Останнім часом почалася масована медійна артпідготовка до можливих змін в керівництві КМДА. Представники “Слуги народу” дають інтерв’ю, роблять заяви, проводять пресконференції, де просуваються одні й ті самі меседжі: ситуація з управлінням у Києві критична; її треба швидко виправляти; виконавча влада в столиці працює неефективно; на часі розділення посад Київського міського голови та очільника КМДА; в партії є гідні кандидатури на голову Київської міської державної адміністрації; партія завершує роботу над Концепцією стратегії розвитку Києва тощо.
Ось тільки виникають питання, а де ви були 2 роки, і в якій системі правових координат ви це плануєте робити? Де зміни, за що давно агітую, до закону про столицю (сфальсифікованого у 1999 році владою), які ви поховали, просуваючи свій недолугий, “космічний” варіант, який злетів так високо за хмари, що абсолютно відірвався від реалій життя і дійсних потреб киян? Не послухали порад, у т.ч. й моїх, внести до чинного закону лише найбільш важливі зміни по конструкції влади: Київський міський голова, Київрада, виконком і поруч щось на кшталт префекта з винятково контрольно-наглядовими функціями. Я навіть можливу текстовку постатейну публікував.Марно. Забалакали й згубили ці потрібні речі.
Хтось читав чинні закони? Щоб не наступити на ті саме граблі, як в схемі Черновецький-Попов, а потім Попов-Герега. Я неодноразово писав про це, які тут є підводні камені та можливі управлінські проблеми, якщо, звісно, не йти по “БЄСПРЄДЄЛу”, як у 1996 році Кучма.
І якщо таки посади розведуть, ініціатори мають взяти до уваги таке.
Наприклад, чинним законом про столицю, його статтею 16 регламентовано, що Київським міським головою призначаються на посади та звільняються з посад за погодженням відповідно з Президентом України та Кабінетом Міністрів України перший заступник та заступники голови Київської міської державної адміністрації, повноваження яких стосуються сфери виконавчої влади. Київський міський голова також призначає та звільняє з посад заступників голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень, але вже за погодженням з Київською міською радою. Тобто голова КМДА не може сам собі їх призначити, як і керівників комунальних підприємств. Коли керував КМДА Попов, ці кадрові рішення підписували Черновецький, а потім Герега. І т.д. і т.п. Київський міський голова залишається ключовою фігурою, позаяк за законом він має ще цілу низку ключових повноважень від розпорядника коштів бюджету до вето на будь-які рішення Київради. Докладніше можна почитати тут. І без нього голова КМДА аж ніяк. Це, в теперішніх юридичних реаліях, параліч влади. Готові до цього?
А з якого дива заявляється претензія, що в партії є гідні кандидатури на голову Київської міської державної адміністрації, така собі заявка на ексклюзив? Адже СН за результати торішніх виборів до Київської міської ради фінішувала лише п’ятою, пропустивши вперед ЄС, Удар, ОПЗЖ і Єдність, і отримавши тільки 12 мандатів із 120. На кого спиратися в раді збираєтеся?
І не витрачайте марно час на анонсовану чергову Концепцією стратегії розвитку Києва, серед озвучених пріоритетних завдань якої навіть слово “агломерація” відсутнє, а підготуйте, тисячний раз про це кажу, закон про Великий Київ (Київську агломерацію), щоб врятувати столицю від інфраструктурного колапсу (концепцію я викладав в мережі). Ціни вам не буде.
Я вже наголошував раніше, що проєкт Великий Київ може стати локомотивом української економіки, започаткувати нові підходи в територіальному плануванні та управлінні. Без цього найідеальніший закон про столицю нічого не дасть. Бо він лише необхідна умова, але недостатня. Тільки в пакеті отримаємо ефект.
ДумайТЕ.
Читайте: Зрив сесії Київради схожий на підготовку владного перевороту в мерії
Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 – 1998 рр.
