Столична влада розробила програму фінансово-кредитної підтримки малого та середнього бізнесу, що передбачає виплату відсотків по кредитах на розвиток столичним бюджетом. Однак, на сьогодні борг Києва перед підприємцями за програмою сягнув вже 30 мільйонів гривень. До чого тут війна, як і коли киянам планують повернути гроші, як отримати кредит на розвиток власної справи та як влада планує підвищувати інвестиційну привабливість столиці КВ розповів директор департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Володимир Костіков.
KВ: Розкажіть про зміни в проект рішення Київради щодо фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва у місті Києві на період воєнного стану. Чим це допоможе столичному бізнесу?
Володимир Костіков: Ціль прийняття проекту рішення – підтримка суб’єктів малого та середнього підприємництва у місті Києві на період дії воєнного стану. Це робиться шляхом підвищення максимальної номінальної відсоткової ставки фінансування для позичальників, що дозволить збільшити кількість суб’єктів малого та середнього підприємництва у місті Києві, які матимуть змогу отримати фінансово-кредитну підтримку. Також ми надаємо можливість суб’єктам малого та середнього підприємництва у місті Києві, по яким були надані Реєстри позичальників на надання ФКП за І квартал 2022 року, отримати ФКП за квітень – грудень 2022 року, тощо.
Нагадаю, існує 12 банків, які увійшли до програми Комплексної підтримки суб’єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану.
Департаментом промисловості та розвитку підприємництва підписано договори про співробітництво та додаткові угоди до них з такими банками-партнерами, як: АТ “КБ “Глобус”, АТ “Ощадбанк”, АБ “Укргазбанк”, АТ “Прокредит Банк”, АТ КБ “Приватбанк”, АТ “Кредобанк”, ПАТ “Банк Восток”, АТ “Кредитвест Банк”, АТ “Банк “Український капітал”, АТ “Таскомбанк”, АТ “Асвіо Банк” та АТ “Комерційний Індустріальний Банк”. Висловили готовність долучитись до реалізації Положення про ФКП АТ “Укрексімбанк”.
Тож бізнесмен може узяти кредит для поповнення оборотних коштів, закупівлі обладнання, тощо.
Київська влада у свою чергу бере на себе зобов’язання погасити проценти по цьому кредиту. Бізнесмен сплачує тільки тіло кредиту, а Департамент погашає 99 % від суми відсотків за кредитним договором, які фактично сплачені позичальником за звітний період, за рахунок власних коштів.
Наразі це — та сама рука допомоги від столичної влади малому та середньому бізнесу, якої він так потребує. Не секрет, що в умовах війни дуже багато підприємців сегменту почуваються некомфортно. Ми маємо їх підтримати. Існуюча програма фінансово-кредитної підтримки таким чином має бути актуалізована. Наголошую, що це питання є економічним, а не політичним, тому має бути підтримане всіма фракціями, незалежно від політичних вболівань.
KВ: За цією програмою у Києва перед підприємцями виник борг у 30 млн гривен за минулий рік. Що це за борг?
Володимир Костіков: Це той самий борг, що з’явився минулого року, коли ми змогли профінансувати лише перший квартал 2022-го, який лише частково зачепила війна.
Надалі у 2022 році суб’єкти малого та середнього підприємництва Києва залишились без підтримки з боку влади через введення постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року № 590 “Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану” черговості фінансування.
Тож гроші від казначейства відходили на третю категорію виплат, а не на відсотки для бізнесу, адже положення про ФКП фінансується у третю чергу.
Це, в свою чергу, призвело до виникнення заборгованості Департаменту з оплати компенсації за ІІ – VІ квартали 2022 року. Крім того, рішенням Київської міської ради від 28.11.2022 № 5660/5701 “Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 09 грудня 2021 року № 3704/3745 “Про бюджет міста Києва на 2022 рік” Департаменту було зменшено бюджетне фінансування до 12,75 млн грн, чого вистачило на оплату компенсації лише за І квартал 2022 року. Зараз ми маємо можливість повернути їм ці гроші, але для цього треба рішення Київради.
KВ: Скільки коштів було виплачено за січень-лютий 2022 року?
Володимир Костіков: Усього 12,75 млн гривень. Тобто, весь кошторис програми складав 42 мільйони. Бюджет цього року – це вже 40 мільйонів. Програмою фінансово-кредитної підтримки у 2021 році скористалося 300 підприємств, у 2022 вже, звичайно, значно менше – біля 60.
KВ: За яких умов підприємці можуть доєднатись до програми?
Володимир Костіков: Щоб підприємець увійшов у цю програму, існує 4 критерії. Перше – це обов’язково кияни, щоб податки сплачувались у міську скарбничку. Друге, – відповідність виду діяльності, адже програма не фінансує гральний бізнес, табак, алкоголь, зброю, або вибухонебезпечні предмети. Ресторан з продажем алкоголю може потрапити в програму, заборонено саме виробництво, або спеціалізована торгівля. Третій критерій – це цільове призначення, це має бути купівля обладнання, придбання приміщень для виробництва, тощо. Те, що підтримає виробничі потужності. Й останнє – власний внесок, якщо мова йде не про кредитування обігових коштів. Власний внесок має бути не менше 20%. Зауважу, що ця програма націлена саме на підтримку ФОПів, малого та середнього бізнесу. Великий бізнес має отримувати підтримку за програмами 5-7-9 і тому подібним.
KВ: Який шлях має пройти підприємець, щоб отримати фінансово-кедитну підтримку? Як виглядає ця дорожня карта?
Володимир Костіков: Програма налаштована таким чином, що контакт держслужбовця з бізнесменом мінімізовано. Позичальник приходить в банк і там вирішує питання надання кредиту. Тільки після цього ми відіграємо свою роль, виплачуючи проценти. Наші банки-партнери знають про нашу програму, й вони вирішують питання надання кредиту. Ми лише погоджуємо потрапляння позичальників в програму. В нас також є право завершити сплату процентів, якщо позичальник співпрацює з країною-агресором, або якщо за бізнесменом помічено нецільове витрачання коштів. Максимальна сума надання кредиту складає 50 мільйонів до 72 місяців (6 років). Максимальна номінальна відсоткова ставка фінансування для позичальників встановлюється кредитним договором і не повинна перевищувати UIRD (12 місячний) + 6 % за попередній день, що передує дню укладення кредитного договору.
KВ: Хто вже кредитується за цією програмою?
Володимир Костіков: Одним з наших позичальників є “Київхліб”, трикотажна фабрика “Роза”, “Перший трубний”, “Євроформат”, асфальтобетонний завод “Столичний”. Також підтримку отримують будівельні компанії, переробна промисловість й взагалі підприємці з майже усіх галузей.
KВ: Які саме зміни планується внести до програми ФКП на сесії КМР 18 травня?
Володимир Костіков: По-перше, це повернення боргів за останні квартали 2022 року. По-друге, це підвищення максимальної номінальної відсоткової ставки фінансування для позичальників з UIRD (12 місячний) + 6% на UIRD (12 місячний) + 9%, що дозволить збільшити кількість суб’єктів малого та середнього підприємництва у місті Києві, які матимуть змогу отримати фінансово-кредитну підтримку. Це пов’язано з тим, що Національний банк збільшив ставку кредитування. Також є намір змінити положення про реєстрацію і знаходження виробничих потужностей: реєстрація підприємців має залишатись столичною, однак, виробництво зможе знаходитись будь-де, окрім тимчасового окупованих територій. Це пов’язано з релокацією бізнесу. І останнє – зменшення фінансового навантаження на підприємців Києва на час дії воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення чи скасування, а саме: компенсувати 99% від суми відсотків за кредитним договором, які фактично сплачені позичальником за звітний період, за рахунок власних коштів. Це спеціальні умови кредитування, які були затверджені на час дії карантину. Щоб не повернутись до 50%, коли карантин остаточно скасують, ми вважаємо доцільним змінити ці умови під реалії сьогодення.
KВ: Як ви вважаєте, чи будуть ці зміни підтримані депутатським корпусом і чому депутати провалили їх минулого разу?
Володимир Костіков: Я дуже сподіваюсь що їх підтримають. Проєкт рішення, розроблений Департаментом, що передбачав, в тому числі, і погашення боргів 2022 року, двічі ставили на голосування сесії Київради, на жаль, не вистачило лишень двох голосів для його прийняття.
Тому, нами підготовлено новий проєкт рішення Київської міської ради “Про деякі питання фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва у місті Києві, на період дії воєнного стану”, який на даний час проходить процедуру погодження у постійних комісіях Київської міської ради і буде винесений на розгляд найближчої сесії Київради.
Як держслужбовець, я не маю мати політичних вболівань і сподіваюсь, що зараз програма має бути прийнята.
KВ: У чому полягає полягає проблема з орендними коштами КНП “Лабораторний центр” та про яку суму йдеться? Який ви бачите механізм розв’язання цього питання?
Володимир Костіков: Через сесію має бути винесене на голосування питання про це підприємство. Сьогодні Департамент координує роботу 10 комунальних підприємств: “Бессарабський ринок”, “Володимирський ринок”, “Житній ринок”, “Печерськсервіс”, “Поділ-Нерухомість”, “Київська спадщина”, “Міський магазин” виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), “Світоч” м. Києва, КНП “Лабораторний центр”, Київський міський бізнес-центр.
Утримання підприємства КНП “Лабораторний центр” та виплата заробітної плати працівникам здійснюється в основному за рахунок доходу від оренди майна територіальної громади міста Києва, яке перебуває на балансі КНП “Лабораторний центр”.
На сьогодні КНП “Лабораторний центр” укладено договори на оренду нежитлових приміщень з бюджетними установами, наприклад, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві (вул. Івана Драча,10/8) чи ДУ “Київський міський центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України” (вул. Естонська, 3г, вул. Костянтина Данкевича,4).
Рішенням Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 “Про деякі питання комплексної підтримки суб’єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану в Україні” (далі- Рішення) орендарів за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києві на період дії воєнного стану було звільнено від орендної плати.
Рішенням Київської міської ради від 14.07.2022 № 4909/4950 було внесено зміни до Рішення та орендарям, які здійснюють підприємницьку на об’єктах комунальної власності територіальної громади міста Києва, що перебувають на балансі комунальних підприємств з 01.08.2022 і на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення орендна плата нараховується в розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди. У Додатку 2 до вищезазначеного рішення визначено перелік комунальних підприємств – отримувачів 50 відсотків орендної плати, до якого не увійшов КНП “Лабораторний центр”.
У зв’язку із ненаходженням коштів від оренди у 2023 році підприємство може втратити 1,2 млн грн., бюджет міста Києва – 0,6 млн грн.
Тож ми вживаємо заходів щодо внесення змін до Рішення в частині відновлення орендної плати у розмірі 50% КНП “Лабораторний Центр” за договорами оренди приміщень.
Також планується активно розвивати такі напрямки діяльності КНП “Лабораторний центр”, як проведення лабораторних досліджень мобільними лабораторіями, здійснення профілактичних заходів з дезінфекції, дезінсекції та дератизації, що дозволить покращити фінансовий стан підприємства та налагодити його ефективну роботу.
Також новим напрямком роботи підприємства буде забезпечення складування продукції, отриманої в якості гуманітарної допомоги.
KВ: Ви вивчали досвід роботи науково-технологічних парків у Німеччині, столиця працює над перенесенням цього досвіду на свої технопарки. Якими вони будуть та на якому етапі процес?
Володимир Костіков: Ідея створення наукового парку Academ.Сity запропонована Національною академією наук України. Локація, відповідно, академмістечко. Ми говоримо про територію біля 80 га землі, десь 45 га від цієї території – це територія, яку вже займають науково-дослідні інститути НАН України, усього їх 12.
Зараз ці інститути – це будівлі радянського зразка, які потребують реновації. З цього приводу керівництвом Департаменту безпосередньо було вивчено досвід створення та функціонування двох німецьких наукових парків – “Адлерсхоф” та “Берлін-Бух”. Показники “Адлерсхофа” вражають: 12 000 компаній й близько 20 000 співробітників. Натомість, стартові позиції були такі самі, як і у території академмістечка. 8 лютого 2023 року між КМВА та НАН України було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо створення наукового парку Academ.Сity.
KВ: Чи існує вже бачення концепції цього технопарку?
Володимир Костіков: На цей рік в нас вже є план заходів, ми присвятимо найближчі два роки розробці концепції цього парку. Буде створена експертна група, яка протягом двох місяців підготує початкову візію концепції. Особисто я бачу, що це розвиток території з реконструкцією наявних приміщень і можливістю будівництва нових. Це точно будуть і донорські кошти, і допопомога партнерів, адже бюджет стовідсотково цього не витягне. Цей парк унікальний тим, що там вже є працюючі інститути з базою знань. Це основа розвитку проекту. В столиці зосереджено чверть наукового потенціалу України, НАН України і їх розробки визнаються у всьому світі, тому, це точно інвестиційно-привабливий проект і виглядає пріоритетніше за будь-які приватні технопарки.
KВ: Які заходи щодо створення технопарку заплановані на 2023 рік?
Володимир Костіков: Ми побачимо візію концепції і проведемо перемовини із стейкхолдерами цієї земельної ділянки, адже там ще 40 гектарів землі перебуває у приватній власності. Звісно, хотілось би також імплементувати цю територію у простір “Academ.Сity”.
Також у квітні підписано План заходів виконання Меморандуму на 2023 рік, який передбачає розробку фінансового плану та дорожньої карти розвитку проекту, проведення анкетування стейкхолдерів з питань інноваційного розвитку міста, проведення круглого столу “Відкритий діалог зі стейкхолдерами щодо інноваційного розвитку міста” тощо.
Потенціал “Академ.Сіті” передбачає: площу приміщень для реновацій 26 000 м. кв., 200-300 потенційних стартапів, 750-1500 робочих місць у сфері високих технологій.
Тому в проекті Міської цільової програми сприяння розвитку промисловості, підприємництва та споживчого ринку на 2024-2025 роки нами передбачено низку заходів з реалізації проекту Академ.Сіті. Це організація міського корпоративного акселератора інноваційної діяльності, розробка концепту інноваційного хабу Academ.City для планування розвитку території наукового парку Академ.Сіті та Академмістечка, у тому числі проведення корпоративної інноваційної сесії “Індустріальний хакатон”.
KВ: У Києві відновлена рада директорів підприємств, в чому її суть і наскільки ефективний цей механізм?
Володимир Костіков: Це консультативний дорадчий орган КМР. До складу Ради директорів входять – 61 керівник промислових підприємств міста Києва та 2 представника громадськості, які формують 8 галузевих секцій. У районних радах є свої ради директорів, і їх голови входять до столичного органу. Це площадка, де обговорюються нагальні проблеми промислового комплексу Києва. Це, наприклад, блекаути і пошкодження енергетичної інфраструктури. Також це порядок бронювання військовозобов’язаних працівників і удосконалення порядку виїзду промисловців за кордон (відрядження, участь у виставках, проведення переговорів тощо). Практичні питання підтримки зовнішньоекономічної діяльності підприємства в умовах воєнного стану.
Ми разом намагались мінімізувати втрати, спричинені ушкодженням енергетичної інфраструктури. Це співпраця з ДТЕК, визначення топів, тобто тих, кому необхідно отримувати безперервне живлення. Підприємствам пропонували умови економії, й вони обирали: відповідати критеріям цієї економії, або переходити на власне живлення. Рада директорів існувала завжди, й вирішувала не тільки питаннями, пов’язані з війною. Наприклад, мінімізація податкового навантаження, перспективи розвитку промислових територій тощо.
KВ: В Києві почала відновлюватись ділова активність. Коли ви відчули, що в столицю повертається бізнес?
Володимир Костіков: Починаючи з травня 2022 року. Бізнес почав відроджуватись. Під час відключень люди купували генератори, адаптувались під реалії. Багато з’явилось нового, релокованогго бізнесу, однак частина того, що було до війни, не витримала навантаження. Багато підприємців скоротили свої точки, одне замінюється на друге. Так, на Хрещатику, наприклад, замість фірмового магазину “ROSHEN” відкриють магазин “БКК”. Але загальна тенденція станом на зараз позитивна: так, наприклад, поступово збільшується кількість об’єктів торгівлі, перукарень та підприємств з хімічного чищення одягу та різноманітних виробів.
KВ: Чи будуть в цьому році відмінники побутового господарства і чи актуальна ця нагорода для людей?
Володимир Костіков: Так, в цьому році буде нагородження й мати нагороду від столичної влади досі престижно. Можливо, з одного боку це й є пережитком минулого, але ми не можемо матеріально відзначити успішних підприємців. Поки віддати свою шану можемо тільки так.
KВ: Які фактори можуть вплинути на відновлення бізнес-активності ресторанного сектору та закладів побутового обслуговування населення?
Володимир Костіков: За оперативною інформацією, на сьогодні у місті Києві працює 526 промислових підприємств (із 1140), які представляють 9 галузей промисловості.
Кількість працюючих складає 60,2 тисячі осіб, що майже вдвічі менше, ніж до початку війни. У 2022 році експорт товарів у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року зменшився на 31,4% склав 10,5 млрд дол. США, імпорт зменшився на 29,1% і становив 22 млрд. дол. США, Актуальним є питання повернення бізнесу, тому у проєкті Міської цільової програми сприяння розвитку промисловості, підприємництва та споживчого ринку на 2024–2025 роки включено захід “Надання фінансової допомоги релокованому бізнесу” із загальним обсягом фінансування 100 млн грн. Заплановано, що за 2 роки 500 підприємців матимуть змогу в середньому по 200 тис. грн фінансової допомоги.Тому, перше що можна сказати– на відновлення бізнес-активності підприємців вплине завершення повномасштабної війни в Україні. До цього доєднуються стабілізаційні процеси в енергосистемі, надходження інвестицій, припинення трудової міграції, створення сприятливого бізнес-середовища для підприємців шляхом фінансово-кредитної підтримки суб’єктів господарювання тощо. Треба зрозуміти, що після війни треба буде комплексно підходити до питання відновлення економіки. Якщо в нас не буде власного “Плану Маршалла”, то відновлення триватиме дуже довго.
Фото: Євген Лоюк
