Органи Держаудитслужби України за останні п’ять років провели в столиці 137 перевірок, під які потрапили Київрада, Київська міськдержадміністрація (КМДА), районні в Києві державні адміністрації (РДА), підпорядковані їм комунальні заклади та підприємства, а також Київська міська військова адміністрація (КМВА). За результатами цих аудитів було зафіксувано різних порушень на загальну суму 444,5 млн гривень (насправді, ця сума явно є значно більшою, адже не всі суми порушень було занесено до “загальної відомості”). На такі результати, як з’ясувалося, “найкраще попрацювали” у КМВА (порушень на 118,8 млн), а також департаментах соціальної політики (46,9 млн) і культури (38,7 млн) КМДА. За даними аудиторів, чиновники і “комунальники” традиційно завищували вартість робіт, виплачували працівникам “надлишкові” кошти, на сумнівних підставах використовували комунальні легкові автомобілі тощо. Матеріали 68 перевірок були долучені до кримінальних справ, які розслідують різні правоохоронні органи.
Про це КВ стало відомо із відповідей вказаного інспекційного органу на інформаційний запит редакції.
Так, центральний офіс Держаудитслужби у зазначений період здійснив 29 заходів державного фінансового контролю (державні фінансові аудити, ревізії, перевірки закупівель) у вказаних структурах. Усього аудиторами було виявлено порушень на загальну суму 84,9 млн гривень.
Лідерами за сумами таких порушень стали Департамент культури КМДА (38,7 млн гривень за результатами перевірки у 2022 році), КП “Київтеплоенерго” (16 млн гривень за результатами перевірки у 2023 році) та комунальне некомерційне підприємство (КНП) “Київська міська клінічна лікарня №6” (15,8 млн гривень за результатами перевірки у 2024 році). Частину коштів структури-порушники надалі відшкодували – йдеться про 18,3 млн гривень. При цьому, вищезгадане КП “Київтеплоенерго” компенсувало всю суму.
У свою чергу, Північний офіс Держаудитслужби, який у своїй діяльності охоплює перевірками саме Київ, впродовж 2020–2024 років здійснив 108 контрольних заходів у у структурних підрозділах КМДА, Київради і столичних КП. Загальна сума порушень, встановлених цими “ревізорами”, дорівнює 359,5 млн гривень.
Майже третину цієї цифри складають порушення, які були допущені КМВА – 118,8 млн гривень (перевірка проводилася у 2022 році). Друге місце в цьому антирейтингу посів Департамент соціальної політики КМДА (46,9 млн гривень за результатами перевірки у 2021 році), а третє – КНП “Київська міська клінічна лікарня №8” (20,9 млн гривень за результатами перевірки у 2024 році). При цьому надалі порушники відшкодували частину коштів на суму 180,1 млн гривень (у т.ч. 116,4 млн було відшкодовано КМВА).
Таким чином, загальна сума порушень, встановлених аудиторами у цей часовий проміжок, дорівнює як мінімум 444,5 млн гривень. Втім, насправді вона може бути суттєво вищою, про що мова йтиме нижче.
За інформацією “ревізорів”, матеріали деяких цих перевірок стали підставою для відкриття низки кримінальних проваджень, а ще в окремих випадках такі документи були долучені до вже відкритих справ. Так трапилося у випадках з 13 заходами державного фінансового контролю, які проводив центральний офіс Держаудитслужби, а також з 55 заходами, які здійснював її Північний офіс.
Що фіксували державні аудитори
Численні порушення, наприклад, були встановлені аудиторами під час вищезгаданої перевірки діяльності Департаменту культури КМДА за період з 1 січня 2021 року по 31 березня 2022 року (аудит проводився у 2022-ому). Зокрема, “ревізорам” стало відомо, що в 2021-2022 роках низці столичних музеїв (зокрема, Музею історії Десятинної церкви, Музею спортивної слави України, Державного музею авіації ім. О.К. Антонова тощо) було виплачено “зайві” 8,2 млн гривень – це сталося внаслідок включення до штатних розписів понаднормативних працівників (тобто, працівників, які взагалі не мають працювати в таких закладах, згідно з вимогами законодавства. – КВ). Схожа ситуація була і з деякими театральними закладами – за цей же період вони, на переконання аудиторів, могли б зекономити 735,9 тис. гривень
Крім того, ревізори встановили факти завищень вартості деяких робіт у столичних закладах культури. Наприклад, за даними Держаудитслужби, вартість реставрації будівлі музею Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського і Михайла Старицького на суму 1,5 млн гривень, реставрації закладу культури “Київський академічний театр оперети” – на суму 1,1 млн гривень, капітального ремонту будівель кінотеатру “Краків” (236,7 тис. гривень) і “Флоренція” (149,7 тис. гривень), ремонтно-реставраційних робіт будівлі комунального закладу “Центр художньої та технічної творчості “Печерськ” – на суму 52,5 тис. гривень тощо.
Також низку порушень було зафіксовано в діяльності секретаріату Київради (перевірка проводилася у 2019-2020 роках та охоплювала період з 1 січня 2017-го по 30 вересня 2019-го). Серед іншого, аудитори встановили факт нанесення секретаріату матеріальної шкоди в сумі 54,4 тис. гривень через те, що у деяких випадках подорожні листи щодо автомобілів, які були орендовані у КП “Автотранспортне підприємство КМДА)” та використовувалися “начальством” секретаріату, були підписані посадовцями, які у відповідні дати були відсутні на робочих місцях.
Читайте: Премії при збитках: аудитори Кличка перевірили діяльність КП “АТП КМДА”
У секретаріаті міськради у свою чергу пояснили, що насправді водії возили підлеглих цих посадовців – мовляв, “автомобілі використовувалися для потреб різних управлінь для здійснення їхньої професійної діяльності, яка не може бути зупинена у зв’язку з перебування начальника управління у відпустці”.
Також з транспортними засобами пов’язана ще одна історія. Так, у 2019 році секретаріат орендував три електроавтомобілі у ФОП Левченко О.А., а останній встановив на території міськради зарядну станцію, яка споживала електроенергію, що надходила на Хрещатик, 36. Але, за інформацією аудиторів, згідно з умовами договору оренди цих електроавтомобілів, саме їхній орендар мав забезпечувати зарядку цих транспортних засобів, і в угоді нічого не було сказано, що цим має займатися міськрада на своїй території та за власний рахунок. Як наслідок – секретаріату було нанесено матеріальну шкоду на суму 13,1 тис. гривень через зарядку цих електроавтомобілів фактично за рахунок бюджетних коштів та відсутність компенсації цих витрат на електроенергію з боку вищезгаданого ФОПу.
Низку порушень Держаудитслужба встановила і в діяльності комунального некомерційного підприємства “Київська міська клінічна лікарня №6” за період з 1 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року (перевірка проводилася у 2024-ому). Наприклад, протягом перших трьох місяців 2021-го лікарня неправомірно виплатила своїм працівникам 4,9 млн гривень заробітних плат – такого висновку “ревізори” дійшли через те, що ці кошти заклад “мав витратити на забезпечення комплексного надання медичних послуг”.
Крім того, за даними аудиторів, державному бюджету було нанесено збитки на суму 7,7 млн гривень через те, що посадовці даної лікарні внесли недостовірну інформацію до звітів щодо кількості медичних команд, які були залучені до боротьби з коронавірусом у січні-березні 2021 року (такі звіти подаються на розгляд різних держорганів. – КВ). Йшлося про те, що у звітах зазначалася більша кількість таких команд, за функціонування яких лікарня отримувала кошти, ніж насправді таких команд працювало.
При цьому, в деяких випадках аудитори прямо не фіксували певні остаточні суми фінансових порушень, але разом з тим вказували на наявність різних недоліків у роботі низки столичних комунальних підприємств та установ, через які останні могли, наприклад, недоотримувати кошти або “накопичувати” борги. Так було, серед іншого, з КП “Київблагоустрій”, діяльність якого за період з 1 січня 2020 року по 30 червня 2023 року Держаудитслужба України перевіряла у тому ж 2023-ому.
Зокрема, “ревізорам” стало відомо що через те, що інспектори даного підприємства не отримали персональні дані осіб, що здійснили адміністративні правопорушення та, як наслідок, не склали відносно таких громадян відповідні протоколи (таких випадків нараховано близько 41 тис.), “Київблагоустрій” не зміг застосувати адміністративні стягнення до порушників щонайменше на суму понад 10 млн гривень. Також аудитори з’ясували, що недостатність виробничих потужностей підприємства не дозволила демонтувати близько 57% тимчасових споруди та МАФів, власники та користувачі яких не виконали приписи інспекторів з благоустрою, що “призводить до незадоволення потреби громади та не сприяє отриманню доходів бюджетом міста від проведення аукціонів на право розміщення об’єктів пересувної та сезонної дрібнороздрібної торгівлі”.
Крім того, у Держаудитслужбі зафіксували, що ті власники демонтованих ТС, які не виявили бажання забрати свої споруди, фактично заборгували бюджету Києва близько 20,2 млн гривень, але підприємство не може добитися відшкодування цих коштів. Причиною цього “ревізори” назвали відсутність нормативно-правових актів, які визначають механізм такої компенсації для тих, хто не виявив бажання забрати своє майно.
Серед іншого, у висновках аудиторів зазначається, що протягом зазначеного періоду “Київблагоустрою” довелося компенсувати власникам демонтованих ТС 4,3 млн гривень за рішеннями судів – йдеться про ті випадки, коли служителями Феміди було встановлено незаконність “прибирання” цих споруд з вулиць міста. На переконання Держаудитслужби, це може “свідчити про неналежну роботу контролюючого органу у сфері благоустрою міста щодо з’ясування обставин розміщення споруди (наявності дозвільних та правовстановлюючих документів тощо)”.
Також аудитори вказали на те, що у деяких випадках неможливо підтвердити використання транспортних засобів підприємства та палива. Йдеться, наприклад, про те, що водії “Київблагоустрою” використали паливні талони на суму близько 0,2 млн гривень поза межами Київської області, але як були використані такі скретч-карти, “ревізори” не встановили. Причиною цього у Держаудитслужбі назвали “незапровадження практики долучення водіями чеків РРО до документів на списання палива”. Крім того, у першому півріччі 2023 року підприємство використовувало транспортні засоби і списувало паливо на загальну суму 0,1 млн гривень на потреби ЗСУ, але разом з тим “Київблагоустрій” не надав аудиторам ніяких доручень з цього приводу з боку КМДА або звернень підрозділів ЗСУ.
Читайте: Гроші в нікуди та сумнівні демонтажі: аудитори перевірили, як в КМДА контролюють благоустрій
Також низку порушень було встановлено і в діяльності КП “Київський метрополітен” (перевірка проводилася Держаудитслужбою у 2024 році і охоплювала період діяльності вказаного підприємства з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2023 року). Зокрема йдеться про різні такі недоліки при будівництві метро на Виноградар.
Так, на думку “ревізорів”, через відсутність контролю за використанням коштів з боку посадовців столичної “підземки” і Департаменту транспортної інфраструктури КМДА ці роботи були призупинені, а у “Київському метрополітені” станом на 1 січня 2024 року утворилася прострочена дебіторська заборгованість у сумі 3,9 млрд гривень. Йдеться про ті кошти, які дане КП на той час встигло перерахувати своєму тоді ще генпідряднику АТ “Київметробуд”.
При цьому, аудитори тоді спрогнозували, що зупинення будівництва цієї гілки метро призведе до додаткових витрат у сумі 69,4 млн гривень на коригування проєкту даних робіт. Також “ревізори” зауважили, що через те, що генпідрядник так і не збудував дві станції на даній лінії метро, “цивільне населення залишились без цілодобового укриття з використанням інфраструктури цивільного захисту з початку повномасштабного вторгнення росії на територію України”.
Крім того, у Держаудитслужбі встановили факт завищення цін на перевезення 60 вагонів метро, які столиця отримала в подарунок від міста Варшава (Польща), на загальну суму близько 159,6 млн гривень. Такого висновку “ревізори” дійшли через те, що “Київський метрополітен” заплатив компанії-перевізнику за такі послуги 189,3 млн гривень, тоді як інші перевізники готові були займатися цим за 29,6 млн гривень.
Також деякі інші порушення були зафіксовані в роботі вищезгаданого Департаменту транспортної інфраструктури КМДА – під час перевірки Держаудитслужбою його діяльності за період 2018 року (захід контролю відбувся у 2020 році). Зокрема, на думку “ревізорів”, чиновники цього структурного підрозділу столичної мерії не проконтролювали належним чином роботи із капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення Києва із заміною ртутних і натрієвих світильників на світлодіодні (замовник – підпорядковане департаменту КП “Київміськсвітло”). Наслідком цього, за даними аудиторів, стало завищення вартості виконаних робіт на 93,1 тис. гривень, які після перевірки були повернуті до бюджету Києва (вочевидь, це зробили підрядники даних робіт. – КВ).
Цікавим є той факт, що аудитори не вказали загальну суму порушень у деяких структурах – у т.ч. у випадках з аудитами у КП “Київський метрополітен” і Департаменті транспортної інфраструктури КМДА. Йдеться про те, що у відповідних рядках загальної таблиці, яка була надана центральним офісом Держаудитслужби фактично стоять прочерки. Тобто, “ревізори” не порахували до загальної суми ні втрати за перевезення вагонів метро, ні втрати при встановленні нових світильників на столичних вулицях, ні інші сумнівні витрати “комунальників”.
Вочевидь, схожі ситуації прослідковуються і в інших випадках. Можна припустити, що це пов’язано у т.ч. з певними критеріями підрахунку суми таких порушень або ж з якимись нюансами у звітності самих аудиторів. Втім, навіть якщо ці фінансові втрати не були включені до “загальної відомості”, втратами вони від цього, схоже не перестають бути. Через це сумарні обсяги втрачених бюджетом Києва коштів дійсно можуть бути кратно більшими, ніж зафіксовані 444,5 млн гривень.
Що відбувається з перевірками у столиці
Як неодноразово повідомляла КВ, різні держоргани регулярно фіксують масові порушення в роботі структурних підрозділів КМДА та столичних КП, через які бюджет Києва щорічно втрачає мільйони гривень. Такі випадки нерідко призводять до відкриття кримінальних проваджень. Проте, лише в одиничних випадках такі справи передаються правоохоронцями на розгляд судів – зазвичай це обмежується попереднім слідством, або, як максимум, врученням підозри.
Серед головних причин того, що фігуранти таких справ виходять сухими із води, є закінчення строків давності – тобто слідчі занадто довго вивчають такі порушення. На ці та інші факти, до слова, неодноразово звертав увагу і Віталій Кличко. Але мер Києва використовував таку “особливість” роботи правоохоронців “на свій лад” – зазначав, що, така активність є всього лише намаганням певних осіб “створити картинку абсолютної корупції” у Києві.
Наприклад, у 2019-2020 роках Служба безпеки України (СБУ) задокументувала численні факти корупції з боку керівників суб’єктів господарювання, підпорядкованих КМДА. Йдеться про спроби посадових осіб міських КП розтратити, розікрасти та привласнити бюджетні кошти на суму понад 500 млн гривень при виконанні різноманітних робіт. Держаудитслужба у цей же період попередила фінансові порушення на суму близько 800 млн гривень при проведенні в Києві бюджетних закупівель. У квітні 2020 року тодішній начальник Головного управління СБУ у Києві та Київській області Сергій Болдир повідомив про зазначені факти столичного мера Віталія Кличка. Останньому було рекомендовано посилити контроль за використанням бюджетних коштів та вивчити зі своїми підлеглими кримінальне та антикорупційне законодавство.
Читайте: СБУ рекомендовала Кличко усмирить своих “бюджетных расхитителей
Крім того, щорічно перевірки в підпорядкованих столичній мерії структурах проводять і фахівці Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, а також аудитори її структурних підрозділів та РДА. Втім, такі аудити і ревізії охоплюють лише малу частину структур – одних лише КП у Києві налічується близько 2 тис. І попри наявність фактів явних фінансових порушень (як звичайних “бюрократичних помилок”, так і відвертих “ розпилів” бюджетних коштів), лише невелика кількість чиновників притягається до дуже “легкої” відповідальності.
Так, з 2017 року по 2024 рік включно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА спільно з колегам з інших підрозділів провів у підпорядкованих столичній міськдержадміністрації структурах 482 аудиторські перевірки. Найбільше аудитів за цей період було проведено у 2023 році (83 аудити), найменше – у 2022 році (41 така “ревізія”), а минулоріч таких заходів контролю відбулося 81. За ці вісім років “перевіряльники” з КМДА нарахували фінансових порушень на загальну суму понад 5,6 млрд гривень – як тих порушень, які спричинили втрату столичним бюджетом його ресурсів, так і тих, що не призвели до безпосередніх втрат. “Рекордним” для столиці став 2019 рік, коли сума таких порушень склала 2,2 млрд гривень, а найменше їх було зафіксовано у 2023 році – всього 241,7 млн гривень. У 2024 році було зафіксовано порушень на суму 348 млн гривень.
При цьому, протягом 2017-2024 років за результатами аудитів до не значної дисциплінарної відповідальності за фінансові порушення було притягнуто всього 136 посадових осіб: найбільше чиновників потрапило “під роздачу” у 2018 році (48 осіб), найменше – у 2022 році (всього 5 посадових осіб).
Читайте: Порушення на 348 млн гривень: аудитори КМДА відзвітували про перевірки у 2024 році
Із серпня 2023 року Північний офіс Держаудитслужби очолює Олексій Король. На цій посаді він змінив Олександра Карабанова, який керував даним структурним підрозділом з осені 2016 року.
Посаду Голови Державної аудиторської служби України з 8 листопада 2022 року обіймає Галина Басалаєва. її попередником на цій посаді був Геннадій Пліс, який очолював даний орган з 30 квітня 2020 року по 4 листопада 2022 року. Останній є не чужою для столичної влади людина: з 2006 по 2017 роки Пліс працював не різних керівних посадах у КМДА. Зокрема, у 2014-2016 роках він керував Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, а у 2016-2017 роках займав пост першого заступника голови столичної міськдержадміністрації Віталія Кличка.
Діяльність Держаудитслужби спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, посаду якого з 30 березня 2020 року займає Сергій Марченко.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
