Епопея навколо ПрАТ “Діелектричні кабельні системи України” (“ДКСУ”) набирає обертів. Нещодавно столичний апеляційний суд залишив у силі рішення суду першої інстанції про накладення арешту на акції цієї компанії в Центральному депозитарії. Таким чином ще більше набуває актуальності питання стосовно підготовки документів щодо накладення санкцій на вказане акціонерне товариство та передачі його активів під управління Міністерства оборони України. На цьому раніше наполягали фахівці через більш ніж очевидні зв’язки “ДКСУ” з росією – її “материнська” компанія є постійним партнером військово-промислового комплексу країни агресора. Втім, очевидно, що для вжиття таких заходів потрібні зусилля різних органів державної влади, адже ПрАТ “ДКСУ”, ймовірно, має впливових покровителів серед українського політичного та бізнесового естеблішменту. Зокрема, мова може йти про скандально відомого чиновника часів Віктора Януковича Андрія Портнова та його партнера Івана Гранцева (на колажі в центрі та праворуч відповідно).
Як стало відомо KВ, 30 травня 2023 року Київський апеляційний суд залишив у силі ухвалу Печерського районного суду Києва від 1 травня 2023 року, якою за клопотанням Офісу Генерального прокурора було накладено арешт на 100% акцій ПрАТ “ДКСУ” в Центральному депозитарії.
Про це редакції повідомив Олег Якобчук – директор ТОВ “НВП “Магістр”, яке є депозитарною установою, що обліковувала акції “ДКСУ”, допоки Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) не позбавила її ліцензії за надто активний спротив намаганню під час війни вивести ці акції в безпечну юрисдикцію країни ЄС.
Зазначимо, обидва рішення були прийняті судами першої та апеляційної інстанцій в рамках кримінального провадження №12022000000001104, яке було відкрито Нацполіцією України 8 листопада 2022 року. В рамках цього слідства правоохоронці вже попередньо встановили, що один із кінцевих бенефіціарів ПрАТ “ДКСУ”, росіянин Дмітрій Колпашніков (на колажі ліворуч), сплачує податки в рф, таким чином фінансуючи воєнне вторгнення в нашу державу, та намагається номінально “переписати” цю компанію на італійських власників з метою уникнення кримінального відповідальності та виведення з-під можливої конфіскації своїх бізнес-активів в Україні. Що примітно, за інформацією Нацполіції, у цьому Колпашнікову сприяють посадові особи НКЦПФР.
За словами Олега Якобчука, таким чином наразі нічого не заважає урядовим структурам України підготувати документи щодо накладення санкцій на ПрАТ “ДКСУ” та передачі активів цієї компанії під управління Міноборони України. Дане питання, нагадаємо, активно обговорюється вже більше двох місяців, і підстав для накладення таких санкцій називається відразу декілька.
Так, ПрАТ “ДКСУ” вже протягом двох десятиріч продає свою продукцію (кабельні системи, електрощитове обладнання, сервери тощо) різним державними структурам України, а через посередників – навіть нашому оборонному сектору. На фоні цього фахівці стверджують, що таким чином інформація про замовника та його об’єкти (про будівлі, електричні підстанції, параметри сховищ та ін.) цілком може потрапляти до російських спецслужб. Крім того, “материнська” компанія цього акціонерного товариства, російська “ДКС”, є активним підрядником структур міністерства оборони рф – зокрема, вона співпрацює з виробниками турбін для літаків повітряно-космічних сил росії, ракет для реактивних системи залпового вогню “Град” та “Смерч” тощо.
При цьому, у ТОВ “НВП “Магістр” припускають, що НКЦПФР, яка, як зазначалося вище, за даними правоохоронців може сприяти виведенню активів ПрАТ “ДКСУ” до Італії, допомогає цій компанії не просто так. У депозитарній установі обґрунтовано вважають, що за цією ситуацією можуть “стирчати” вуха досить впливових представників українського політичного та бізнесового естеблішменту. І хоча прямі зв’язки наразі встановити проблематично, окремі моменти цієї історії дають підстави припускати, про яких саме “покровителів” йде мова.
“Хоча вже минув рік з початку цієї історії, українська система правосуддя все ще не може вживати законодавчих кроків. Хто стоїть за всім цим і який вплив чинить на українську систему? Виникає питання про можливий тиск на українську систему з боку зовнішніх сил чи зацікавлених сторін, які прагнуть вплинути на результати судових процесів та напрямок розвитку компанії “ДКСУ”. Ситуація викликає серйозні побоювання щодо національної безпеки України, особливо з огляду на зв’язки “ДКСУ” із міністерством оборони росії та його “стратегічними партнерами”. Потрібне глибоке розслідування та прозорий аналіз, щоб з’ясувати справжню природу цих подій та захистити інтереси України”, – заявив Олег Якобчук.
Хто може впливати на ситуацію
За словами Олега Якобчука, ще на початку цього конфлікту, в середині 2022 року, директор ПрАТ “ДКСУ” Олександр Горбачов намагався “натиснути” на представників ТОВ “НВП “Магістр”, називаючи прізвища впливових посадовців НКЦПФР. Це було саме тоді, коли у цій депозитарній установі, у відповідь на запит “ДКСУ”, відмовлялися переводити акції вказаної компанії до іншої депозитарної установи задля їх подальшого перепродажу “начебто італійським бенефіціарам”.
“Коли Олександр Горбачов приходив до “НВП “Магістр”, то показував візитку одного із членів комісії з цінних паперів та натякав на те, що ця особа має можливість вирішувати всі питання, пов’язані з ПрАТ “ДКСУ”. Я зробив для себе висновок, що невирішення питання стосовно цієї компанії може стати причиною загрози з боку даного члена нацкомісії”, – розповів Олег Якобчук.
Також у ТОВ “НВП “Магістр” є питання стосовно правомірності дій іншого співробітника НКЦПФР – директора департаменту нагляду за станом корпоративного управління та корпоративними фінансами Віктора Жупаненка. Зокрема, саме він підписував рішення №662 від 17 червня 2022 року, яким ПрАТ “ДКСУ” було дозволено переводити свої цінні папери до іншої депозитарної установи. При цьому, з документом сталася дивна ситуація: формально його було підписано головою НКЦПФР Русланом Магомедовим, але, згідно з Електронним цифровим підписом, рішення засвідчив саме Віктор Жупаненко.
Олег Якобчук наголошує, що Віктор Жупаненко володів інформацією щодо “російського сліду” у вказаній компанії – серед іншого, інформацію про це містилася у листуванні між ПрАТ “ДКСУ” і НКЦПФР. Втім, цей посадовець нічого не зробив задля того, щоб питання навколо вказаної компанії було вирішено в законному руслі. Серед іншого, Жупаненко не звернувся ні до правоохоронних органів, ні до інших профільних держструктур із клопотанням щодо накладення санкцій на вказану компанію.
У зв’язку з цим директор ТОВ “НВП “Магістр” припускає, що історія навколо вказаного акціонерного товариства є частиною більш глобального плану, який має задовольнити бізнесові та фінансові інтереси певної групи людей. На думку Олега Якобчука, в даному випадку, ймовірно, мова може йти про оточення Андрія Портнова та Івана Гранцева.
Нагадаємо, першого знають як очільника Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента Віктора Януковича та заступника голови його адміністрації (2010-2014 роки), народного депутата України V-VI скликань (обирався від “Блоку Юлії Тимошенко”) і адвоката. У свою чергу, Гранцев є його бізнес-партнером – зокрема, він був співзасновником юридичної компанії “Корпоративні технології”, яку пов’язують саме з Портновим. При цьому, Андрій Портнов та Іван Гранцев є нечужими для НКЦПФР людьми – обидва свого часу, на межі ХХ і ХХІ століть, працювали у нацкомісії на керівних посадах.
“Увесь наш ринок знає, що Жупаненко, разом з декількома своїми колегами, є представниками групи Портнова-Гранцева в комісії з цінних паперів. Якщо за “ДКСУ” стоять такі особи, то не дивно, чому судді, комісія з цінних паперів та інші органи намагаються максимально перешкоджати передачі контролю над компанією Міноборони України. Тим паче, що ЗМІ раніше неодноразово писали, що Портнов має значний вплив на судову систему нашої держави та тісно пов’язаний з росією. У нас є побоювання, що влада може виявитися безсилою перед лавиною корупції та зловживань. У зв’язку з цим уряд України та всі відповідні органи повинні вживати серйозних заходів для боротьби з такими проблемами та для встановлення законності у всіх сферах суспільного життя”, – підкреслив Олег Якобчук.
При цьому, за його словами, це вже не перший випадок, коли НКЦПФР дивно себе поводить у ситуаціях, у яких, ймовірно, може вбачатися інтерес групи Портнова-Гранцева. Зокрема, Олег Якобчук згадав історію навколо ПрАТ “Сад Поділля” – відомої сільськогосподарської компанії з Вінницької області, яка також протягом тривалого часу “тримала” свої акції в ТОВ “НВП “Магістр” і яка опинилася в епіцентрі скандалу щодо можливого рейдерського захоплення.
Як розповіла KВ одна з акціонерок ПрАТ “Сад Поділля”, у 2021 році 54% акцій цієї компанії опинилися “в руках” у ТОВ “Логістична фруктова компанія”. Сталося це за дуже дивних обставин. Так, згадане ТОВ, яке володіло 34% акцій вказаного акціонерного товариства, стало власником акцій 364 фізичних осіб (власники т.зв. “неголосуючих акцій”. – KВ), які на той час ніякої участі в управлінні ПрАТ “Сад Поділля” не брали і на яких “припадало” ще 20% статутного капіталу. Але при цьому, 220 з цих акціонерів на той час вже не було в живих, а їхні спадкоємці (діти, внуки тощо) не стали оформлювати цінні папери на себе. Тобто, за словами співрозмовниці КВ, ТОВ “Логістична фруктова компанія” не могло здійснити таке переоформлення акцій на себе у законному порядку.
Надалі майно ПрАТ “Сад Поділля” було “переписане” на дві компанії зі схожими назвами – ТОВ “ПрАТ Сад Поділля” і ТОВ “Сад Поділля”. Керівником та співвласником останнього ТОВ є Іван Гранцев. Наслідком усього цього стало те, що ПрАТ “Сад Поділля” фактично припинило свою діяльність. За словами акціонерки, наразі правоохоронні органи розслідують декілька кримінальних проваджень за даною історією, але станом на сьогодні жодних результатів це не принесло. Разом з тим, ще дві справи наразі розглядаються господарськими судами, і в одній з них вже було винесено справедливе, як вважає співрозмовниця KВ, рішення (справи №902/668/21 та №910/19880/21).
“Ми неодноразово інформували Нацкомісію з цінних паперів про усі ці безчинства – про те, що більше двох сотень людей якимось чином “воскресли”. Комісія відреагувала накладенням арешту на цю частину акцій 20%, але це ніяк не вплинуло на діяльність рейдерів. Комісія навіть не звернулася до поліції з приводу вчинення злочину цими особами та компаніями. У ПрАТ “Сад Поділля” взагалі наразі немає майна, крім контори, яка виконує адміністративну функцію. Податки вони (нові власники. – KВ) не платять, людей, які працювали в нашому ПрАТ – звільнили, орендну плату за земельні ділянки також не платять орендарям. Підприємство занепало. Порозбирали на металолом навіть робочу техніку”, – заявила KВ акціонерка.
У “НВП “Магістр” також уточнили, що усі ці “фінти” супроводжувалося “перекиданням” акцій з однієї депозитарної установи до іншої. Так, спочатку цінні папери були переведені до ТОВ “ФК “Оберіг” – відповідний реєстр акцій передав тодішній директор ТОВ “НВП “Магістр” Володимир Поживотько. Про цей факт у “НВП “Магістр” дізналися вже після того, коли НКЦПФР висунула компанії претензії стосовно того, що таку операцію проводити не можна було. Після звільнення Поживотька з посади керівника цінні папери ПрАТ “Сади Поділля” були передані далі в ТОВ “Магнет Інвест Солушенз”, після чого вони “опинилися” на обліку в іншій депозитарній установі – ТОВ “Домінанта Трейд”. Тобто “безпечним” місцем для збереження цінних паперів компанії Івана Гранцева стала ця остання нова депозитарна установа.
Що цікаво, за інформацією ТОВ “НВП “Магістр”, у 2022 році Володимир Поживотько мав довіреність на представлення інтересів керівника ПрАТ “ДКСУ” Олександра Горбачева. Саме за цією довіреністю була подана скарга до НКЦПФР щодо переведення цінних паперів Олександра Горбачева у ПрАТ “ДКСУ” з ТОВ “НВП “Магістр” до ТОВ “Домінанта Трейд”. У відповідь на цю скаргу вищезгаданий Віктор Жупаненко, як зазначалося вище, рішенням №662 від 17 червня 2022 року зобов‘язав ТОВ “НВП “Магістр” виконати це “переведення акцій”.
Також у ТОВ “Домінанта Трейд” працює підлеглий Володимира Поживотька по компанії ТОВ “НВП Магістр” Сергій Костенко. У зв‘язку з цим, у ТОВ “НВП “Магістр” вважають, що і у випадку з “ДКСУ”, і в ситуації з “Садами Поділля” мала місце “багатоходівка”, направлена на нанесення “бізнесової” шкоди їхній компанії та задоволення інтересів певного кола осіб. Мова йде про те, що ці особи зацікавленні в закритті ТОВ “НВП “Магістр”, задля того, щоб законні власники ПрАТ “Сади Поділля” не змогли повернути акції компанії, і задля того, щоб активи ПрАТ “ДКСУ” були виведені в безпечну юрисдикцію.
Передісторія
Нагадаємо, що ПрАТ “ДКСУ” було зареєстроване в Києві у липні 2000 року. Власники крупних пакетів акцій цієї компанії – італійська компанія “Adventus International s.r.l” (75%) та громадянин України, мешканець Києва Олександр Горбачев (25%), який також є керівником “ДКСУ”. Кінцевими бенефіціарами даного ПрАТ є той же Горбачев (частка статутного капіталу – 25%), громадянка Італії Сільвія Реперторіо (25,54%), а також двоє громадян Росії – мешканці Москви Дмітрій та Свєтлана Колпашнікови (по 12,82%).
ЗАТ “ДКС” функціонує у росії з 1998 року. У багатьох відкритих джерелах є інформація, що одним із співзасновників російського “ДКС” у кінці 90-х років минулого століття був італійський підприємець Марко Чекконі. Його партнерами тоді стали згаданий вище Дмітрій Колпашніков та ще один росіянин – Вадім Рибачук (наразі – член ради директорів вказаної російської компанії).
Останній є людиною напряму наближеною до влади рф: у 2011 році виконував обов’язки губернатора Твєрскої області, був депутатом позаминулого скликання міської думи Твєрі (з 2012 року) від партії президента рф владіміра путіна “єдіная росія”, а з 2019 року очолює “общєствєнную палату Твєрской області”.
У період з жовтня 2022 року по січень 2023 року ТОВ “НВП “Магістр” направило до Ради національної безпеки та оборони (РНБО) і Верховної Ради (ВР) низку звернень стосовно того, що НКЦПФР своїми діями явно допомагає виведенню бізнес-активів цих російських бізнесменів з України до Європи. В них йшла мова про сумнівні вимоги нацкомісії до НВП “Магістр” стосовно необхідності передачі цінних паперів ПрАТ “ДКСУ” до іншої депозитарної установи та зазначалося, що вказана компанія фактично є дочірнім підприємством компанії DKC Internationale (“ДКС”), яка обслуговує міністерство оборони рф і підприємства ВПК рф.
Через таку свою позицію “НВП “Магістр” поплатилося ліцензією – саме через те, що відмовилось виконувати вимоги НКЦПФР, фактично направлені на виведення цінних паперів ПрАТ “ДКСУ” в італійську юрисдикцію. Наразі ця депозитарна установа оскаржує рішення регулятора в суді.
Нагадаємо, Руслан Магомедов очолює НКЦПФР з 23 лютого 2021 року. У своїй діяльності вказана комісія підпорядкована Президенту України та підзвітна Верховній Раді.
Фото: колаж КВ
