Рашистська навала, що з перших днів війни намагалася знищити Київщину, вплинула драматично і на фінансовий стан громад. Вже на початку весни динаміка надходжень до місцевих бюджетів критично знизилась. Доходи столичного регіону впали проти аналогічного показника минулого року на 81,4 млн гривень. Попри це, за майже півроку в грошовому плані окремі громади змогли прирости.
Кривава крива
Падіння грошових надходжень Київщина прогнозовано відчула на початку березня і відтоді місяць за місяцем спостерігала “мінуси”.
У владі столичного регіону цю криву падіння назвали критичною.
Про це KВ довідалася з довідки про виконання зведеного бюджету Київської області за січень-травень 2022 року, опублікованої Департаментом фінансів Київської ОДА.
“Динаміка стала від’ємною на рівні 25,0% проти березня 2021 року, у квітні – мінус 26,2%, у травні зберігається така сама тенденція (- 5,0%) у порівнянні з травнем минулого року. На сьогодні можна констатувати, що у порівнянні з минулим роком безповоротні втрати доходів місцевих бюджетів області за звітний період, враховуючи затверджені темпи приросту у бюджетах територіальних громад, на рівні 1,3 млрд гривень”, – йдеться в документі.
Таким чином, за 5 місяців 2022 року до загального фонду обласного бюджету Київської області надійшло 1 166,6 млн грн. податків, зборів та інших платежів. Це – 85,6% до плану та на 195,6 млн гривень менше розпису на січень-травень.
“Доходи бюджету знизились проти аналогічного показника минулого року на 81,4 млн грн. або на -6,5%. Виконання за травень місяць складає 81,9%, лише за цей місяць обласний бюджет недоотримав 58,0 млн гривень доходів. Така тенденція спостерігалась і з початком війни, а саме у березні втрати склали 131,0 млн гривень, у квітні – 44,8 млн гривень”, – констатують у владних кабінетах.
Причина падіння – стрімке скорочення надходжень ПДФО та податку на прибуток у зв’язку з припиненням господарської діяльності низки підприємств та господарств Київщини, що були просто фізично знищені російськими окупантами. Також пов’язують це зі скороченням персоналу, відтоком людей з регіону та іншими непередбачуваними обставинами.
“За підсумками перших двох місяців 2022 року загальний фонд (без урахування міжбюджетних трансфертів) зведеного бюджету Київської області перевиконали на 500,0 млн гривень, а темпи приросту надходжень податків і зборів проти минулого року демонстрували позитивну динаміку на рівні +19,0% приросту”, – згадують у КОДА “тучні” довоєнні місяці.
У коментарі KВ заступниця голови Київської обласної ради Тетяна Семенова (“Європейська Солідарність”) розповіла, що прогнози щодо виконання обласного бюджету до кінця цього року переважно неоптимістичні.
“Прогнози, на жаль, невтішні. Це за звітом за п’ять місяців з наростаючим підсумком з 1 січня. Враховуючи те, що в січні та лютому всі заплановані видатки і надходження виконані. А надалі, звичайно, на мою думку, якщо в нас буде 65% виконання запланованих надходжень, то це буде дуже добре. Ми знаємо, що є великі платники в обласний бюджет. Цьогоріч запланована реверсна дотація в понад 200 млн гривень. Ми мали б одержувати дуже гарні, як на мою думку, заплановані доходи. На жаль, війна вплинула і на ці процеси також, і насамперед, на економіку. Основним податком в обласному бюджеті є надходження від ПДФО, в місцевих радах ще додається земельний податок.
Джерела прибутку: основні характеристики “критично” і “недовиконано”
Справді, у воєнний час найбільш дохідним джерелом наповнення бюджету залишається ПДФО.
За його рахунок за звітні місяці сформовано майже 83,0% фінансових ресурсів обласного бюджету.
За даними КОДА, це 963,2 млн гривень надходжень, або 94,4% до плану.
Втім, зазначена сума на 57,1 млн грн. менше розпису на звітну дату. Проти відповідного показника 2021 року обсяг ПДФО збільшився на 43,6 млн грн. або на 4,7%.
“Цьому сприяло, насамперед, збільшення у 3 рази (+110,0 млн грн.) у порівнянні з минулим роком надходження ПДФО з грошового забезпечення, грошових винагород, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу. Тоді як ПДФО, що справляється із доходів платників податків у вигляді заробітної плати знизилось на 6,4% (-51,5 млн гривень)”, – уточнюють у КОДА.
Фактичні надходження податку на прибуток склали 156,1 млн гривень, що становить тільки 56,7% або -119,1 млн гривень. до плану на звітну дату. Порівняно з минулим роком надходження цього платежу зменшились на 96,7 млн грн. або на 38,3 %. Дані свідчать про катастрофічне падіння надходжень цього податку – в 2 рази.
Рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів склали у ці місяці 25,6 млн гривень, що становить 81,6% до плану на звітну дату. Проти відповідного періоду минулого року надходження цих платежів податку зменшились на 3,1 млн гривень або на 10,8%.
Плати за ліцензії та державну реєстрацію надійшло 20,8 млн гривень, що становить 63,1% до плану на звітну дату. Порівняно з минулим роком надходження зменшились на 6,9 млн грн. або на 24,8%.
Інші надходження становили 0,9 млн гривень.
“Щодо виконання показників за доходами по зведеному бюджету Київської області.
Станом на 01 червня 2022 року до загального фонду зведеного бюджету Київської області (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло 7 652,8 млн гривень, що становить 91,0 % до плану на січень-травень або менше на 757,4 млн гривень. Зменшення надходжень до загального фонду проти аналогічного періоду 2021 року склало 1,6 % або -124,6 млн гривень”, – повідомляють в КОДА.
Цікаво, що найбільш негативна динаміка спостерігається у травні. Надходження податків і зборів зменшились на 14,5%, втрати бюджетів склали 265,1 млн грн. до планових показників, проти аналогічного показника 2021 року втрати сягають 83,2 млн грн. або -5,0%.
“За 5 місяців поточного року ПДФО надійшло 5 072,6 млн грн, що становить 98,9% до плану, недовиконано 55,6 млн гривень. Питома вага цього податку у загальному обсязі надходжень складає 66,3%. Темп приросту проти показника 2021 року зберігається на рівні +10,0% і така позитивна динаміка пов’язана із збільшенням надходження ПДФО з грошового забезпечення, грошових винагород, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу майже у 4 рази (+590,4 млн грн. проти показника 2021 року).
Не все так страшно?
Тим не менше і попри все, у деяких територіальних громадах Київщини примудрилися продемонструвати зростання надходжень порівняно з минулим роком.
Так найбільші темпи приросту показали бюджети:
– Дівичківської сільської територіальної громади (+114,0%);
– Ташанської сільської територіальної громади (+66,8 %);
– Гостомельської селищної територіальної громади (+34,9 %);
– Калитянської селищної територіальної громади (+34,6%);
– Фурсівської сільської територіальної громади (+27,9%);
– Вороньківської сільської територіальної громади (+24,9%);
– Медвинської сільської територіальної громади (+24,3%);
– Калинівської селищної територіальної громади Фастівського району (+21,7%);
– Бишівської сільської територіальної громади (+21,3 %);
– Білоцерківської міської територіальної громади (+17,6 %),
і ще по 26 бюджетах територіальних громад.
Як прокоментував KВ голова Ташанської сільської тергромади Василь Вовчанівський, показники бюджетів вдається утримувати на рівні завдяки вчасним надходженням за рахунок податку від ПДФО.
“Затверджений бюджет вдається виконувати та наповнювати за рахунок ПДФО. Навіть, в час війни до громади продовжують сплачувати податки. Крім того, утримувати бюджет на рівні вдається і за рахунок перенесених залишків з минулого бюджетного року. Загалом розраховуємо, що рік вдасться закінчити з хорошими бюджетними показниками, незважаючи на війну. Звичайно, що планів було вдосталь та війна їх всі зруйнувала. Тож там, де вдається здійснювати бюджетні проплати через казначейство, ми проводимо заплановані заходи. Дали добро на проведення коштів щодо ремонтних робіт, тож займемося і цим питанням. Єдина проблема, що турбує громаду, це неможливість наразі провести кошти для завершення робіт щодо будівництва ЦНАПу. Його зведення вже на стадії 98%. До цього, 13 працівників були змушені приймати відвідувачів, а це і значний потік переселенці, в приміщенні площею 40 кв. м. Влада ж і Президент наголошують же на тому, що ЦНАПи у громадах мають обов’язково працювати”, – говорить Вовчанівський.
Є серед територіальних громад й ті, що найбільш відчули зменшення доходів. Так, скорочення є у Калинівській селищній громаді Броварського району (-29,5%), Козинській селищній (-26,8%), Дмитрівській (-25,2%), Макарівській (-24,8%), Петрівській (-23,0%), Томашівській (-21,6%), а також – Борщагівській (-17,1%), Немішаївській (-14,3%), Гатненській (-14,1%), Бородянській (-13,6 %) і ще по 21 бюджету тергромад.
Така ж тенденція і з виконання планових показників місцевих бюджетів за січень-травень поточного року.
Так, з 69 бюджетів територіальних громад виконали 26. Невиконання планів спостерігається у 43 бюджетах.
Найбільше виконання затвердженого показника надходжень за 5 місяців становило у наступних бюджетах:
– Дівичківської сільської тергромади – 196,4%;
– Ташанської сільської тергромади – 165,3%;
– Студениківської сільської тергромади – 138,4%;
– Фурсівської сільської тергромади – 133,0%;
– Бишівської сільської тергромади – 131,5%;
– Вороньківської сільської тергромади – 128,6%;
– Медвинської сільської тергромади – 126,1%;
– Калитянської селищної тергромади – 125,3%;
– Згурівської селищної тергромади – 122,0%;
– Миронівської міської тергромади – 121,2%.
Найменший відсоток виконання у бюджетах:
– Борщагівської сільської тергромади – 68,4%;
– Фастівської міської тергромади – 71,4%;
– Гатненської сільської тергромади – 71,8%;
– Томашівської сільської тергромади – 72,8%;
– Петрівської сільської тергромади – 73,9 %
– Немішаївської селищної тергромади – 76,1%;
– Макарівської селищної тергромади – 76,2%;
– Калинівської селищної тергромади Броварського району – 76,8%;
– Узинської міської тергромади – 78,3%;
– Броварської міської тергромади – 78,9%.
За словами голови Калинівської селищної громади Вадима Булкота, хоч їхня громада і не перебувала в окупації, але якраз на території Броварського району тривали активні бойові дії з рф, і саме на території їхньої громади і відбувся переломний момент, де і вдалося зупинити наступ ворога. Та як наслідок російські війська вдарили по найбільшим логістичним центрам, за рахунок яких і відбувалося наповнення бюджету громади.
“Ворожою ракетою було знищено логістичний центр RLS. Потім трохи згодом постраждав логістичний центр мережі супермаркетів “АТБ-Маркет” у Красилівці, а також склади в Калинівці. З початком воєнних дій зупинився і ПрАТ “Тепличний “Комбінат”, працівники роз’їхалися. Підприємство було змушене вимкнути все теплопостачання, тож всі саджанці у результаті стали непридатними до запланованої висадки. Тож наші найбільші платники податків були практично знищені.
Наразі виконання бюджету становить 76%. Так, ведемо перемовини, але бізнес через військовий стан побоюється повертатися у звичайне робоче русло. Враховуючи, що податкова не вимагає, то населення також наразі сплачує податки по можливості. Тому, навіть, дуже складно спрогнозувати, з яким бюджетом зможемо і рік закінчити. Єдине надія на реверсну дотацію, яка сягала у нас 50 млн гривень, і начебто у військовий стан її також не повертають. У січні-лютому вдалося трохи, звичайно, бюджет напрацювати. Наразі, насамперед, ми виділяємо кошти з бюджету аби надати допомогу населенню, яке постраждало внаслідок російської агресії у першу чергу. Зокрема, тим, у кого повністю знищено майно, по 100 тис. гривень, у кого до 70% – по 70 тис. гривень, тим, хто зазнав поранень – по 50 тис. гривень“, – розповів Булкот у коментарі KВ.
Підсумовуючи, війна драматично впливає на економіку Київщини, однак регіон тримається міцно. Чимало громад відчули скорочення надходжень порівняно з аналогічним періодом 2021 року.
Відбулось уповільнення темпів приросту надходжень ПДФО (від 10,0% до 20,0%), єдиного податку (від 5,0% до 50,0%), земельного податку та орендної плати
(від 10,0% до 70,0%), акцизного податку вдвічі.
Спостерігалось різке скорочення інших надходжень, зокрема плати за надання адміністративних послуг та державного мита. Однак ці статті доходів не мали вирішального впливу на загальні доходи місцевих бюджетів.
Нагадаємо, що поновлений на посаді очільника Київщини Олексій Кулеба нарешті обріс заступниками. Набір кадрів – цікавий: двоє колишніх підлеглих із КП “Київблагоустрій” та давній знайомий, рідний брат якого нині працює із патроном голови КОДА Андрієм Єрмаком. Мова йде про екскерманича КП “Київблагоустрій” Миколу Бойку, експершого заступника Бойка Сергія Білецького та адвоката Віталія Власюка. Рідний брат останнього працює в робочій групі Єрмака-Макфола і допомагає Україні накладати санкції на росіян.
Читайте: Віче: жителі Бородянки висловили вотум недовіри місцевому керівництву
Фото: колаж KВ
