“За 4 роки ми побудували або повністю реконструювали 7 шкіл та 22 дитсадки”, — заявив четвертий Київський міський голова Віталій Кличко в грудні минулого року, звітуючи про підсумки роботи міської влади в 2018 році.
Але в цій словесній конструкції простежується певне намагання, зваливши все докупи, сховати той факт, що нових за 2018 рік – лише 1 школа та 1 дитячий садок. Загалом же за час каденції чинної влади з 2014 року (тобто за 5 років) садочків-новобудов набралося тільки 7. Середніх шкіл також одиниці.
Тоді як, для порівняння, ми в 1993-1995 рр (за три роки), при значно скромніших бюджетних можливостях, побудували нових 40 шкіл і дитячих садків (це без ремонтів, реорганізації тощо, що також робилося). Тобто щороку вводили в дію в середньому 7 нових дитсадків та 6 шкіл — стільки ж, як зараз міська влада за 5 років. І чергу повністю ліквідували.
Так, добре, що за рахунок відновлення непрацюючих закладів, реорганізації, реконструкції і т. ін. створюються нові місця в дитячих садочках.
Але це, як самокритично зазначено в затвердженій в кінці 2018 року Київрадою Програмі “Освіта Києва. 2019-2023 рр”, не задовольняє потреб мешканців міста. Бо деякою мірою стосується переважно районів старої забудови.
А, як йдеться в згаданій Програмі, в місцях інтенсивної забудови групи переповнені понад нормативи (те саме стосується і шкіл, яких також тут не вистачає). Таких мікрорайонів понад 46% від загальної кількості (дані кількарічної давнини з відповідної програми “Освіта Києва. 2011-2015 рр”, але вони мало змінилися, бо на 100 місць як і раніше припадає 122 дитини).
Отже, там, де йде забудова, без нових дитячих садків і шкіл проблему не вирішити. Й уповати на приватні заклади — марно. Їх крапля в морі — 4% від загальної кількості закладів дошкільної освіти. І вони погоди не роблять.
А передбачене Програмою “Освіта Києва. 2019-2023 рр” будівництво за наступні 5 років лише 8 нових дитячих садків на 1670 місць та реконструкція 31 закладу на 3300 місць — катастрофічно невеликі обсяги.
Читайте: Столична влада себе в бюджеті-2019 не образила
Та й в плануванні Київською міськдержадміністрацією при вирішенні цього болючого питання відсутня адресність. Бо потрібні не просто нові заклади, а там, де вони необхідні, аби зняти диспропорції в доступі маленьких киян до середньої та дошкільної освіти.
А саме: розписати окремо будівництво нових ДНЗ з територіальною прив’язкою до тих мікрорайонів, де склалося найбільше перевантаження, з урахуванням прогнозу росту попиту в районах нової забудови.
Окремо – відновлення роботи ДНЗ, їх ремонт та реконструкція, реорганізація існуючої мережі і т.д., знову таки поадресно і пооб’єктно.
Ну, й не смішіть людей з чергою. Коли влітку головний менеджер міста, як він себе сам називає, каже, що черга у нас стрімко зменшилася до 4 тисяч, а в затвердженій 18 грудня 2018 року столичною радою і підписаній ним Програмі “Освіта Києва. 2019-2023 рр” зафіксовано, що потребують влаштування в дитячі садочки насправді понад 11 тис. дітей віком від 1 до 6-7 років, то все це вже виглядає несерйозно.
Видати бажане за дійсне, зрозуміло, кортить, але ж не так відверто. Ця робота потребує конкретики, а не гучних слів і жонглювання показниками.
Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 – 1998 рр.
Источник публикации
