.
У різних країнах світу для підтримки таких людей діють державні програми реімбурсації. Вони частково або повністю оплачують вартість ліків, які пацієнту виписав лікар. У 2017 році її аналог з’явився в Україні – “Доступні ліки”.
Я вже писав про недоліки української програми, коротко нагадаю найосновніші:
· витрати українців не стали меншими – з 90 млрд грн витрат на ліки українцями на рік “Доступні ліки” покривали трохи більше за 1%;
· на місяць виписували близько 1 млн рецептів, реально ж потребують лікування 12 млн людей;
· середній рівень щомісячної компенсації за рецептом складав 50 грн на людину, а щоб отримати препарат потрібно стояти чергу до сімейного лікаря і до аптеки. В аптеці рідко можна було застати ліки, ціну яких на 100% покриває держава (64 з 258 найменувань). Доплата за іншими – до 86% вартості!
· з понад 20 тис. аптек участь взяло лише 7,5 тис;
· аптекам невигідна програма, бо збільшується час роботи провізора з рецептами, компенсацію вони отримують не одразу, свої оборотні кошти вони змушені заморожувати, високі ризики неотримання компенсації через невірно виписаний рецепт.
Уряд вирішив “покращити” програму і запровадити електронний рецепт. Його ввели 1 квітня цього року і одночасно передали фінансування програми від МОЗу – до Нацслужби здоров’я. Він мав вирішити найголовнішу проблему – доступність ліків. Та сталося все навпаки: програма фактично згорнулася.
Кого влаштує платити за програмне забезпечення одній із фірм, “делікатно” запропонованих Нацслужбою від 0,6 коп. до 3% від вартості ліків? До речі, якщо порахувати, що на програму виділено з держбюджету 1 млрд грн – гарний готовий бізнес виходить.
Чи кого влаштує чекати на компенсацію вдвічі довше, аніж її проводили місцеві органи влади, коли програма фінансувалась через них?
Користуватися недосконалим програмним забезпеченням, яке створює черги, далеко не кожен підприємець готовий. Наприклад, щоб отримати ліки за рецептом, пацієнту на мобільний приходить як підтвердження код в смс-повідомленні. Він складається з 16 знаків – цифр і латинських букв. Уявіть, як бабуся з телефону читає “АЙ5ДАБЛЮ4ДЖЕЙ78АРЖИ9”! Якщо код введений невірно, програма видає помилку, а при повторному введенні може зависнути надовго! Якщо електронний рецепт не закрити за 15 хвилин, програма автоматично зітре введену інформацію і її потрібно буде повторно вводити.
Через всі ці проблеми фармацевти йдуть з програми. Після введення електронного рецепту, з 7,5 тис. аптек компенсацію за хоча б один відпущений препарат отримали лише 3,9 тис. аптек – тільки п’ята частина від усіх аптек в Україні. З них – аптек, які знаходяться у сільській місцевості тільки 5%! Тобто тут людям взагалі не потрібне лікування, так вважає ще поки чинна влада?
Гарний приклад такого “покращення” “Доступних ліків” згадав Олег Климов, Президент “Всеукраїнської фармацевтичної палати”, член Ради Міжнародної Федерації Фармацевтів (FIP): мережа з 20 аптек у січні за паперовими рецептами забезпечила ліками 39 тис. пацієнтів, а за квітень – лише 140!
Що б мав зробити уряд? Вдосконалити програму, забезпечити доступність ліків для кожного. Що робить наш уряд? Хоче просто зобов’язати аптеки при державних закладах примусово підключитися до програми.
Ми маємо забезпечити українців дійсно доступними ліками і доступною меддопомогою. Старий уряд скоро піде. Дуже сподіваюсь, що новий, який ми сформуємо після чергових парламентських виборів, дослухається до медичної і пацієнтської спільноти і наладить реальну роботу з підвищенням доступності лікування для українців.
Читайте: Ініційована урядом перевірка декларацій може зробити медицину зовсім недоступною для українців
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”
