З 1 січня в Україні запроваджується другий етап земельної реформи. Тепер юридичні особи мають право купувати землю сільськогосподарського призначення, а купувати можна лише приватизовані земельні наділи загальною площею до 10 тисяч гектарів (що у 100 разів більше, ніж раніше). Саме останній пункт лякає аграріїв: на їх думку, дозвіл на концентрацію такої великої кількості землі в одних руках може знищити малі й середні господарства, а великі агрохолдинги та олігархи скуповуватимуть землю.
Нововведення
Як стало відомо KВ, крім цього, діє заборона на купівлю та продаж землі для іноземних громадян, а мінімальна ціна купівлі сільськогосподарських земель не має бути нижчою за її нормативну грошову оцінку. Пріоритетне право на купівлю ділянки залишається за її орендарем.
Перші протести
Ще у 2020 році аграрії виступали проти впровадження реформи. Побоювались, що загалом дозвіл на продаж землі й введення відповідного призведе до знищення малих та середніх господарств.
Також, з різкою критикою зіткнулась пропозиція дозволу іноземним громадянам купувати та продавати земельні наділи. Наразі на це діє заборона, однак, це може стати частиною третього етапу реформи. Тоді, згідно повідомленням ЗМІ, Президент Володимир Зеленський заявляв, що рішення про право продажу землі сільськогосподарського призначення іноземцям буде ухвалено лише після всеукраїнського референдуму.
Ринок землі було таки введено у 2021 році. Й тоді на Київщині було вверифіковано до продажу 10287 га за середньою очікуваною вартістю (дані КШЕ) понад 150 тис. гривень за гектар, що вп’ятеро дорожче, ніж в середньому по Україні.
Представники громад висловляли різні думки щодо успішності ринку: деякі заявляли, що продовжується занепад, а деякі говорили про “новий крок до демократії”.
Читайте: Грудка чорнозема: за рік на Київщині виставили на аукціони більше 10 тисяч гектарів землі
Другий етап
Другий етап реформи отримав ще більше критики через збільшення допустимої загальної площі земельних наділів в одних руках. Якщо раніше це була цифра у 100 гектарів, то тепер в одних руках може концентруватися до 10 тисяч гектарів. Аграрії намагались боротися з таким нововведенням, й навіть підписали відповідну петицію, яка зібрала 25 934 голосів за 20 днів. Петицію було створено за підтримки Всеукраїнської Аграрної ради. Заступник голови Ради Денис Марчук наголошував, що організація в цілому підтримує реформу й розширення ринку землі, однак, виступає прот підняття ліміту допустимого обсягу землі.
“Наголошую, ВАР підтримує продовження земельної реформи та допуск до ринку юридичних осіб, які відповідно до Земельного кодексу належать виключно громадянам
України. Ми виступаємо проти підняття ліміту допустимого обсягу землі у власності однієї особи з поточних 100 до 10 тисяч гектарів в одні руки. Чому: бажання малих та середніх аграріїв відтермінувати збільшення з 2024 року лімітів на купівлю землі пояснюється критичним фінансовим станом агропідприємств в 2023 році. В умовах війни, у них просто немає коштів на купівлю землі. Другий рік поспіль аграрії працюють у збиток, щодня зазнають фінансових втрат через блокування портів, логістичні проблеми та низькі ціни на збіжжя. За експертними розрахунками,
галузь рослинництва в 2023 році є абсолютно нерентабельною, а сукупні збитки за цей рік складуть не менше $3 млрд. І це лише фінансові збитки через нерентабельність виробництва, не враховуючи збитків завданих аграрній інфраструктурі внаслідок військових дій”, – писав Марчук.
За результатами розгляду петицію, Президент доручив Кабміну розгялнути пропозиції аграріїв й врахувати всі ризики, однак, відповіді від Уряду досі не надходило.
“З огляду на зазначене я звернувся до Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля із пропозицією всебічно опрацювати порушені в електронній петиції питання, урахувавши, серед іншого, можливі ризики для продовольчої безпеки, та вжити необхідних заходів реагування. Про відповідні результати автора електронної петиції поінформує Кабінет Міністрів України”, – відповів Президент.
Думка на місцях
На думку Голови Асоціації фермерів та приватних землевласників Київської області Олександра Чубука, реформа таки потребує змін. Експерт у коментарі KВ називає її “звільненням сільськогосподарських земель від селян” й вбачає ризики у дозволі купувати землю юридичним особам.
“Я вважаю, що перший етап був позитивний. А те, що на сьогоднішній день у фізичних та юридичних осіб буде можливість купляти такий банк землі це негативно. Такого бути не повинно. Ми ж розуміємо, що її не зможуть купити ані малі, ані середні виробники. Її будуть купляти тільки банки, фонди, фінансові групи, ті, коми треба “пристроїти” гроші. Цю реформу я називаю “звільненням сільськогосподарських земель від селян”. Земля перейде до власників грошей, а не до тих, хто її обробляє. Що стосується юридичних осіб, я вважаю, що це взагалі загрожує державності України. Бо юридична особа може змінитися за одну добу. Це просто схема, щоб земля належала тому, кому треба, у тому числі й іноземцям, незважаючи на пряму заборону продажу землі іноземцям. Якщо б це було дозволено напряму, це б вплинуло на вартість землі. Це не впливає на інвестиційну привабливість. Іноземці звикли й вміють працювати на орендованих землях, там все тримається на оренді, а не приватній власності. На сьогоднішній день, поки немає великого ажіотажу по області, немає й великих проблем. Але, ми слідкуємо: це бомба сповільненої дії”, – розповів Чубук.
Схожої думки Олексій Новохатько, власник фермерського господарства “Астра” на Обухівщині. Аграрій розповів KВ, що негативно ставиться до другого етапу реформи.
“Ставлення негативне, реформа відбулася шляхом обману. Аграріям обіцяли певні кредитні можливості для землі, яких немає. Зараз більша частина землі, що продається на ринку, продається через скрутні обставини власників: проблеми зі здоров’ям, відсутність спадкоємців тощо. І це впливає на вартість землі, яка є невисокою. Є загроза, що більшість землі зрештою опиниться у власності агрохолдингів. Ціна землі визначається виключно тим, скільки за неї готові заплатити самі фермери. І коли у фермерів закінчаться гроші, а вони вже закінчуються, то на ринку залишаться тільки великі гравці. І вони будуть диктувати монопольну ціну. В принципі, це вже почало відбуватись. Зокрема, у Білоцерківському районі холдинг обіцяв фермерам по 15 тисяч за оренду гектара землі. І звичайно, що жодні існуючі обмеження не дають гарантій: заборона купівлі землі іноземцями дуже легко обходиться, землю просто реєструють на підставних осіб. Однак, якщо напряму дозволити іноземцям купувати землю, це вплине на вартість землі. Я вважаю, що логічніше було б залишити обмеження у 100 гектарів в одні руки”, – прокоментував Новохатько.
Юридичний погляд
KВ також поспілкувалась з адвокатом, заслуженим юристом України, головою постійної комісії КОР з питань екології, природокористування, водних ресурсів, мисливства, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Романом Титикало, який також висловив побоювання щодо збільшення ліміту обсягу землі. Однак, в цілому, юрист вважає реформу позитивною, адже вона дозволяє розширити коло потенційних покупців землі.
“В цілому, ця реформа є позитивною, адже розширює коло потенційних покупців й продавців землі. Однак, існує критика, щодо можливості великої концентрації землі в одних руках. І я підтримаю ці побоювання. Зараз на ринку дійсно існує тенденція скупки землі великими холдингами і це створює ризики для малих та середніх підприємств. Можливо, є сенс переглянути цю реформу саме у частині максимально дозволеної площі землі. Зараз це 10 тисяч гектарів. Щодо купівлі землі іноземцями, ця заборона ніяк не обмежить інвестиційну привабливість України та Київщини як такої. Поки зарано давати можливість іноземцям купляти ці наділи. Ринку необхідно стабілізуватись, він має вдало запрацювати внутрішньо, перш ніж виходити на інший рівень”, – розповів Титикало.
Як раніше писала KВ, попри війну та вилучення “військового” ПДФО, у більшості міських громад Київщини фіксується позитивна динаміка зростання бюджетів. Більше того, попри недоотримання мільйонів надходжень до місцевої казни, міста і надалі планують надавати значну фінансову підтримку ЗСУ. Показовим з-поміж міст є Вишневе, яке збільшило за рік міську скарбничку на понад 700 млн гривень. Куди гірша ситуація у Ржищівської громади, єдиної, яка увійшла у новий рік без затвердженого основного фінансового документу. У самих же громадах жаліються на зменшення саме власних надходжень і необхідність збільшувати залежність від державних субвенцій. KВ проаналізувала основні бюджетні показники міських тергромад і порівняла їх з бюджетами минулого воєнного року.
Читайте: Обережний оптимізм: більше половини міських громад Київщини фіксують зростання бюджетів
Фото: колаж КВ
