З приходом уряду Гройсмана і до керівництва МОЗа “реформаторської команди” Супрун, жителі нашої країни стали значно більше платити за охорону здоров`я з власної кишені.
Будь-який провал МОЗа люди покривають із власних кишень. Людям доводиться купувати дорогі ліки, які повинні бути безкоштовними, але їх держава по 20 місяців не може отримати від міжнародних організацій. Люди змушені платити за аналізи у приватних лабораторіях через те, що в лікарнях немає необхідних витратних матеріалів та реагентів.
За офіційними даними Держстату, у 2017 році з власних кишень українці заплатили за медичні послуги і ліки понад 109,1 млрд грн! Це на 46% більше, ніж при уряді Яценюка в 2015 році (74,7 млрд грн).
Зростання на 46% витрат домогосподарств на охорону здоров`я за два роки не пов`язаний з девальвацією гривні і загальним зростанням цін в Україні. Адже темп зростання витрат на медицину майже у два рази швидший. Інфляція в 2016 та 2017 роках була 12,4 і 13,7% відповідно, а гривня девальвувала за два роки на 23%.
На скільки ж більше ми почали витрачати на медицину з власної кишені у 2017 році? У 2016 році домогосподарства витратили на охорону здоров`я 87,1 млрд. власних коштів.
Виходить, що після приходу до МОЗа команди Супрун, ми стали платити за своє лікування на чверть більше (нагадаємо, у 2017 році ця цифра дорівнювала 109,1 млрд грн). І це при тому, що інфляція була лише 13,7%, а девальвація гривні тільки 11,5%.
Навіть при порівнянні з постійним цінами 2010 року (тобто прибираючи фактор інфляції і девальвації гривні), за один рік особисті платежі за лікування кожного з нас збільшилися на 17%.
У такий же спосіб порівнюємо 2016 і 2015 рік (також в цінах 2010 року) і бачимо, що тоді особисті витрати на лікування склали тільки 4,6%.
А що в цей час робить держава? Скорочує свою частку у загальному фінансуванні системи охорони здоров’я.
І якщо ще навесні-влітку 2016 року при обговоренні Концепції реформування охорони здоров`я експерти говорили про те, що в Україні кошти державного бюджету в фінансуванні охорони здоров`я становлять 57%, а особисті кошти громадян – 40%, то у 2017 пропорція діаметрально інша. Тільки 40% витрат покриває держава, а 60% оплачують самі пацієнти.
Найцікавіше. ВООЗ вважає, що у фінансуванні охорони здоров`я частка прямих платежів від пацієнта лікарю за надану медичну послугу не може перевищувати 30%. Якщо ця частка досягає 40%, то система охорони здоров`я критично неефективна, а якщо 60% – то вона просто не може виконувати свою соціальну функцію.
Нова влада, яка прийде вже менше, ніж через рік, одразу стикнеться із найбільшим викликом – де взяти гроші, щоб врятувати найважливішу систему, від якої залежать мільйони життів, від наслідків дій горе-реформаторів.
Завдяки системній роботі із експертами, юристами, лікарями і пацієнтами, нам вдалось вибудувати якісний план дій, як це зробити найменш болісно і найбільш дієво для українців.
Сьогодні ж найбільший виклик для нас – максимальне збереження від дій реформаторів хоча б наявної дефіцитної кількості кадрів і лікарень до того часу.
Читайте: ЮНІСЕФ, “перемоги” МОЗ та нещеплена Україна
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”
